На запитання інформаційного агентства НАЦІЯ відповідає українська письменниця Марія КАРП’ЮК.

Розкажи про свою родину: хто ти, звідки?

- Я киянка. Мама – з Житомирщини. Батько – теж киянин, але його я не бачила з шести років.

Вибір майбутньої професії чинила самостійно чи хтось допоміг тобі в цьому?

- Першу професію (вчителька) для мене обрала мама. У дев’ятому класі я ще не думала про майбутній фах. Другу спеціальність – редагування – обрала вже сама, коли закінчувала педагогічний коледж.

Які маєш захоплення поза фахом?

- Захоплююся психологією. Маю сертифікати коуча і сімейного упорядника по Берту Хеллінгеру (цим можу займатися фахово). Кілька років тому хотіла отримувати ще одну вищу освіту за фахом психолога. Але потім зрозуміла, що приймати клієнтів - не моє. Однак, захоплення лишилося. Знання добре допомагають писати, відчувати героїв.

Маєш багато друзів ?

- Для кожного і один друг – багато, а для інших двадцять – мало. Вважаю, що в мене їх достатньо.

Що порадиш тому, хто хоче прийти у твою професію і збутися в ній?

- Практикувати. Оскільки наша система освіти шкутильгає на обидві ноги, то звертати увагу на ті предмети, які безпосередньо стосуються фаху.

Що значить для тебе Київ, чи пов'язуєш своє подальше життя з цим містом?

- Це моє рідне місто, я його дуже люблю. Не знаю, як складеться життя далі, але поки що планую жити в ньому чи в передмісті.

Що для тебе самореалізація?

- Це такий звір нагорі піраміди Маслоу. Тобто, одна зі складових щастя. Тому дуже прикро, коли жінка жертвує можливістю зреалізуватися заради стирчання на кухні. І навіть не тому, що життя продиктувало такі умови (це можна зрозуміти), а тому, що так годиться.

Чи є в тебе діточі мрії, які би хотіла зреалізувати?

- Одна з моїх дитячих мрій – стати відомою письменницею. Письменницею вже стала. Тепер треба стати ще відомою))

Що побажаєш читачам нашого агентства?

- Багато читати і зважувати. І думати – власною головою.

Дякую за розмову.

Розмовляв Василь ВЕЛИМЧИЙ.