На запитання інформаційного агентства український парламентський клуб НАЦІЯ відповідає український лінґвіст та спудей Юрій ПРОКОПЕНКО.

Розкажи про свою родину: хто ти, звідки?

Я родом із смт Тростянець Гайсинського району Вінницької області. Спадковий філолог, адже бабуся і прабабуся із маминого боку були філологами. Філологічна династія моєї родини – це неймовірно цікавий і дивовижний приклад того, як люди живуть, відчуваючи себе у професії органічними і щасливими. Моя родина завжди була пов'язана з вивченням мов та літературою, і ця спадщина уплинула на формування мого власного професійного та особистого розвитку.

Вибір майбутньої професії чинив самостійно чи хтось допоміг тобі у сьому?

Мій вибір стати філологом і продовжити традиції своєї родини – це своєрідне вшанування пам’яти моєї прабабусі та бабусі. Я занурююся у цю науку із задоволенням та зацікавленістю, і сподівася, що моя робота ув освітній галузі та у роботі з мовною спадщиною стане важливим внеском у розвиток філології. Коли вступав, подавався у Вінниці у ДонНУ на прикладну лінгвістику, журналістику та українську мову та літературу й у ВДПУ на туди ж само. Хоч мене деякий час цікавила журналістика, філологія зацікавила найбільше у 10 класі. Відтоді я вирішив, що буду філологом.

Які маєш захоплення поза фахом?

Поза філологічним фахом маю багато захоплень. Серед них – спорт (силові та функціональні тренування), ведення блогу, створення контенту для освітньої компанії, вебдизайн, маркетинг, фотографія, краєзнавство, історія, читання (йдеться про те, же поза навчанням в університеті) та ведення щоденника.

Маєш багато друзів?

Так, багато. І у філології, і поза нею. Ціную тих, хто підтримує у починаннях, в обраному фаху і загалом у житті. Студентські роки цю кількість примножують щороку, адже ідеться не лише про 1 курс, а і про усіх студентів – здебільшого, хто чим цікавиться і хто кому подобається. Такі у мене є.

Що порадиш тому, хто хоче прийти у твою професію і збутися у ній?

Тим, хто хоче бути філологом, ось декілька моїх порад:

• Цікавтесь і глибинно вивчайте мову, літературу, історію і культуру. До цього ми, філологи, часто звертаємося не тільки під час підготовки до практичних занять, а і під час створення наукових проєктів.
• Вивчайте мови. Звісно, у нас є й германські філологи на факультеті. Вільне володіння рідною мовою – це константа. Можна і другу іноземну вивчати. Окрім української та англійської, у мене це польська.
• Практикуйтеся. Ідеться не тільки про навчальний процес, а і професійний. Важливо правильно обрати, де це застосувати – у коректурі та редагуванні, видавничій справі, викладанні, публіцистиці, перекладанні, науковій діяльности чи літературній творчости.
• Дружіть. Як би це просто не звучало, та зв’язки з філологами-практиками допоможуть у працевлаштуванні, бізнесі та/або науковій діяльности. Але це залежить від того, кому що більше подобається. Хтось – для науки, а хтось – для бізнесу.
• Критично мисліть. Важливо вміти аналітично мислити і опрацьовувати матеріали і з мови, і з літератури. Читати доведеться чимало, тому треба бути готовим до опрацювання чималої кількости творів і наукових праць.
• Досліджуйте. Участь у дослідницьких проєктах значно підвищить професійний рівень і допоможе зробити помітний внесок у філологію.
• Будьте адаптивними. Використовуйте сучасні технології для своїх проєктів – творчих, наукових або педагогічних.
• Публікуйтеся. І наукові, і художні праці, і свої міркування мають бути поміченими, щоб їх 1) побачило якомога більше людей і 2) зростав авторитет серед читачів.
• Будьте терплячими та працьовитими. Успіх часто приходить не одразу, тому будьте готовими до тривалої та наполегливої роботи.
• Любіть свою справу. Любов до мови та літератури – це те, же надихає на вивчення і удосконалення у філології.

Що значить для тебе Вінниця, чи пов'язуєш своє подальше життя з сим містом?

Вінниця – це місто, куди я переїхав з батьками у 2014 році, адже тоді татові там запропонували роботу. У Тростянці перспектив було мало, тому рішення переїхати до Вінниці було одноголосне. Тут я знайшов друзів, тут почався мій 5 клас, тут я вступив до університету, тут у мене були гуртки ріжні, і Книгарня «Є», куди я ходив купувати книжки. Зараз це переважно онлайн, бо після 24 лютого за містом. А у самій Вінниці буваю рідко – або батькам допомогти там, або на навчання (якщо воно авдиторне). Час від часу там буваю. Подальше життя повʼязую з сим містом, адже з ним я уже  9 літ поспіль.

Що для тебе самореалізація?

Самореалізація – це коли ти не вивчився для «папірця», а застосував вивчене на практиці. Додам, що після 2 курсу я став шукати роботу, щоб вона була пов'язана з українською філологією.  Так, я працюю контент-менеджером в освітній компанії з підготовки до НМТ з української, а також викладаю українську мову іноземцям як волонтер од вересня. Планую розвиватися як філолог-викладач, філолог-дослідник і популяризатор української філології. Також вивчаю на студентських курсах з цифрової української філології від Єнського університету «Вступ до прикладної лінгвістики» і «Компʼютерну лексикографію». Про ці студентські курси я дізнався від своєї викладачки теорії літератури. Потім нас куратор про них повідомив. Тому є плани розвиватися професійно, а не просто отримати «папірець».

Чи є у тебе діточі мрії, які би хотів зреалізувати?

Моя мрія – це подорожувати світом і Україною. Я ще не увесь світ побачив, окрім моря, гір, Київа, Перемишля і Відня, тому у мріях – подорожувати. А також – мати велику бібліотеку, щоби у ній було усе-усе-усе, що мене цікавить – українські літературні новинки, перевидання, наукова література, букіністика і художні видання. Таких мрій є чимало.

Що побажаєш читачам нашого агентства?

Завше прагнути до нових знань, учитися, уміти ставити запитання та досліджувати та заводити нові а корисні знайомства.

Дякую за розмову.