На запитання інформаційного агентства НАЦІЯ відповідає старшокласниця а українська співачка Софія Фуфалько.

Розкажи про свою родину: хто ти, звідки?

Мене звати Софія Фуфалько. Донька Руслана та Інни Фуфальків.

Вибір майбутньої професії чинила самостійно чи хтось допоміг тобі у сьому?

- Скажу як є: ще не визначилася з майбутньою професією (попри те, що невдовзі закінчую одинадцятий клас). Одне знаю напевно: вибір буде тільки мій і жодних "підказок", чи порад від старших не чекаю. Батьки довіряють мені власну долю

Які маєш захоплення поза фахом?

- Ви маєте на увазі, попри музику і тексти? Маю, багацько)). Близько року тому захопилася кулінарією. Коли готую страви і сервірую стіл, (так щоб красиво і смачно ;)), почуваюся щасливою! У мирний час, бувало, батьки навідувалися у гості, і я завжди тішила їх якоюсь лаґуминкою.

Маєш багато друзів ?

- Жменьку. Зате справжніх! Війна розкидала нас по ріжних куточках світу, але ми зідзвонюємося і не даємо одне-одному занепасти духом. Обмінюємося мемами, жартами, бувальщинами... Де б я не була - відчуваю їхню підтримку, що не дає почуватися самотньою і розчавленою.

Що порадиш тому, хто хоче прийти у твою професію і збутися у ній?

Не знаю, чи назвала би я музику своєю професією...Вона віддана провідниця на дорозі життя, нічого більше)). Мені не раз зауважували: "Сучасна молодь не вслухається у слова. Пиши простіші тексти і "качовіший" акомпонемент, якщо хочеш "розкрутитися" і стати успішною". Що б се означало? Кривити душею заради грошей, у гонитві за славою і визнанням? Тоді я питала себе: "Чого би хотіла маленька Софія?" Вона жадала музики заради музики; ВИСПІВАТИ усе те, що так міцно угніздилося в душі і не дає дихати... Щойно слова ляжуть на папір, стане легше... Бути справжніми і не зраджувати собі, ось що красиво! Така моя порада)). А однодумці знайдуться, головне - продовжувати робити свою справу

Що значить для тебе Київ, чи пов'язуєш своє подальше життя з сим містом?

- Київ був мені домом останні 10 років. Кожна вуличка, кожен дворик промовляють споминами. Тут я хотіла вступати в університет після закінчення школи, але...не так сталося, як гадалося. Війна зруйнувала набагато більше, ніж якісь там дитячі плани. Війна зруйнувала будинки, міста, сім'ї, життя (не мені нарікати). Тепер усі у непевности. Наше майбутнє розмите. Але одне знаю напевно: жодна сволота не у змозі відібрати те, же віками належало нам. Україна, як Неопалима Купина, повстане. Уже достатньо настраждалася...

Що для тебе самореалізація?

- Невтомний пошук себе; бажання усебічно розвиватися, не стояти на місці; братися до нового із завзяттям і цікавістю.

Чи є у тебе діточі мрії, які би хотів зреалізувати?

- Перепрошую, то сокровенне. Не казатиму (що, як не справдяться?))

Що побажаєш читачам нашого агентства?

- Тримаймося, друзі! Сталевої витримки нам і незламного духу . Скоро наша візьме (А кому ж, як не молоді країну підіймати♡

Дякую за розмову.

Розмовляв Василь ВЕЛИМЧИЙ.