На запитання інформаційного агентства НАЦІЯ відповідає активіст ПЛАСТу, львів’янин Ярослав ДВОРАКЕВИЧ.

Розкажи про свою родину: хто ти, звідки?

Я Ярослав Дворакевич, учень гімназії Престиж, живу за містом у селі Мелехові, але вчуся і проводжу час у Львові. Моя родина  дуже велика і у ній майже всі  лікарі: Тато, Мама, Дідо, Бабця, Тета, а ще кажуть, що і прадід під час другої світової працював медиком. Тож я також хочу працювати в медицині, а саме хірургом.

Як ділите з Орком життєвий простір?

З Орком ми ділим нормально наш життєвий простір. Слава Богу, в нас є окремі кімнати, але це завжди цікаво мати когось близького як брат, тому мені завжди подобається, що він робить, навіть якщо це переходить межі.

Коли прийшов до ПЛАСТу, що отримав від нього і що отримав ПЛАСТ від тебе?

2006-й -- це був рік, коли ми прийшли до Пласту. Тоді одразу поїхали на курінний табір, і хоч нас було мало, але враження просто неймовірні: моя перша стійка, страх від збирання дрів уночі, як нас затопило і у одному наметі спало шестеро, перші пластові пісні, ватра, ігри, і навіть сауна! Я довго своїм однокласникам розповідав про це все! З того моменту Пласт перевернув усе моє життя! Я багатьом речам навчився: швидко вставати, відтискатись, навіть одягатись за спалахом сірника, впоряду, різних дійсно цікавих ігор, а не тільки футбол, дуже цікаві були сюрпризи, які нам робили виховники на кожному таборі, мабуть саме у них я навчився оригінальності! Кожен табір був для мене важким, але повний позитивом і коли ми приїжджали з таборів, то з диким подивом сприймали машини, асфальтові дороги,  смачну їжу на маминій кухні, душ і ліжко…

Вибір майбутньої професії чинив самостійно чи хтось допоміг тобі в цьому?

Самостійно вибрав професію, завжди хотів бути добрим, крутим лікарем якого всі поважають і який добре виконує свою роботу.

Плавання, теніс, дзюдо, мандри… що ще?

Щодо спорту -- то мама мене спершу всюди записувала, навіть до Пласту. І так виходило, що я рідко займався одним видом більше року: шахи, плавання, стрільба, біг, лижі, біатлон, тріатлон( плавання, велосипед, біг), дзюдо, айкідо, великий теніс, народні танці, навіть не говорю про гуртки і організації, в яких я є і щось дію, а  ще ж Пласт!

Маєш багато друзів опріч ПЛАСТу?

Безперечно.

Що порадиш тому, хто хоче потрапити в ПЛАСТ і збутися в ньому?

Якщо ви змучені, не маєте сили продовжувати це життя, перепробували все і не знаєте, де шукати нових відчуттів - ідіть у Пласт, якщо ви там ще не є.

Пласт змінить ваше життя кардинально, ви здобудете такі вміння, які не дасть ні родина, ні школа, ні вулиця. Ви усебічно розвиватиметесь, найдете справжню команду і після повернення після табору у вас буде купа нових цікавих друзів, в ігровий спосіб навчитесь дисципліни, і фізично(ігри, спорт, відтискання, походи, збирання дрів), духовно( пісні, молитви, підтримання один одного) і морально( розвивання інтелекту, роздуми як вижити, узагалі про світобудову)

Що значить Львів для тебе, чи пов’язуєш своє подальше життя з цим містом?

Люблю Львів не просто так. Багато подорожував по різних містах світу і таке приємне, затишне, комфортне місто, як для мене є Львів,  ще не знайшов! Тільки зараз почав помічати його архітектурну і природну красу, сподіваюсь, створю альбом на моїй сторінці у Facebook  «Львів моїми очима», щоб мої друзі з інших країн побачили красу цого міста, яке не поступається іншим містам Європи. У майбутньому якось хочу віддячити і допомогти моєму місту.

 Що для тебе самореалізація?

Колись філософ Ф. Бекон сказав: Знання -- це сила. Я б його дещо поправив: Вміння керувати знаннями -- оце Сила. Є чимало людей з червоними дипломами, які не можуть самореалізуватися, а є чимало геніїв, міліардерів які навіть не закінчували середньої, та й початкової школи! Звичайно,  вчитись треба, але не просто  вчитись, а  реалізовувати свої знання!

Чи є в тебе діточі мрії, які би хотів зреалізувати?

Мрії -- це фантастично, а маю я їх багато і якщо вони всі збудуться, то обов’язково  наступного разу щось про них оповім!

Що побажаєш читачам нашого агентства?

Побажаю всього доброго!!!

Дякую за розмову.

Розмовляв Василь ВЕЛИМЧИЙ.