Шаную Юрка Андруховича як неперебутнього українського поета. Як найду десь повний текст його “Листів в Україну”, то спробую написати його літературний портрет.

Щодо його прози, маю певні сумніви у її повноцінності. Юрко зробив ставку на прорив поза межі України – його добре видають іншими мовами ув Европі. Особливо його люблять німці.

Саме для тих німців він і написав свій роман “Таємниця”. Стилізований під інтерв’ю, цей роман покликаний привідкрити заслону з біографії автора. Почасти він це робить, але тільки почасти. Зайве чекати від автора щирости чи українськости – твір націлено на західного читача. Звідси – позірна прихильність до гомосексуалізму і палка прихильність до семітської культури.

Але тут на Андруховича чигає небезпека – він традиційно верне носа від українського смроду (приявного чи духовного – без ріжниці), а все західне йому пахне і палахкоче ріжнобарвними квітами. Але що це? Фасади. Кафе, трунки, бесіди, архітектура. Такий собі нотатник провінційного ґрантоїда. Гемінґвей так само любив кафе, трунки, розмови при каві. Але він це любив за свої кров’ю і чорнилом зароблені доляри. Та й бачив глибше. Не все так там добре на Заході – подивіться неґламурні фільми Заходу і ви побачите все. Андрухович, на жаль, провінцьюж.

Але є цікаві речі і у цьому романі – урбанізм дитинства, деталі радянського часу, спогади з літературного життя перетину епох.

Є і думки достатньо вартісні: “Армія існує на те, щоб стріляти”, “він завжди пам’ятав, чий він син і від чиїх куль пішов на той світ його батько”, “недожите дитинство”, “пензлювати”, “з тих, де світла саме настільки, щоб не заснути і не читати, саме настільки, аби повіситися” , “у світі, де так багато зовнішнього, насправді є невичерпні резервуари внутрішнього – і в цьому внутрішньому можна сяк-так протриматися все життя, наче хробак у яблуку” тощо.

Андрухович мітить на Нобелівську премію. Якщо він буде першим і це станеться при його житті – йому можна буде пробачити все оце кривляння перед Заходом. А письменник Андрухович лишиться своїм великим даром поета, бо