«Два дні» (1927, Україна) - один із найвизначніших шедеврів українського німого кінематографу, перша українська стрічка, що здобула широке міжнародне визнання й потрапила в комерційний прокат США.

Фільм було озвучено 1932 року: музику до звукової версії фільму написав Борис Лятошинський. Новий музичний супровід стрічки, який буде виконуватися оркестром наживо під час показу, на замовлення фестивалю «Німі ночі» 2011 року створив Юрій Михальчук (Dj U-Ra).

Цифрова реставрація стрічки була здійснена Національною кіностудією художніх фільмів імені Олександра Довженка. Відновлення «Двох днів» здійснено в рамках програми з відновлення української кінокласики.

 Це сухе повідомлення мін культу мало що скаже.

Але каже сам фільм Георгія Стабового. Психологічна драма – напружена дія, неоднозначність образів, трагічні перипетії, українська насиченість твору.

Пани тікають. Гублять на вокзалі паненя. Воно прибивається до палацу.

Українець-мажордом ходить палацом як господар. Він упевнений у собі, знає своє місце, знає розміреність свого життя, своїх спочувань та обов’язків.

Але ось він підіймається на горище – кладе свічку на стіл і відкриває скриню. Листи, світлина сина Андрія.

Паненя вибиває з колії особистісні переживання.

Українець ховає паненя від свого сина.

Большевики тікають. Приходять білі. Сценарист Соломон не втримався, аби не показати красномовний кіноряд – ростриколор, жиди, що ховаються в погреби. Від большевиків не ховались, бо то була їхня таки влада.

Андрія залишають у підпіллі. Але панення видає його білим. Андрія вішають.

Розчахнутість головного героя між кров’ю і обов’язком, між сином і паненям, між людяністю і  печерністю творять красномовну метафору українського характеру на розлогих дорогах історії.

Єдиний вихід – вогонь.

Герой бере свічку (свідка при народженні, весіллі, в церкві, умиранні) і творить нею пожежу.

Паненя не може застрелити, але палить його живцем.

Деталі – початок, коли цуценя прибили чамойданом і сука рветься з рук – до своєї дитини, і фінал – коли герой спить чи вмер на дрозі.

На дорозі, панове.

Вогонь очищення від скверни – це алюзія з Борислав сміється Івана Франка. Бенедьо теж спалює свою ганьбу. Свою негідність, наругу над собою.

Чудова операторська робота Данила Демуцького.

Музика Юрія Михальчука вартує щонайвищої оцінки – мурка з більшовиками, звукове буття прання, шумові ефекти, глибоке відчуття кіно стилю композитором – це просто вищий пілотаж.

«Два дні» -- українська метафора, говорять нам красномовно і вартісно: найвпливовішим з мистецтв є кіно (хай Лєнінові там у мавзолеї легко гикнеться. Але то суща правда).

Василь ВЕЛИМЧИЙ.

ЩЕ ТРОХИ ІНФОРМАЦІЇ:
ДВА ДНІ, 1927, реж. Георгій Стабовий.

В ролях: Іван Замичковський, Сергій Мінін, Валерій Гаккебуш

Камерна психологічна драма Георгія Стабового визнана одним з найзначніших шедеврів українського німого кінематографу, що посприяли його переходу до реалізму. "Два дні" - перший український фільм, що потрапив на комерційні екрани США і користувався незмінним успіхом довгі місяці. Головну роль в ньому виконав актор Одеського театру Держдрами (нині - Український драматичний театр) Іван Замичковський, філігранну, психологічно нюансовану гру якого західні критики ставили в один ряд з грою Еміля Яннінгса в шедеврі Фрідріха Вільгельма Мурнау "Остання людина".

Dj U-Ra – відомий київський діджей, радіо-продюсер, промоутер крупних музичних фестивалів, арт-директор низки відомих київських нічних клубів (зокрема, Barsky та CrystalHall). Dj U-Ra також є засновником та головним редактором журналу Djmag та організатором грандіозного рейву Godskitchen. Грає музику у власному лаунж-стилі FUNKFUSION.