На запитання інформаційного агентства «НАЦІЯ «

відповідає київський політолог  Білоус Наталія.

Розкажи про свою родину: хто ти, звідки?

Я,Білоус Наталія Вікторівна, народилася в м. Києві,де і проживаю нині в українській родині трударів. Єдина дитина в сім’ї. Окрім батьків, маю значну кількість двоюрідних – троюрідних родичів.

Вибір майбутньої професії чинила самостійно чи хтось допоміг тобі в цьому?

Я в своєму житті більшість рішень звикла приймати самостійно незважаючи на поради оточуючих, в тому числі з обранням майбутнього фаху. Тому, що вважаю, якщо людині нав’язують чужі погляди,то вона живе не своїм життям,від цього ще більше нещасна. І таку особу важко назвати особистістю, адже вона позбавлена права вибору,проявів власних талантів.

Які маєш захоплення поза фахом?

З – поміж низки захоплень, віддаю перевагу книгам. Процес читання книг різного жанру – це переосмислення життя, з різних точок зору,водночас духовний відпочинок та самоосвіта.

Маєш багато друзів ?

На мій погляд, поняття «товариш» не можна вимірювати в цифрах. Такі речі – безмірні. Приятелі або є,або їх немає – третього не дано. Протягом свого юного життя вдалося мені зустрітися з достатньою чисельністю осіб, що стали у подальшому приятелями,які супроводжують мене, як в радості,так і горі.

Що порадиш тому, хто хоче прийти у  політологію і збутися в ній?

Перш за все,потрібно визначити,хто такий «політолог». Політолог – фахівець із вивчення сфери політичних відносин, політичної системи суспільства, політичних інститутів, питань внутрішньої та зовнішньої політики, міжнародних відносин, у галузі аналізу, діагностики і прогнозування політичних процесів, управління ними.

Якщо ти – «живеш» політичними новинами, харизматичний, активний, комунікабельний,  здатний доводити свою точку зору оточуючим, вперто відстоювати свою позицію до переможного кінця, переконувати інших осіб у своєму конструктивному рішенні, сміливий, цілеспрямований, відповідальний, розумний, спроможний до постійного ведення публічної політичної діяльності. Тоді ласкаво просимо у світ прикладної  політології,де ти ознайомишся з цілим рядом спеціалізацій: починаючи від політтехнолога закінчуючи,навіть посадою радника провідних політиків країни. Я тобі скажу, це іще не все. На юного політолога попереду іще очікує велика кількість зустрічей з майстрами своєї справи,звісно і твій шанс випробувати свої сили на виборах, в різноманітних суспільно-політичних проектах, де завгодно. Через дуже широкі напрямки діяльності ти,юний друже зможеш займатися різними справами,одночасно,при цьому здобуваючи корисний практичний досвід. Не слід забувати,що у свою чергу – це рідкісна й перспективна професія. При твоєму бажанні,наполегливості і часі досягнеш бажаних результатів, проте необхідно весь час рухатися вперед. Попри те,що в наш час у суспільстві присутні стереотипи: «Політика – це справа не для молоді» або «Політика – брудна справа»,нікому не вір, а спробуй сам ! Необхідно,щоб саме молоде покоління ішло в політичну сферу, згодом ставали державниками,інакше український народ – ніколи не зазнає змін. Молодь – і є тим реформатором,що змінить людську свідомість про політику та зробить реальні зрушення. Однак,не все одразу. Спочатку буде нереально важко, зате досвід треба здобувати. Бо інакше істинні зміни – ніколи не настануть, при наших високопосадовцях – монархах.

Що значить для тебе Київ, чи пов'язуєш своє подальше життя з цим містом?

З самого малку я маю глибокий зв'язок з Києвом. Для мене це не просто європейська столиця, а душа, якій комфортно. Це шлях звершень і падінь,це рух. Це ототожнення себе зі станом спокою,гармонії,злагоди. Київ – це все. Це моє рідне місто. Не вистачить всіх слів у світі, щоб сказати про моє прекрасне місто. Однозначно, важко сказати,що буде завтра, а тим паче,надзвичайно складно спрогнозувати моє майбутнє у ньому. Якби не склалася доля, людина повинна завжди повертатися до Батьківщини,де з нею пов’язана міцними коріннями. Так, Київ – це моя мала Вітчизна.

Що для тебе самореалізація?

Самореалізація – це здатність досягати поставлених завдань, самовдосконалюючись і роблячи новий вибір, іти до кінцевої точки – мети.

Чи є в тебе дитячі мрії, які би хотілося реалізувати?

Життя кожної людині наповнена мрій,без них буденність – нічого не варта,будучи перетвореною на смутне,сіре полотно,яке не поглинуте яскравими фарбами веселки. Мрія – це своєрідний довгостроковий план,перспектива. Решта дій, як придбання товару чи поїздка всього – на – всього побутова забаганка. І якою утопічною моя мрія не була : я хочу миру моїй країні, та всім народам Планети Земля.

Що побажаєш читачам нашого агентства?

Дорости до рівня Всеукраїнської газети. Сама назва «нація» - є символічною,тож слід її об’єднувати в єдине ціле, бо націй розколотих – не буває,інакше – це неповноцінність,дикість !Не може бути «Нація» в Києві,без інших регіонів.

Дякую за розмову.

Розмовляв Василь ВЕЛИМЧИЙ