Старшокласникам пропонували чотири варіанти дат завершення війни: 9 травня 1945 року, 2 вересня 1945 року (капітуляція Японії), 31 грудня 1946 року (президент США офіційно оголосив у своїй державі завершення війни), 23 травня 1954 (арешт командуючого УПА Василя Кука).

Львів’янка Олена Савчак прокоментувала: «9 травня весь світ вважає офіційною датою завершення ІІ світової війни, ми в цей день святкуємо Перемогу. Для України ця дата не є однозначною. Україну визволили у 1944 році, у 1945 – приєднали Закарпаття». Її колега Ярема Дацишин завважив, що варіант про арешт Василя Кука - недоцільний. «Війна тривала, але вона уже не була світовою, вона була локальною, тільки на території України: між УПА і Червоною Армією та НКВС. Світовою її не можна назвати, бо інтересів інших країн не стосувалася». Капітан львівської команди Роман Лозинський резюмував: «ІІ світова війна завершилася з підписання капітуляції Японії 2 вересня 1945 року».

Капітан одеської команди Анастасія Циганенко теж підтримала цей варіант. «ІІ світова війна стосувалася не лише України, а всього світу, і рішення світового масштабу може вважатися завершенням цієї війни». Її колега Сергій Опанюк додав: «ІІ світова війна була війною гітлерівської і антигітлерівської коаліцій. Вона завершилася б тоді, коли всі союзники і члени одної з коаліцій підписали б капітуляцію. А 9 травня – це апогей перемоги Радянського Союзу над Німеччиною».

Проте одеситка Олена Меншикова має іншу точку зору: «Оскільки ми розглядаємо Україну, видається знущанням називати це ІІ світовою війною, для українського народу  - це, перш за все, Велика вітчизняна війна. Для всього світу ІІ Світова завершилася 2 вересня 1945 року, а Велика вітчизняна війна завершилася 9 травня 1945 року».

Проте думки команд, яким був головний підсумок ІІ Світової війни для України, розділилися. Так львів’яни, хоч і визнали, що найбільш позитивним з усіх наслідків для України було об’єднання більшості етнічних земель, все-таки головним підсумком обрали встановлення тоталітарного комуністичного режиму.

Капітан команди Роман Лозинський зазначив: «Об’єднання не всіх етнічних земель, а лише більшості - це позитивно. Однак головний підсумок - встановлення тоталітарного режиму, який дуже чітко відбився на історії України у період повоєнний, і до незалежності України».

Львів’янам заперечив одесит Сергій Опанюк: «Необхідно обрати відповідь про об’єднання земель. Наш народ впродовж багатьох віків боровся і намагався досягнути об’єднання. Це була головна ціль і національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, і пізніше руху інтелігенції, і діячів УНР, ЗУНР. Врешті українські націоналісти дотримувалися «інтегрального націоналізму» Дмитра Донцова, суть якого досягнення незалежності, як синонім - об’єднання земель. Я вважаю, це - апогей для українського патріота».