* * *
В Житомирській області новим брендом може стати ягідництво
* * *
Рамос тренеру Севильи: «Да здравствуют мужики с яйцами»
* * *
1917 року народився Ніколас Орешко —найстаріший живий кавалер Медалі Пошани(США) у 2011-2013 р, українець
* * *
Завод ім.Малишева спростував інформац.про розірвання контракту з Таїландом і готує передачу чергової партії«Оплотів»
* * *
знаєте тих дур, які ревнують хлопця до всього, шо рухається і нє? то я))))) якби могла, ревнувала б і до себе
* * *
Не бажаєш оглухнути - вдавай із себе глухого. © Кен Кізі. "Над зозулиним гніздів’ям"

ВИХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СИСТЕМИ СТУДЕНТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

15:49 22.06.2011

ВИХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СИСТЕМИ СТУДЕНТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Ґенеза розвитку студентського самоврядування розпочинається одночасно з появою перших університетів середньовічної Європи. Поняття «студентське самоврядування» з’явилося пізніше, але спершу цей феномен оформився інституційно. Дослідниця Л.Я. Загайтова вважає, що слово «ректор» спочатку було похідним від латинського «rector» – голова, яким називали обраного університетського лідера за інтелектуальні та організаційні здібності [1]. Деканом (від латинського «decanus») називали старшого над десятьма студентами, відповідно деканат – збори старшин «десяток».

Такий гіпотетичний висновок щодо значення слів «ректор» і «декан» у середньовічній вищій школі зроблений на підставі наступних міркувань. Сутність поняття «університет» («universitas») не відповідає сучасній дефініції. Воно означало – «всі з групи» та відносилось тільки до академічної студентської громади, не включаючи учителів чи докторів (магістрів) наук, як їх стали називати пізніше. Учителі утворювали свою корпоративну структуру – колегію, здебільшого, з метою захисту від влади студентів. Фактично, сучасні взаємовідносини студентів з ректоратом і деканатами у процесі реалізації академічної політики є повною протилежністю подібних взаємовідносин у часи середньовічної Європи. Праця значної кількості викладачів і у більш пізній період становлення університетів оплачувалася коштами студентів, а не церковною чи світською владою.

Пройшли століття, але залишились незмінними традиції студентської солідарності, автономії і самоуправління у вишах.

Студентське самоврядування в освітньо-виховному середовищі вищої школи залишається фрагментарно вивченим до цього часу. Дослідники К.Л. Потопа, В.В. Овчинников, Т.Ю. Баландіна, Н.А. Помелова, І.Є. Тімерманіс, В.Н. Яхно, Т.І. Бондар розглядають студентське самоврядування як соціальний феномен, що має значний виховний потенціал. Виховання особистісних якостей, становлення майбутніх фахівців у студентському самоврядуванні розглядають В.М. Певзнер, Л.П. Шигапова, О.А. Колмогорова, Г.В. Гарбузова та інші.

Система студентського самоврядування, на нашу думку, – охоплює органи студентського самоврядування академічних груп, курсів, факультетів (інститутів) вищого навчального закладу, які діють в інтересах студентської громади та сформовані з числа її членів на основі виборності.

Безумовно, чим більше студентів залучено до діяльності в системі студентського самоврядування, тим пропорційніше зростатиме соціальна активність усієї студентської громади. Виховний вплив, який здійснює студентське самоврядування на його учасників, членів та активістів досить потужний. Система студентського самоврядування формує і удосконалює лідерські, організаційні, комунікативні, морально-етичні, громадянські якості майбутніх учителів.

Орган студентського самоврядування педагогічного університету – згуртована система виховного впливу майбутніх учителів один на одного. Навички, здобуті за кілька років діяльності у студентському самоврядуванні вишу, сприяють подальшому розвитку вміння спілкуватися з колегами по роботі, учнями, батьківським корпусом, представниками влади і громадськості. Лідерські якості, як сукупність характеристик особистості, що допомагають їй займати лідируючі позиції в групі, виявляються, насамперед, у організаторських здібностях, умінні здійснювати значний вплив на поведінку і настрій людей, бути прикладом для наслідування. Професія вчителя є однією з найбільш складних і відповідальних, що вимагає від особистості значного рівня розвитку лідерських якостей, організаційних здібностей.

Мета-діяльність учителя спрямована на керівництво і організацію відповідної діяльності учнів. Такий процес аналогічний функціонуванню системи студентського самоврядування, бо охоплює навчальну, виховну, культурно-дозвіллєву, спортивно-масову роботу [2]. Розвинуте уміння здійснювати діяльність у цих напрямках допомагає молодому вчителеві реалізовувати їх у школі, бути прикладом для колег та учнів.

Організація будь якого процесу вимагає напруження вольових та інтелектуальних здібностей, які, здебільшого, є вродженими, але потужно розвиваються у системі студентського самоврядування. Досвід громадської діяльності є тією основою, на якій будуються взаємовідносини та сфери реалізації особистості майбутнього вчителя у професійній діяльності.

За чинним Положенням про студентське самоврядування в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка (далі ПДПУ імені В.Г. Короленка) [3], органи студентського самоврядування є невід’ємною складовою громадського самоврядування вищого навчального закладу і вирішують питання, що належать до їх компетенції, сприяють гармонійному розвитку особистості студента (аспіранта), формуванню професійних якостей, моралі, громадянської позиції. У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються чинним законодавством, Статутом вищого навчального закладу і цим Положенням. У роботі органів студентського самоврядування ПДПУ імені В.Г. Короленка беруть участь студенти та аспіранти, які навчаються у вищому навчальному закладі; на кожному факультеті є студентська рада, до складу якої входять студентський декан, голова студентського профспілкового комітету, голова культурно-масового сектору, голова спортивного сектору, голова інформаційного сектору, голова наукового товариства, староста гуртожитку. Найвищим органом студентського самоврядування ПДПУ імені В.Г. Короленка є конференція студенів і аспірантів вишу. Вона формує склад університетської студентської ради, обирає її чільника.

Діяльність органів студентського самоврядування ПДПУ імені В.Г. Короленка спрямована на вдосконалення навчально-виховного процесу, підвищення якості навчання, виховання культури студентів і аспірантів, збільшення соціальної активності та відповідальності молоді. У системі студентського самоврядування ПДПУ імені В.Г. Короленка виховання здійснюється за наступними напрямками: моральне, естетичне, трудове, екологічне, громадянське, виховання здорового способу життя та фізичної культури, національно-патріотичне.

Побіжно проаналізуємо діяльність органів студентського самоврядування ПДПУ імені В.Г. Короленка на предмет виховання за окресленими напрямками.

У тісній взаємодії з моральним вихованням виступає естетичне, яке включає у себе багатопрофільні культурно-дозвіллєві заходи: до Дня Св. Миколая, Св. Валентина, конкурси команд КВК, акції «Зупини відлік», «СНІДУ – ні!» тощо. Студентське самоврядування ПДПУ імені В.Г. Короленка – співорганізатор благодійних акцій «Квітка надії», «Серце до серця» – потужний осередок волонтерського руху в Полтаві. Переконані, що волонтерська діяльність дає змогу майбутнім учителям самоактуалізуватися, відучити себе корисним для суспільства, свою допомогу значущою і необхідною, а власну діяльність – затребуваною.

Щороку навесні та восени за ініціативи, водночас, місцевого самоврядування та студентства проводяться заходи з упорядкування парків-скверів, територій літературно-меморіальних музеїв В. Короленка, П. Мирного. Саме така діяльність сприяє трудовому вихованню, якому А.С. Макаренко і В.О. Сухомлинський відводили вагому роль у гармонійному та повноцінному розвитку особистості.

Останні кілька років серед студентської молоді ПДПУ імені В.Г. Короленка популярності набули традиційні акції «Посади дерево», «Малим річкам – велику турботу», діяльність по боротьбі з амброзією, – рослини, яка під час свого цвітіння ініціює сильну алергічну реакцію у осіб-алергетиків. Серед населення міста розповсюджуються інформаційні буклети з даної тематики, розробником яких є студентське самоврядування ПДПУ імені В.Г. Короленка. Заходи такого формату допомагають здійснювати екологічне виховання у середовищі студентської громади. Екологічно-просвітницька діяльність стимулює майбутніх учителів до здійснення екологічного виховання школярів. Сучасній школі необхідний вчитель екологічно грамотний, біоетично свідомий, сповнений бажання змінювати довкілля на краще.

Громадянське та національно-патріотичне виховання здійснюється комплексом заходів, які реалізує студентське самоврядування ПДПУ імені В.Г. Короленка. Це, передусім, щорічне упорядкування пам’ятного знаку жертвам тоталітарних репресій «Треби». Традиційною стала загальноміська хода полтавської студентської молоді 29 січня до Дня Героїв Крут. Студенти вишів беруть активну участь у всеукраїнських акціях «Запали свічку», «33 хвилини» тощо.

Спартакіади з різних видів спорту, змагання між командами гуртожитків та студентських рад факультетів ПДПУ імені В.Г. Короленка сприяють вихованню здорового способу життя у майбутніх учителів. Студентське самоврядування вишу тісно співпрацює з благодійною асоціацією «Світло надії», благодійним фондом «Громадське здоров’я» проводячи регулярне анонімне добровільне експрес-тестування на ВІЛ/СНІД.

Тобто, виховання у системі студентського самоврядування здійснюється шляхом організації різноманітних проектів. Вони здійснюють виховний вплив на всіх етапах: підготовки, власне реалізації, підведенні підсумків.

У системі студентського самоврядування розвиваються, насамперед, лідерські якості, уміння спілкуватися з різними людьми, здатність здійснювати керівну та організаційну діяльність, укріплюється активність майбутніх учителів у громадському, культурному житті вишу. Учитель-лідер виховує такого ж учня-лідера і творця власного життєвого шляху.

 

 

Література

 

1. Загайтова Л. Я. Студенческое самоуправление как основа расширения демократии в высшей школе: автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. пед. наук.: спец. 13.00.01 «Теория и история педагогики» / Загайтова Лариса Яковлевна. — Москва, 1989. — 17, [1] с.

2. Кращенко Ю. Студентське самоврядування в освітньо-виховному середовищі вищої школи України та зарубіжжя / Ю. П. Кращенко // Полтавський регіон: на пульсі держави. Загальнополітичне, навчальне, довідкове, інформаційне видання. № 4 (7), жовтень-грудень 2008. Полтава: АСМІ. С. 6165.

3. Положення про студентське самоврядування в Полтавському державному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка. Полтава, 2007. 12 с.

Юрій КРАЩЕНКО
Полтава