Між уриною і калом ми приходимо на світ -- мовив велики український академік, письменник і гомосексуал Агатангел КРИМСЬКИЙ. В ньому не текло жодної краплі української крови. але в ньому витав український дух, що спороджує дивовижну стихію, що ломить усе на своєму шляху. якщо не по її, а якщо по її -- то вона панує над водоймами як радість і соняшна свііжсть.

Оден денді, що мав офіс на еспланадній, взявся за уринотерапію. Через ту урину в пляшках півторалітрових власник офісу вигнав денді пріч.

Але денді дуже хотів знову вискладати пляшки з уриною геть скрізь -- на підвіконні, у кутках, під столами, на компах. на принтерах і сканерах.

Два роки потрачено на війну з ФДМ, підпис голови правління підроблено, локшини на сотні вух начеплено. І заради чого?

Заради уринотерапії.

Тепер денді знов на Еспланадній -- в самоті насолоджується своєю уриною.

Не знаю, чи така вже та урина помічна у лікуванні хворіб, але инше знаю твердо -- коли сеча б'є у соабеньку голову там робиться щось неймовірне і втрачається тверезе розуміння світу.

На жаль.