* * *

Невеликі міста Квебеку приймають 400 канадських солдатів, які тренуються для участі в операції НАТО в Латвії.
Солдати Збройних сил Канади тренуються в семи населених пунктах на південний захід від міста Квебек, щоб підготуватися до їхнього розгортання в Латвії в рамках операції НАТО.

* * *

Коли очі не зустрічають перешкод, серце б'ється швидше...

* * *

Ой, треба жити інакше,
бути іншим,
більше під небом
і серед дерев,
більш самотнім
і ближчим до таємниць
краси і величі.

Герман Гессе
з: Пекло можна подолати

* * *

Президент Байден називає президента Єгипту Ель-Сісі «президентом Мексики» після того, як він зробив зауваження на захист його пам’яті.

* * *

Колишній президент Бразилії Болсонару перебуває під слідством у справі про спробу державного перевороту
Колишній президент Бразилії Жаїр Болсонару перебуває під слідством у рамках розслідування ймовірної спроби державного перевороту з метою утримати його при владі, повідомив один з його колишніх помічників.

* * *

Цей гамбургер на сніданок такий смачний, Боже мій, я забув сфотографувати та доїв його! Солодкий, солоний, загалом надзвичайно непереможний і приголомшливий

1 грудня - 90 років від утворення Великої Румунії (1918)

07:00 01.12.2008

1918 року на карті Центрально-східної Європи появились нові держави, серед яких і Велика Румунія. Нова карта встановлювала новий розклад політичних структур за національними критеріями, будучи останнім проявом духу сучасності, боротьби проти великих імперій. Принцип національного самовизначення на основі етнічної більшості був головним при утворенні нових держав, принцип, який й досі є діючим у міжнародних відносинах.

Мирні договори, укладені після завершення Першої світової війни основувались на військових реаліях. Антанта, яка здобула перемогу, висунула свої мирні умови переможеним Центральним силам та перерозподілила сфери впливу. Переможені держави зазнали значних територіальних втрат, більше того, вони були змушені сплачувати воєнні відшкодування та справитись з великими структурними змінами.

Румунія, як складова Антанти, була, на щастя, у таборі переможців і, на підставі принципу національного самовизначення та договору укладеного з Антантою 1916 року до входження в війну, отримала можливість вимагати максимуму при укладені Мирного договору. Німеччина та Австро-Угорщина, головні складові Центральних сил, зазнали найбільших перетворень. Про те, як завершилась Перша світова війна розповідає Іоан Скурту, викладач історії Румунії Бухарестського університету: ”Перемир'я означало припинення військових стикань й на цих підставах можна було скликати мирну конференцію, яка почала свою роботу в січні 1919 року. Тоді були укладені договори окремо з кожною державою, яка належала до Центральних сил. Головним таким договором був, той що був укладений з Німеччиною 28 червня 1919 року, який містив передбачення стосовно позиції Німеччини по відношенню до інших держав. Таким чином, Німеччина зобов'язалась визнати нові кордони Румунії, сплачувати воєнні відшкодування, сплачувати компенсації за окупаційний період та покрити витрати за карбування грошей Загальним Банком Румунського Королівства. Інші положення договору стосувались решти країн. Йдеться про Версальський мирний договір. Інші договори з кожною переможеною країною окремо були підписані теж у Версалі, але у різних палацах, й тому вони носять відмінні назви.”

Румуни, котрі перебували до тоді в складі Австро-Угорщини висловилась за возз'єднання з Королівством Румунії під час Великих Національних Зборів в Алба-Юлії 1 грудня 1918 року. Місце було обране спеціально, оскільки воно мало особливе символічне значення. 1 листопада 1599 року, господар Волощини Міхай Хоробрий тріумфально увійшов в місто Алба-Юлія, після перемоги над воєводою Трансільванії Андреєм Баторі та став господарем цього князівства. Румунські історики називають цей момент першим возз'єднанням румунських територій. 1 грудня 1918 року 1228 делегатів з 27 румунських комітатів Австро-Угорщини, прибули до цього символічного міста та проголосували за возз'єднання Румунії. Резолюцію Возз'єднання прочитав Васіле Голдіш, а 3 грудня делегація, до складу якої входили Александру Вайда Воєвод, Васіле Голдіш, а також греко-католицький єпископ Юліу Хосу та православний священик Мірон Крістя, вручила Резолюцію королю Фердинанду I. 25 грудня через королівський указ було оголошено про утворення Великої Румунії. Національні Збори встановивши, серед головних принципів при утворенні нової румунської держави, повну національну свободу для всіх національностей, рівні права та конфесійну автономну свободу для всіх віросповідань, універсальне право голосу, свободу преси, права асоціювання, радикальні аграрні реформи, забезпечення права громадян на працю.

Але нова держава потребувала міжнародного визнання, якого не було легко здобути. Йоан Скурту: ”Проблема полягала в тому, що Бретяну, який очолював румунську делегацію на Мирній конференції, вважав, що до Румунії ставитимуться як до інших держав. Так як ми були рівними під час війни - стверджував він - рівними повинні бути й на Мирній конференції. Але там утворилась група країн - “Рада п’ятьох” - з яких лише чотири, а саме США, Великобританія, Франція та Італія, приймали рішення. Безсумнівно, що Бретяну намагався добитися рівноправності між країнами-переможцями. Але навіть президент США Вільсон уточнив, що кожна країна вартує скільки вартує її військова сила. Румунія порівняно з іншими вищезгаданими державами, не була могутньою військовою силою. У цьому полягала суть питання. Були й суперечки довкола укладеного окремого Мирного договору, а саме, що Договір від 1916 року не стосувався й Бессарабії (теперішньої Республіки Молдова), а лише румунських територій з Австро-Угорщини. Потім були проблеми пов'язані з воєнними відшкодуваннями, з вільним транзитом власних товарів або товарів, що належали Антанті на румунській території, потім захист нацменшин. У зв'язку з цим, я б згадав заяву Бретяну, який стверджував, що Румунія в будь-який момент готова надати ті права нацменшинам, яких надають держави, що входять до “Ради чотирьох”. Інакше кажучи, він хотів, щоб Румунія, Чехословаччина, Югославія та Греція не були дискримінованими. Зрозуміло, що пропозиції Бретяну не були підтримані.”

Хоча, врешті-решт прем'єр-міністр Йон Бретяну добився визнання нової Румунської держави за підтримки Франції, він подав у відставку 12 листопада 1919 року й відмовився підписувати Мирний договір від імені Румунії. Бретяну пояснив це тим, що частина Банату, де компактно проживали румуни, входила до складу Югославії. Александру Вайда Воєвод, перший прем'єр-міністр Великої Румунії, який походив з Трансільванії, підписав Мирний договір від Румунії. Незважаючи на всі труднощі, Велика Румунія стала державою, в якій протягом часу, всі румуни віднайшли себе.

Автор: Стеліу Ламбру, переклад: Христина Штірбец,

Radio Romania International

Романія маре від сяну до дону