Парадоксально звучить – успішний невдаха. Чому так і з чого я се вимислив? А ось із чого: Господь альбо Вищий розум (для атеїстів а аґностиків) дає покликаному талант. Покликаний може стати обраним альбо ні – він має вибір. Талант можна похерити, розміняти, продати, забути, пропити, не розвинути, не розкрити тощо.

А можна стати майстром – навчитися працювати над собою і над словом своїм.

Є випадки, коли люди відрікалися від літератури ( з перервою у 20 років – Василь Мошуренко, Юрій Титарів, Тетяна Іванчук), є випадки, коли відрікалися назавжди (Віктор Шлінчак, Руслан Фуфалько) , є випадки, коли намагалися поєднувати з життєвими компромісами (Юрій Чигирин, Володимир Гаптар) .

Про останнього мовлю детальніше.

Він чудовий поет, що збувся, проте життєві тарапати забрали левову частку часу, вогню а душі на чиновництво, журналізм, політику. Як результат – досягнення життєвого комфорту (у сучасному розумінні сього слова) – тобто успіх, і  невдача у літературі через самотність а неповноту самореалізації.

Література не терпить зрад а половинчастости. Вона поглинає цілком альбо мстить мистцеві за неповноту віддачі їй.

Збірка Володимира Гаптара ТВОЄ ІМ’Я (Київ, 2008) ошатно ілюстрована добрим маляром Олександером Бєлозором (аж так, же малюнки виглядають самодостатніми і подекуди психологічно витісняють саму поезію автора).

Ґрадація творів Володимира Гаптара така:

1.   Вдалий образ – ІЗ ТЕМНИХ ВІДВОРІТЬ, ОСАННИЙ СІЧЕНЬ.

2.   Вдалий рядок— СТОМЛЕНА КАРТОПЛЯ У ВІДРІ САМОТНЯ, НЕМАЄ ТАТА МОВ МЕНЕ НЕМА.

3.   Вдалий чотиривірш – НЕ СТАЛО ПОЛОТНА…, СЕ ТИ БУЛА…

4.   Вдалий вірш – СТОЯЛА ТИ І БЛИЖЧАЛА ПОРА, СЕ НЕ ЗМІЯ – СЕ ГІЛОЧКА ШИПШИНИ, У ВІДПУСТЦІ, СКРЕСА РІКА, ЛЕГКЕ ПОВІТРЯ, ЛИСТАЮ СПІНІНҐОМ СТАВОК, ПОДІЛ В ЧОТИРИ РАНКУ .

І дуже багато самоти. Самоти як почуття, самоти як тягаря, самоти як непереборного поетичного стану:ХІБА ЩО ДИМ САМОТНІЙ НАСТИГАЄ, ЩОБ НЕ САМОТНЬО ВСЕ ТАКИ БУЛО, вірш ПОДІЛ В ЧОТИРИ РАНКУ як сама суть самоти.

Зауваги: я би не радив уживати московизм ГУЛКИЙ. Є достатньо українських мовних можливостей – гуркітливий, гучний, галасливий тощо. Так само варто обережно ставитись до можливих літературних асоціацій і у разі необхідности брати епіґрафи: у вірші НАПАДАЛО СНІГІВ – з Миколи Вінграновського У ГЛИБИНІ ДОЩІВ. Тоді Гаптареве У ГЛИБИНІ СНІГІВ  буде зримішим  і добре гратиме на належному художньому контрасті. У вірші НАД ЗЕМЛЕЮ СВІТИЛА ЗВІЗДА – РУКАВОМ Я ВІД НЕЇ ЗАКРИЮСЬ – з Ігора Римарука МОЖЕ ТАК БИ НЕВИДИМО Й ЖИВ, ТА ЯКОЇСЬ ЛИПНЕВОЇ НОЧІ…  у вірші ОГЛЯНЬСЯ І СПИНИСЬ – з Володимира Яворівського ОГЛЯНЬСЯ З ОСЕНИ, А ТЕПЕР ІДИ…

Чи хотів би я такого успіху? Ні.

Чи хотів би я такого невдацтва? Ні.

Але кожен має можливість вибору.

Таке життя.