ДЕЩО ПРО НЕОБХІДНІСТЬ 

 

декілька спроб пізнати себе 

виявились невдалими 

 

також 

не вдалось полегшити 

в'язку приналежність розуму 

віддатись почуттям серця 

і надалі позбуватись бажання 

продовжувати експеримент 

 

безпричинно заглиблюючись 

у потаємне 

ніяк не можемо знайти 

нічого схоже на правду 

проте єдине розуміння 

брехня не настільки солодка 

аніж про неї говорять 

 

нарешті 

хтось спромігся пізнати правду 

без святої брехні 

хто спромігся пізнати мудрість 

без наївної глупоти 

 

ніяк не випадкове 

людське почуття необхідності 

явлення і забуття 

окрилені вічними мріями 

помірного зимування 

 

бо знаючи правду 

щиро віримо в істину 

що за кожною прірвою 

материк необхідності 

 

2026 

 

СИСТЕМА ВІДЛІКУ 

 

сірі полотнища 

та різьблені сходинки 

вниз і вгору 

 

знову 

мовчазні стіни 

знову базарні корзини 

торби 

з головами 

 

вчора голова 

сьогодні голова

буряки 

картоплі 

мішковиння з корінцями 

рослин 

ще яловичина 

ще кури 

індики 

і молоко 

 

система 

поглинання 

матерії 

система 

різьблених 

з дерева ягнят 

 

основа 

що потребує 

доповнення 

 

2025

 

ПОВТОРЕННЯ ІСТИН 

 

а поза тим 

дивно 

 

автори нескінченних 

антологій 

діти урбаністичної 

місцевості 

поети з іменами 

і без імен 

трудівники 

що руйнують храми 

чужих ікон 

 

а поза тим 

глибокі урвища 

порівнянь 

 

загублені вірші 

поетів 

 

метафори 

з глини 

 

кольори 

в порожнечі простору 

 

а ще 

молоде вино 

цигарковий дим 

жіноча солодкість 

плоті 

 

згадка 

що все не так просто 

аніж здається 

на перший погляд

 

зір уповільнюється 

коли деталі 

стають виразнішими 

 

чіткіше видко 

різьблення на дереві 

кружельця прожитих 

років 

повторення істин 

забутих і закодованих 

в пам'яти поколінь 

 

2026

 

 

***

річ навіть не в тім 

що рибина спіймана вчора 

виявилась тобою 

 

річ навіть не в тім 

що війна завжди ближче 

ніж може здаватись 

 

ось ці хризантеми 

осінь зима і весна 

спіймана руками рибина 

і стомлена моя голова 

 

так сягаєш безмежжя 

товпишся в каламуті дня 

і котиться сонце по небу 

як моя голова 

 

кохана 

ти спіймана риба 

моїми руками вдень 

коли сягаєш безмежжя 

однієї на світі самотности

 

РОЗРАДА 

 

не варто 

але поки живемо 

молимось 

 

вірші - 

позаяк сильніші 

за наші слабкості 

 

вони прозорі 

човники на берегах 

пам'яти 

вони крилаті метелики 

що мусять виринати 

з глибин простору 

 

вони 

горизонтальні і вертикальні 

стіни і дерева 

 

вони 

мовчання 

або золоте серце 

у клітці 

з якої ніяк не втекти 

 

птахи 

в кольорах неба і землі 

за хмарами 

де прозорість 

звична і незбагненна 

 

березень - травень 2026

 

 

*** 

поруч з тими дверима велика прірва 

згадка про дивний розподіл любови 

тривкий смак перших цілунків 

тривожна пам'ять про перші зради 

все це як і повинно бути 

справжнє 

та милосердне 

до наших сердець 

 

хоч ще вчора все трималось на іншому 

лікарні та пацієнти 

закохані та кохані 

щасливі та нещасні 

живі та мертві 

тримались однієї ідеї 

вижити 

в світі де місце на цвинтарі 

безкоштовне 

 

де лікарі та лікарні заповнені людьми 

де закохані стають коханими 

в сама земля 

то тільки велика пам'ять про предків 

 

відвідую своїх друзів 

розмовляю з холодною тінню зими 

перепрошую за кожне запізнення 

бо ж час 

такий короткий 

що залишається запам'ятати 

досвід весни 

завше пам'ять зими 

 

*** 

спочатку було море 

барвисте 

мов кольори веселки 

 

було море 

а потім прісні води 

річки і озера 

 

жіночі намиста 

і кора стомленого 

дерева 

 

спочатку було море