На запитання інформаційного агентства НАЦІЯ відповідає український спудей і початкуючий літератор Павло КАРЛЮК.

Розкажи про свою родину: хто ти, звідки?

Я народився і живу дотепер в місті Українка, що на Київщині. Мої батьки працюють психіатрами: мама в районній лікарні м. Українка, тато в Київському міському психо-неврологічному диспансері N2.

Вибір майбутньої професії чинив самостійно чи хтось допоміг тобі в цьому?

Навчаючись у школі, я звертав увагу на поради викладачів і рідних, а також на вибір своїх однолітків. Закінчивши дев’ятий клас, я вирішив спробувати вступити до Торговельно-економічного коледжу. Ця спроба увінчалась успіхом.

Які маєш захоплення поза фахом?

Люблю кататись влітку на велосипеді й фотографувати мальовничі пейзажі Обухівщини. Пишу вірші.

Маєш багато друзів ?

Маю багато товаришів, але справжніх друзів можу перелічити на пальцях однієї руки.

Що порадиш тому, хто хоче прийти у твою професію і збутися в ній?

Раджу не сприймати будь-яку професію однобоко, а завжди знаходити свіжий погляд.

Що значить для тебе Київ, чи пов'язуєш своє подальше життя з цим містом?

Київ—місто різноманіття. Воно і древнє,і сучасне; і радісне і сіре,буденне. Ще не планував свого подальшого життя.

Що для тебе самореалізація?

Це займатися тим, до чого душа лежить і руки тягнуться. Також це підкорення поставленої мети.

Чи є в тебе діточі мрії, які би хотів зреалізувати?

В мене є багато діточих мрій, але зараз я вважаю, що їх не варто втілювати у життя.

Що побажаєш читачам нашого агентства?

Бажаю руху вперед, а не зациклення на досягнутому.

Дякую за розмову.

Розмовляв Василь ВЕЛИМЧИЙ.