Лівія. 3 квітня США припинили свою безпосередню участь у військовій операції в Лівії. Неможливість продовження затяжної військової операції в Лівії було офіційно аргументовано бюджетними проблемами. Про це заявив глава Пентагону Роберт ГЕЙТС, виступаючи на слуханнях у комітеті сенату з питань збройних сил. Отже, завершення військової операції в Лівії буде покладено на Францію, Великобританію та  інших союзників по НАТО.

Даний перебіг подій викликав ряд питань, як і про причини початку військової кампанії в  Лівії, так і про її перебіг.

По-перше, з одного боку держави Європейського Союзу і США повинні були  відреагувати на події в Лівії: масове вбивство КАДДАФІ своїх громадян, тим паче, що Ліга арабських держав попросила міжнародного втручання в події в Лівії, також, відповідне рішення прийняла Рада безпеки ООН. Але  з іншого боку ряд держав союзників по НАТО скептично поставилися  до початку даної операції. Слід відмітити позицію США, де представники Пентагону завчасно попереджали про небажаність проведення операції в Лівії, холодну позицію Німеччини та Польщі. Отже, фактично союзники під неформальним лідерством Франції та Великобританії залишитися самі пере питаннями завершення операції в Лівії. У експертів виникають великі сумніви, що до можливості Франції та Великобританії успішно і швидко закінчити операцію.

По-друге, події в Лівії змоделювали цікаву ситуацію, де держави союзники по НАТО залишилися втягнутими у конфлікт без безпосередньої допомоги США. Виникає питання, чи зможуть союзники виконати дану місію без безпосередньої участі  стрижня НАТО США.

Отже, доведення місії в Лівії до успішного (провального) кінця дасть відповідь на питання дієздатності НАТО, його можливості відповідати на глобальні виклики та загрози, особливо, без участі США.

Росія. Фракція «Єдиної Росії» зняла Костянтина ЗАТУЛІНА з посади першого заступника голови комітету у справах СНД. Дане рішення було оголошене першим віце-спікером Державної Думи Олегом МОРОЗОВИМ.

На даний момент причину та мотиви  даного рішення не зазначені. Але було повідомлено, що дане рішення узгоджене з самим ЗАТУЛІНИМ.

Отже, пан ЗАТУЛІН залишитися звичайним членом комітету з СНД.

По-перше, з приводу причини самого «пониження».  Можна з досить великою вірогідністю визначити, що приводом стала публічна критика Костянтина ЗАТУЛІНА рішення президента РФ Дмитра МЕДВЄДЄВА не накладати вето на резолюцію Ради Безпеки ООН щодо Лівії, яка дозволяла союзникам вступити у військову кампанію. Також, в цьому контексті, публічна підтримка ПУТІНА, позицію якого віг назвав «проявом мужності». (Позицію прем’єра Володимира ПУТІНА, який назвав позицію Ради Безпеки «неповноцінною», а дії союзників у Лівії «хрестовим походом»).

Тобто, пан ЗАТУЛІН припустився двох помилок: 1) поставив під сумнів та розкритикував позицію Президента РФ та 2) акцентував увагу на протистоянні між Президентом та Прем'єром РФ.

По-друге, якщо розглядати дану подію в більш широких хронологічних рамках, то можна визначити, що «прибирання» ЗАТУЛІНА є логічним продовженням протистояння «під килимом» команд Президента та Прем’єра, які відбуваються в Росії. Відставка ЛУЖКОВА (а ЗАТУЛІН був «людиною» ЛУЖКОВА), кадрові зміни в силових відомствах є яскравою ілюстрацією даного конфлікту.

Отже, з наближенням президентських виборів ми зможемо спостерігати все більш жорсткі кадрові перестановки в системі державної влади РФ, можливо, аж до зміни Прем’єр-міністра.  Що є безумовно цінним інструментом у руках української зовнішньої політики.

Казахстан. ЦВК Казахстану у вівторок, 5 квітня оголосила про перемогу чинного президента Нурсултана НАЗАРБАЄВА на виборах глави держави, що відбулися 3 квітня. За офіційними даними, за Назарбаєва проголосували 95,5% виборців.

НАЗАРБАЄВ ще з Радянських часів залишається незмінним правителем держави Казахстан. Його перебування при владі можна охарактеризувати багатьма позитивними здобутками, як у внутрішній, так і у зовнішній політиці. Наприклад, за оцінками Міжнародного валютного фонду ВВП на душу населення Казахстану, розрахований за паритетом купівельної спроможності, приблизно дорівнює, а то і вищій, ніж в деяких державах членів ЄС (як то Румунія, Болгарія).

Успішною можна назвати і зовнішню політику «Лідера нації». При чому, як і з Заходом, так і з Росіє та ін. середньо-азійськими державами.

Але в державі залишається ряд соціальних проблем, проблема корупції. Враховуючи події в Північній Африці, важко зробити прогноз подальшого розвитку подій в цій державі. На основі подій в Північні Африці можна констатувати лише одне, що в країні, де існує корупція, соціальна несправедливість, навіть при умові певного економічного достатку, події є непередбачуваними і лідери, які мають «сильну владу» (на їхню думку) можуть її швидко втратити.

Дмитро СУХИЙ