На запитання інформаційного агентства НАЦІЯ відповідає  поет з Ужгорода  Василь МАЛИШКА.

Розкажи про свою родину: хто ти, звідки?

Народився в Ужгороді, але останнім часом вже близько півжиття мешкаю у передмісті, в селі Підгорб. Маю багато рідні, зведених і двоюрідних сестер, братів, які давно самостійні і мешкають окремо. Я у батьків наймолодший, тому тепер нас мешкає разом троє. Закінчую навчання в гімназії. Я просто хлопець із Ужгорода, який любить писати.

Вибір майбутньої професії чинив самостійно чи хтось допоміг тобі в цьому?

Ще повністю з ним не визначився, тож... Єдине, що знаю, що намагатимусь іти власним шляхом. Хоч би якими логічними не були докази родичів, знайомих або вчителів на користь різних професій, мене тягне до творчості і вже переконаний, що нею займатимусь. Хотів би займатися режисурою, ставити вистави (бажано, за власними п'єсами). У будь-якому разі писатиму.

Які маєш захоплення поза фахом та поезією?

Займаюсь баскетболом, граю на гітарі, люблю театр, кіно, художнє мистецтво, музику, шукаю і часом знаходжу мистецтво і красу в тому ж баскетболі і в будь-чому, чим займаюсь. Починаю цікавитись виноградарством завдяки татові. Здається, любов до природи та всього живого прищепив мені саме він. А зі світом мистецтва змалку почала знайомити мама.

Маєш багато друзів ?

Взагалі так - з десяток. Але з них в Ужі мешкають троє, що трохи засмучує.

Що порадиш тому, хто хоче прийти у поезію і збутися в ній?

Хто хоче прийти у поезію - приходить, закохується і все - він - її, вона - його. Інакшого шляху не бачу, тому і поради були б безглузді. Ніхто ж, думаю, не питається в інших, як  віддати себе коханій людині. На таке нема порад.

Що значить для тебе Ужгород, чи пов'язуєш своє подальше життя з цим містом?

Не знаю, що значить. Просто тут завжди добре, коли звідкись повертаєшся. В Ужі в мене є «свої» місця, де затишно, як удома, де кава найсмачніша, де можна «пофілософствувати» з друзяками, де розмови тривають до темряви. І сумніваюсь, що ще десь так буде, бо якщо відкинути поетизування, кава в Ужі справді найсмачніша. І люд тут рідний, спокійний, хоч і зовсім неодноманітний. Ще Уж асоціюю з безпекою. Вважаю, що де би не був у своєму житті, з Ужгородом буду пов’язаним завжди.. Хотів би повертатись, "навідуватись".

Що для тебе самореалізація?

Робити те, що завжди хотів, до чого є натхнення і бажання робити. Це, швидше за все, і є те, що найкраще виходить. Напевно, постійно дізнаватись щось нове у цьому напрямку.

Чи є в тебе діточі мрії, які би хотів зреалізувати?

Я не був особливо мрійливим, бо завжди намагався реалізовувати свої мрії, фантазії, думки за допомогою олівця і паперу. Мене штовхало робити лише те, що було цікаво - малювати або ж писати. Я весь був у захопленні творчістю, математикою, мультфільмами, коміксами, створенням власних журналів тощо... Справжня мрія була, мабуть, одна - стати художником. Потім вона визріла у бажання займатися літературною творчістю. Наразі я до цього йду.

Що побажаєш читачам нашого агентства?

Миру в хати.

Дякую за розмову.

Розмовляв Василь ВЕЛИМЧИЙ.