Життя повне  несподіваних  зустрічей,  цікавих  розмов і книг. Книга  Володимира Капустіна «Одна  на цілий світ» (Київ.  «Криниця»- 2003 рік. 159  стор.) зовні нічим  непримітна, без глянцю  і химерних малюнків, ця книга  вмістила  в собі історію не одного життя,  року чи десятиліття, ба, навіть, не одного сторіччя. Історію, збережену  в піснях  і пісні, які  зберегли історію народу, передалися з покоління в покоління, може й не зовсім в первісному  звучанні. Їх  шліфував і обтесував час, життя  вносило в них якісь свої корективи, але  загалом  їх зміст  не мінявся,  не втрачав цінності  життєвої,  мистецької, історичної, врешті, епохальної, як не втрачає цінності алмаз після вдалої обробки рукою талановитого  майстра.
     Особисто для мене ця книга стала  справжнім відкриттям. Усі пісні, за винятком може декількох, співалися у нашій родині. І ми   щиро вважали їх народними, навіть не намагаючись  узнати  імена справжніх авторів. Чим довше живу, чим більше  читаю, то більше розумію, що справжній талант – це не тільки вміння  творити, а ще і вміння вдало знайти  свою нішу, не зайняту ніким  іншим,  аби те, що ти твориш, було куди покласти, щоби воно  не загубилося у світі.  Книга  дочекалася свого  часу, бо саме зараз   весь світ  зацікавився  Україною,  українською мовою, українською піснею,  українською вишиванкою.
     Автор  книги Володимир Капустін  знайшов  благодатну  і благородну тему, повернув нам  несправедливо забуті чи замовчані імена авторів  чудових пісень, які  співав, співає  і буде співати  наш  героїчний народ.

Тетяна ІВАНЧУК