Нещодавно відбулася презентація книги-монографії декана повної освіти Інституту архітектури, кандидата архітектури, доцента, члена-кореспондента УАА Віктора Проскурякова "Архітектура українського театру. Простір і дія". Книга (єдина в своєму роді) стала значною подією не лише в житті автора, але й усієї української науки загалом.
    Ідея книги народилася, коли проявилися результати однойменного дисертаційного дослідження, яке автор провадив три роки (1999-2001). Задум дисертації був - закласти об"єктивне підгрунтя науки про архітектуру українського театру, висвітлити генезу українського театру і його архітектури, виявити основні засади побудови простору, організації дії, формування типів, структури їх об"ємно-просторової організації і принципів проектуваня. Оскільки дисертаційна робота, розрахована на дослідників театру не підходила ширшому загалу, розпочату роботу було продовжено в новій формі. Так побачила світ ця монографія.
    Метою монографії була спроба висвітлення феномену архітектури українського театру у його просторовому, чсовому і дійовому розвитку.Предметом висвітлення і дослідження стала архітектура українського і світового театру, а об"єктом - будинки, споруди, приміщеня і простори, що будувалися, проектувалися, пристосовувалися і використовувалися для діяльності українських театрів.
    Новизна використаних у монографії матеріалів полягає у тому, що вперше проведено комплексне наукове дослідженя феномену українського театру і генези його архітектури у порівняні з розвитком театральної архітектури у країнах Центральної і Східної Європи - Австрії, Словаччини, Угорщини, Польщі, Росії - з урахуванням досвіду архітекторів, які проектували споруди радянських театрів, а також тих, що запроектували унікальні театральні споруди в інших країнах.
    Паралельно з дослідженнями в монографії зібрані всі матеріали попередніх публікацій автора - і про український театр (починаючи з 80-х років), і багато текстів, присвячених проблемам театру взагалі, які не перекладалися ніколи українською мовою, знаходилися в закордонних архівах, бібліотеках, збірках - а тому були читачеві в Україні недоступні. Монографія складається з п"яти розділів: "Генеза українського театру", "Формування архітектури українського театру у Львові", "Розвиток архітектури театральної мережі в містах України", "Внесок Львівської архітектурної школи в становленя національної театральної справи", "Архітектура і проектування сучасних українських театрів". Автор подав креслення театральних будинків і споруд (плани, розрізи, аксонометрії), авторські, пошукові, конкурсні проекти, натурні зйомки, рисунки, ескізи.
    Монографія В.Проскурякова на даний час є унікальним явищем в українській культурі. Адже, на таку книгу українська наука досі не спромоглась, а в умовах нашого часу і в обставинах, в яких розвивається сучасна наукова робота, будь-яке зволікання перенесло б таке видання в неосяжну перспективу майбутнього.

http://lp.edu.ua/