№ 1 (7) 2009року.

         Чесно, цей номер більш "глибокий" серйозними роботами, хоча не обійшлося без "дитячого".

         Так, Олескандр Левченко, що заслужив місце першого автора на сторінках журналу - одразу відлякує, адже його "Вікно", ніщо інше як дитяча драма і викликає тільки сміх розчарування. Гадаю, треба зробити помітку біля кожного твору на яку аудиторію розрахована робота. У "Вікні" наявна спроба викоикати емоції болю, але "вони" показані так слабо й просто, що, повторюся, окрім сміху не викликає іншого.

         Інша справа "Навздогін" Радія Радутного. Одне слово про працю - "повага".

         Особливий подив викликала "Наречена вітру" Ганни Гулак - якісна, цікава казка з неочікуваним кінцем. Гарна проста мова із давньоруськими нюансами стилю.

         Відвернула "Людина і вогонь" Олега Андроса. Концентрація абстракції межує із суперчностями: "... слабеньким відблиском щасливе обличчя..." і одразу через абзац у тій же ситуації, того ж часу "... ронив сльози від ненастанного болю в руках ...". Цікаве поєднання щастя на лиці і терпіння болю, що "штовхається" однією ідеєю з одними й тими ж словами, тільки в різних комбінаціях. Слабо.

         "Талісман на щастя" Вікторії Добрової - нестандартно. Правда, можна було зробити акцент на "хворобу" дівчини, а не на реалістичність описаного. Так як розмова з плюшевим медведиком - здобуток божевільних, а не реалій життя. Був би цей акцент - на порядок другий підріс би статус твору.

         Комікс костянтина Мещеряка "Дуель" примітивний ідеєю, хоча намальований непогано. Але, але. Лише марна витрата дорогоццінних сторінок товщини, які моглиб піти на користь "молодих" робіт.

         "Звідки беруться янголи" Марії Ряполової - достойно. Легко читалося, до того ж, цікава тема, що затягнула і вимагала продовження. Але автор "обрубав", залишивши із солодким осадом прочитаного.

         І, на останок, Олег Сілін із "Примірником" написав легку історію в простому стилю без чогось надзвичайного між стрічок, а "таке" якраз і треба було всунути, щоб враження залишилось стабільно-позитивним.

         В загальному, за авторським складом, журнал пропрацьованіший за свого наступника, тому наслідок для голови приємніший. 

         Щодо статтей, ознайомчих, інформаційних, то не зачепило - не цікаво.