На запитання інформаційного агентства  УКРАЇНСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ КЛУБ НАЦІЯ відповідає школяр і поет Віталій Білозір.

Розкажи про свою родину: хто ти, звідки?

Я, Білозір Віталій Олександрович народився у місті Жашків Черкаської області 28 вересня 2003 року у багатодітній сім`ї. Мама працює на цегельному заводі, тато — у кінно-спортивній школі. Зараз навчаюся у 10 класі Жашківського ЗЗСО I-IIIст. N2 Черкаської області. 

Вибір на користь поезії чинив самостійно чи хтось допоміг тобі у цьому?

Моє дитинство пройшло у Жашкові. Я завжди допомагав батькам по господарству, бавив молодших сестричок та братика. Потяг до художнього слова ще змалечку передала мені бабуся по татовій лінії, співаючи українські народні пісні, переливала свою мудрість у мою дитячу голівку.

У 5 класі я  проявив особливий інтерес до найкращого предмету, яким цікавився, української літератури. Читав багато творів на історичну тематику, потім захопився художньою прозою. Справжнє поетичне натхнення прийшло у 10 класі, також дякуючи рідній людині, бабусі, яка запропонувала спробувати віршувати. Почав— вийшло. Тепер щоденно працюю над віршованими  римами, а натхнення надають мені найкращі українські поети: Леся Українка, Тарас  Шевченко, Василь  Симоненко, Ліна Костенко.  

Які маєш захоплення поза фахом?

Я, як і раніше цікавлюся літературою, пишу та приймаю участі у різних заходах, конкурсах, виставах. 

Маєш багато друзів ?

Ні! Є багато хороших товаришів. Але найкращих друзів, хоч на пальцях рахуй. Є подружки та друг – мої однолітки,  з якими я весело проводжу час, читаючи свої вірші і слухаю свою поезію у їхньому виконанні. Я уважаю, що багато друзів можна мати, та довіряти варто лише одиницям.

Що порадиш тому, хто хоче прийти в українську поезію і збутися в ній?

Найголовніше,  щоб я порадив усім, хто хоче дійти до вершин української поезії — це бути самобутніми, неординарними, можливо, у деякій мірі, дивними. Відчувати поезію, дихати нею, бо, якщо не відчуєш ти, то не відчує і читач. І, звичайно, вірити в себе, бути упевненим  у кожному своєму слові. 

Що значить для тебе Київ, чи пов'язуєш своє подальше життя з цим містом?

Для мене так, як і для усіх, напевно, Київ є містом контрастів з сучасно оздобленими вулицями та  площами, котрі  несуть у собі старовинний дух історії. Величне місто, що розляглося обабіч могутнього Дніпра. Саме для мене це загадкове місце,  це місто натхнення, де бігає бруківкою дощ, де п’янить алея каштанів, де привітні люди, де  високоповерхівки, майже врізаються в небо. 

Так! Я хочу пов’язати своє майбутнє зі столицею України.  Згодом приїду на навчання до Київа – переконаний у цьому. 

Що для тебе самореалізація?

Самореалізація — це виклад своїх сил якнайкраще,  прагнення до самовдосконалення, реальне бачення світу і оцінка своїх можливостей. Щоб якнайяскравіше висловити  себе, необхідно упорядкувати себе фізичним, моральним та психологічним здоров’ям. Я часто відвідую ліс, парк, поле, для того щоб урівноважити  свій  стан, заспокоїтися і повертатися до активної роботи. І ще – найголовніше -- бути самим собою. 

Чи є в тебе дитячі мрії, які би хотів зреалізувати?

Основною  дитячою  мрією було знайти самого себе. І я знайшов. Тепер залишилася одна велика  мрія, яку на двох  я розділяю з бабусею — мати власну збірку поезій. Тому зараз я працюю і вдосконалююсь у поетичному слові. 

Що побажаєш читачам нашого агентства?

Вірте у себе завжди, навіть, якщо у Вас не вірить цілий світ! Ідіть уперто та упевнено до своєї мети. І все обов`язково вдасться!