На запитання інформаційного агентства НАЦІЯ відповідає український актор (театр Золоті Ворота) і музикант  Владислав ОНІЩЕНКО.

Розкажи про свою родину: хто ти, звідки?

Я Народився в Києві , в не такому далекому 1994 році. Невдовзі після народження , ми з сім'єю були змушені переїхати до селища Музичі , а вже потім до міста Прилуки, де я провів своє дитинство , закінчив школу. Мої батьки за фахом вчителі. Маю молодшого брата Дмитра , який навчається у дев’ятому  класі. Наразі всі вони проживають у місті Києві і, як не дивно, у нашій країні , працюють, щоправда,  не за фахом. Як людина з провінції завжди прагнув більшого. І по сьогоднішній день не зупиняючись працюю над собою. Я перш за все людина , син своїх батьків , товариш для друзів, а вже потім актор , музикант.

Вибір майбутньої професії чинив самостійно чи хтось допоміг тобі в цьому?

З дитинства я мріяв стати професійним футболістом. Але якось склалось , що через прикру травму мав на деякий час покинути це заняття . В цей час у школі саме йшов набір до шкільної театральної студії , я як дитина , що не дуже хотіла відвідувати всі уроки , пішов у цю студію. А потім мене так затягло , що до футболу так і не повернувся. Проте з театром зв'язався дуже тісно. Артем Аніщенко  був тією людиною , що набирав дітей до себе в студію. Тому за вибір професії я повністю завдячую йому. Талановитий режисер , керівник і просто чудова людина. Завжди був моїм провідником. Саме він вплинув на мій подальший вибір. Я вдячний своїм батькам , які не зважаючи на всю безглуздість цієї ідеї підтримали мене у моєму виборі.

Які маєш захоплення поза фахом?

Я обожнюю музику. Дуже люблю співати і роблю це в будь яку вільну секунду. Граю на гітарі. Зараз займаюся записом свого власного музичного альбому. Надіюсь вийде створити якісну українську музику.

Маєш багато друзів ?

Маю 3 друзів з якими разом і проживаю. Ми ніби така маленька сімейка. Називаємо один одного братчиками сестричками. І маю багато товаришів. Більшість з них люди професії. Люблю оточувати себе талановитими професіоналами своєї справи. І завжди відкритий до нових знайомств.

Що порадиш тому, хто хоче прийти у твою професію і збутися в ній?

Радити віддаватися професії і  робити чесно свою роботу - це якось банально. Ну і всяка мисляча людина розуміє , що інакше не можна. Я би хотів побажати не втрачати себе, чи як то кажуть "не скурвитись", пробачте за "французьку. Тому що професія дуже жорстока , як виявилося. І багато хто керується принципом "йти по головах". А я в свою чергу вірю в те, що, якщо ти чесно віддаєш - то тобі повернеться. І завжди питати себе "а чи не фігню я роблю?"

Що значить для тебе Київ, чи пов'язуєш своє подальше життя з цим містом?

Київ - дуже красиве і дійсно Європейське місто , я вірю в те , що ми тільки стали на той , потрібний нам шлях і разом будемо йти вперед. Звичайно я пов'язую себе з цим містом. З дитинства мріяв тут жити. Київ , як та примхлива дівка , яку постійно треба добиватися. Чим я зараз і займаюся. А що буде далі - життя покаже.

Що для тебе самореалізація?

Мені здається будь яка людина хоче самореалізації. Через неї ми можемо почуватися щасливими. Для мене це нові ролі . Нові пісні. Нові вірші. І чим більше я реалізую свій потенціал - тим краще я себе почуваю , навіть якщо говорити про стан здоров'я.

Чи є в тебе діточі мрії, які би хотів зреалізувати?

Я дуже хотів поїхати в Британію. Та і взагалі подорожувати і бачити нових людей, знаходити нові характери. Зараз працюю над втіленням цієї мрії. Ну а мрія стати футболістом так і лишитися десь там в дитинстві.

Що побажаєш читачам нашого агентства?

Я би хотів побажати ніколи не спинятися і йти до своєї мети. Ніколи не заспокоюватися. І завжди  задавати питання собі. Завжди. Тому що ми самі ковалі свого щастя.

Дякую за розмову.

Розмовляв Василь ВЕЛИМЧИЙ.