Синя глина

Синя глина – від Павлини.

А в онуків вправні руки,

Ліплять-ліплять синіх круків,

Синіх вівців і лошат,

І синеньких слоненят.

 

ЩО У КОГО ЦВІТЕ

 

У пташки Домашки

Розцвіли ромашки.

А у кицьки Соні

Дзвоники червоні

на балконі.

А в баби Магузи

Цвіте кукурудза.

А у діда Гриця

Цвіте кукувиця.

Висока-висока…

А на ній квітка сорока.

А в сороки – хатка,

Квітка-сорокатка.

 

САД І ОДУД

У зеленому саду

Грає одуд на дуду.

А цвіркун на скрипці

Грає у каплиці.

А ведмідь Марконі

Грає на тромбоні.

Круторогий же баран

Гупа-гупа в барабан

Всі танцюють у селі –

І Миколи, й Василі.

 

ГЕТЬ СУМ

Коні сині, сині коні,

Синя глина у долонях.

Сині коні, сині дні.

Світлі люди – не сумні.

 

ГОРОБЦІ

Горобчики-горобці,

Веселії пустунці.

Купаються в мисці,

Втираються листям.

 

НАЇВСЯ-НАПИВСЯ

Жук-жучило

Напився чорнила.

Повза на підлозі,

В нього сині сльози.

Не сльози, а клякси,

Бо наївся вакси.

 

 

 

ПОЇЗД

Поїзд мчить,

Як швидко мчить!

Він летить, мов птиця,--

Бо везе в столицю

Маму і мене,

Маму мене...

Цілий день

Колеса лунко

Дзвонять в рейки,

Цілий день...

За вікном

Такі малюнки,--

Я не бачив їх ніде!

Можна й мову розібрати

Підколесну та швидку:

-- Ми ве-зем те-бе до та-та

По за-ліз-но-му міст-ку!

 

НАД ЛАНАМИ

Над ланами луна

Позолочена струна.

То ж бо жайвір-трепещук,

Мов з крилечок, сіє звук,

Щоб для нашого села

Пісня жнив'яна зросла.

 

НА РІЧЕНЬЦІ

На річеньці та на дощечці

Каченята хлюпощуться.

Хлюпощуться, умиваються,

У червоні чоботи взуваються.

-- Подивіться, жабенята,

Які у нас чоботята!

 

ДЛЯ СИНИЦІ -- ПОЛУНИЦІ

Для синиці -- полуниці,

Для горобчика -- горох,

Для лелеки -- паляниця,

Її вистачить на двох.

Прилітайте, пташечки, --

З листя миски й чашечки,

Стоять столи тесані,

В моїй хатці весело.

 

КОНИКУ, КОНИКУ...

Конику, конику,

Підійди до мене.

Дам тобі, конику,

Я сінце зелене.

Дам тобі,

Дам тобі,

Золоту підківку...

Як тебе звати?

Хочеш, будь Андрійком?

Буде нас, Андрійків, двоє,

Побратаємось з тобою,

Будем хутко кругом хати

Ми наввипередки мчати.

 

НИТКА-ОКСАМИТКА

Нитку-оксамитку

Брат купив мені.

Вишила Я квітку

Та й на полотні.

Квітка-оксамитка

Тішить погляд всім.

Квітка-оксамитка

Скупана в росі.

 

ЗАГАДКА

У мене в кімнаті

Живе щось хвостате.

Всю ніч шарудить,

Заважає спати.

Загляньте під ліжко,

Лежать там горішки...

А далі?

А далі мохнатії ніжки...

Хвостище пухнатий...

Ну хто там сховався?

Зумій відгадати.

 

А В МОРІ, МОРІ

А в морі, морі

Водиця прозора.

Водиця прозора,

Солона, солона.

Там зловив я щось

Аж у дві долоні.

Стис його щосили —

Щось як укусило!

Ой-ой-ой...

І сміється тато,

Бо хотів спіймати

Мене краб рукатий!

 

ЗИМА

Спохмурніло синє небо,

Забілів білющий світ,

Червоніє в півня гребінь

Під вікном, як ружі цвіт.

 

ПОЛЬОВИЧОК

Польовик-польовичок,

золотий капелюшок,

золота борідка, вуса -- наче щітка.

Солом’яні постолці

топчуть землю звично.

B нього дзвоник у руці --

колосок пшеничний.

«Дзінь-дзелень,

дзінь-дзелень», --

дзвонить дзвоник

всенький день.

Кличе він щоліта

косарів косити.

 

КУЧЕРЯВИЙ ОЛІВЕЦЬ

Кучерявий сад і стіл,

кучерява хата,

кучерявий тин довкіл,

кучерявий тато.

Кучерявий кіт несе

в кучерях хвостище,

посміхаючись тихцем

в вуса кучерища.

Кучерява хмарка ллє

дощик кучерявий.

Кучерявий олівець

сонце кучерявить.

 

ЗЕЛЕНЕНЬКА ЖАБКА

Дрімоту свою дрімку з

елененька жабка

все колише на листку

у чотири лапки.

Поколише... Та й засне.

 Уві сні достоту

бачить: ліс, листок, мене

ще й свою дрімоту.

 

ВЕСЕЛО HA МОРІЖКУ

Коники-цимбалюки

грають, грають в дві руки.

Жабенята -- руки в боки --

під музику: скоки-скоки...

Весело на моріжку

жить під музику таку.

 

КОТИТЬСЯ КЛУБОЧОК

Котиться клубочок

через шлях в садочок.

Той клубочок

звитий не з ниточок --

на усі бочки стирчать голочки.

Де яблуко стріне,

на голку надіне.

З ямки на горбочок

котиться клубочок.

 

ВІДГАДАЙ
А у нас на хату

сіло щось цибате.

Замість носа -- стручок,

очі -- як росини.

Шию вигне:

-- Клок-клок-клок... --

лущить горошини.

 

СІЯВ ШПАК

Сіяв шпак чорний мак,

а вродило просо.

Здивувався: як це так?

Де воно взялося?

Як привіз йoro на тік,

вимолотив -- жито...

-- От так диво, -- каже шпак,

Що воно за літо!

 

СОН ЛЕДАЧОЇ МИШКИ

У мишки-норушки

м’якенька подушка.

Вона спить усенькі дні, лапками ворушить

i полює уві сні

на кота Гогушу.

А той кіт-шилохвіст

заховавсь нірку,

і не п'є, і не їсть,

тільки плаче гірко.

Каже кіт: -- Не їж мене,

мишенько вельможна,

я зберу зерно дрібне

у засік порожній,

щоб ти спала всенькі дні

та хлібець жувала,

аби снилось уві сні

як ти полювала...

на тигра.

 

***

Летів бусол через луг

та й згубив свій капелюх.

Вітер бавить чуба:

-- Шукай свою згубу!

-- На волі чи у траві?

-- На жаб’ячій го-ло-ві! --

Квака жабка Золька:

-- Знайшла ква-ра-соль-ку!

 

ПО ГОРІШКИ

Через пагорки й долини

весело біжить стежина.

Через поле, через луг

біжать капці: туки-тук.

До бабусі Настусі,

до кудлатого Рябка

біжить стежечка швидка.

А по ній біжить Яринка,

в неї у руках корзинка,

бо в бабусинім дворі

золотий росте горіх,

золота жар-птиця

на вершку гніздиться.

У Яринки у корзинці

є усім, усім гостинці:

для бабці є капці,

Рябкові -- жилетка,

півнику -- шкарпетки,

для киці Лукерки

солодкі цукерки.

 

ЗОЗУЛИНІ ЧОБІТКИ

Пошила Зозуля

чобітки на гулі.

Лівий, правий чобіток

шиті з білих пелюсток.

Пелюстки тоненькі --

чобітки легенькі.

Весело зозулі

ходити на гулі.

Вона ходить по лужку,

лічить кроки: «ку» та «ку»...

 

ЛЕСЬ-МАКОТРУС

Крикнув Лесь на весь гopoд:

 -- Ма-мо! В мене чорний рот. --

Крикнув з переляку,

бо наївся маку.

А гарбуз-довговус

каже: -- Лесик -- макотрус.

 

ЗУСТРІЧ

Їжачок зустрів Василька

І сказав: -- Спинись на хвильку.

Ну до чого ж ти смішний!

Що це в тебе за штани?

Дірки та торочки!

Дрантива сорочка!

Світиш голим животом, --

Ти опулало чи хто? --

І Василько відказав:

-- Я в сусідів вишні рвав,

а Бровко зубатий

ганявсь круroм хати.

Я сховавсь у бур'яни

а він смикав за штани.

— Ти, Васильку, злодій

мені тебе шкода:

на голку-латалку

1 нитку-сукалку...

 

ПАСТУШОК

Лугом йду, лугом йду,

граю, граю на дуду

Бугиловий голосок --

хто його не чує?!

Я веселий пастушок --

коників пасу я,

зелененьких стрибунців

у траві зеленій.

Грає, грає у руці

дудочка зелена.

 

ЖУК

Знайшов жук пір'їнку

та и пошив перинку.

На білу кульбабку

поскладав жук лапки,

трохи щоб поспатки.

Спить...

У саду під лопушком,

вкрившись теплим кожушком.

 

CHIГ

Прийшов сніг-білоніг,

борода патлата,

сів тихенько на поріг,

попросивсь до хати.

Каже: -- Холодно мені,

змерзли ноги босі. --

Мати каже: -- Ей, ні-ні,

відпочив, і досить. --

Сніг поволеньки підвівсь

та й пішов у поле.

Білі брови, білий ніс,

а в кишенях -- холод.