* * *
В Житомирській області новим брендом може стати ягідництво
* * *
Рамос тренеру Севильи: «Да здравствуют мужики с яйцами»
* * *
1917 року народився Ніколас Орешко —найстаріший живий кавалер Медалі Пошани(США) у 2011-2013 р, українець
* * *
Завод ім.Малишева спростував інформац.про розірвання контракту з Таїландом і готує передачу чергової партії«Оплотів»
* * *
знаєте тих дур, які ревнують хлопця до всього, шо рухається і нє? то я))))) якби могла, ревнувала б і до себе
* * *
Не бажаєш оглухнути - вдавай із себе глухого. © Кен Кізі. "Над зозулиним гніздів’ям"

Зникнення українського звичаєвого права під впливом позаетнічних чинників

23:19 20.08.2011

Зникнення українського звичаєвого права під впливом позаетнічних чинників

 

 

 

 

 

 

Актуальність теми. З кожним роком життя України, наше звичаєве право забувається, але ми мусимо памятати про це основоположне джерело. Щоб отримати певні шляхи вирішення цієї проблеми, ми звернемося до історичного досвіду і покажемо які саме позаетнічні чинники вплинули на заникання українського звичаєвого права.

Метою роботи є аналіз позаетнічних чинників, які вплинули на заникання звичаєвого права України та взяття їх до уваги..
Завдання, які автор ставив перед собою при написанні праці         

- продемонструвати важливість звичаєвого права;
-    показати різні думки вчених, які досліджували це питання;
-        отримати необхідні знання, щоб сприяти відновленню звичаєвого права.

Об'єктом виступає процес занепаду українського звичаєвого права, а саме після введення християнства у 988 році.

Теоретичне та практичне значення роботи полягає в тому, що було проаналізовано головні позаетнічні чинники занепаду звичаєвого права, та встановлено вплив зовнішньополітичних та внутрішньополітичних чинників на цей процес.

У праці використовуються праці таких фундаментальних вчених, як: Лозко, Макарчук, Сергійчук, Костомаров. Також я, як автор праці хочу принести у неї свої думки. Можливо, вони будуть не правильні, але проводячи аналіз історичних подій, звертаючись до різних джерел та думок, я зробив певні висновки, які описані у моїй праці. Також у праці використовуються звичаї російського та єврейського народу, як показ того, що вони влилися і замінили український звичай.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1)Занепад звичаєвого права з приходом християнства

Мусимо стверджувати основний факт, що вся наша старинні історія пропала разом із приходом християнізму. В.Шаян

   Почати свою доповідь я вирішив саме з таких слів, які подані вище. Адже привезене Володимиром Великим християнство із Константинополя і стало першою і головною причиною занепаду українського звичаєвого права, та і взагалі всієї етнічної культури. Князь, щоб ввести християнство на Русі використовував всі можливі методи, які переходили всі розумні межі. Наприклад:“ Вслід за тим (хрещення рідних) велів скинути ідолів…скиненням колишніх предметів обожнювання потрібно було показати їх нікчемність; Зі скинутих ідолів одних розітнули  на частини, інших спалили, а головного, Перуна, прив’язали коневі до хвоста і потягнули з гори, причому дванадцять чоловіків били статую палицями…” Ось так поставився Володимир до рідновірів, які любили цих Богів і не були готові до знищення своєї власної (української) віри. Ось так сталося і зі українським звичаєвим правом, яке під впливом канонічного права Володимира (Церковний Устав Володимира)  стало занепадати. Взагалі, Устав- це один з перших письмових документів, що засвідчує боротьбу церкви з рідними давньоруськими звичаями. Уставом, серед різних злочинів, які були притаманні й раннім християнам (бійки, крадіжки церковного майна), переписано карати язичницькі моління у священних гаях, волхвування, лікування травами і так далі. Устав давав право церкві завідувати мірами і вагами, встановлював закони про підсудність церковних судів князеві та пільги на користь церкви. Отже, церква отримала небачені досі права. Вона могла, в прямому сенсі цього слова, знищувати етнічні звичаї нашого народу, а натомість впроваджувати свої власні. Звичайно, священники швидко почали користуватись своїми новими правами і знищувати все, що називалося – язичництво. Язичників почали знищувати, а з ними відходили в минуле ті справжні, етнічні звичаї, які в подальшому замінювались на нові, більш пізнього часу.

2)Вплив різних народів на звичаєве право

   Почати треба з того, що великий  вплив на український народ, українську культуру, українське право зробили різні народності, які почали заселяти наші святі території. Оцінюючи їх вплив, більшість вчених віддає переву тій думці, що, на жаль, цей вплив тільки занехаяв нашу етнічну культуру. Можна згадати і часи Речі Посполитої Польської, коли навязувалась нам польська культура, католицька віра і т.д. Звичайно, були і виключення з правил, так наприклад князювання на українських територіях Великого Князівства Литовського. В цей час вони не тільки свої звичаї нам не навязували, а навіть переймали собі. Ось, які прекрасні українські звичаї і українська культура, що її хотіли переймати навіть загарбники.

   Це була преамбула до головної частини, в ній я розповім вам про вплив на українське звичаєве право деяких народностей. Почнемо з єврейського народу, який називають- “богообраним. Цікаве твердження, але звернемося до слів Канта: Напевне умисне було зроблено те, що законодавець цього народу Мойсей не хотів мати ні найменшого відношення до майбутнього загробного життя, він хотів заснувати тільки політичну, а не етичну спільність. І хоча навряд чи можна сумніватися також і в тому, що євреї створювали певну релігійну віру, яку вони приєднували до артикулів своєї статуарної державно-політичної системи, та все є вона ніколи не входила в законодавство юдейства…Воно відмовило всьому роду перському в спілкуванні, вважаючи себе особливим народом- обранцем Єгови, народом, котрий ненавидить усі інші народи й тому був зненавидженим кожним із них (1793 р.). В цих словах мене сколихнуло те, що єврейський народ ненавидить інші народи. Роздумовуючи я зрозумів, що вони вводили свої звичаї для того, щоб інші народи занепадали. Так і сталося з українським народом. Читаючи книги єврейських істориків, я зрозумів, що на українських територіях проживала велика кількість цього народу. Вони не тільки мирно проживали, але і брали активну участь у політичному житті. З часом їхні люди почали вводити свої звичаї, які витісняли українські. На жаль, боротися з цією навалою український народ не зміг. Можливо вони не розуміли, що їхні звичаї вели до знищення і до розколу України. Більш за все, звичаї євреїв вводилися під маскою добра, хоча коли зняти її, то незрозуміло що побачиш.  

Взагалі, автори єврейського походження вважають, що вони приносили у нашу державу і право лише хороше. Наприклад:завдяки своїй етнічній релігії євреї мають дещо завищену самооцінку, оскільки називають себе "богообраним народом". Через цей стереотип мислення і поведінки вони часто викликають до себе неприязне ставлення з боку інших народів. Однак, єврейська традиція формує думку, що нібито кожен народ повинен прагнути стати євреями. Вони мають спеціальні настанови, як стати євреєм. Для цього треба вивчити Тору і довести щирість свого бажання перейти в єврейство, а також виконувати закони Тори. Обряд переходу в єврейство називається "гіюр", а людина, яка перейшла в єврейську національність, називається "гер". Однак, справжнім євреєм вважається той, у кого мати єврейка. Отже, ми бачимо, що вони завжди йшли на те, щоб люди ставали євреями. Через цей обряд, багато українців стали,так званими, герами. Це супроводжувалося визнанням іудаїзму та забуттям своїх власних звичаїв, традицій і взагалі своєї Батьківщини та нації. На мою думку,це аж ніяк не добрий звичай, адже забуття звичаїв та нації призводить до занепаду, а потім і до знищення певного етносу. Звичайно, Україна не єдина держава де євреї мали такий сильний вплив, але через них багато українців стали жертвами цієї культури, а наше українське право втратило багато звичаїв, які зникли з тими людьми назавжди.

Не менший вплив на право України здійснили наші сусіди за територією росіяни. Народ, який завжди прагнув буди першим по територіям, силі, але тільки одним методом - знищенням всіх, хто їм противився. Росія в моєму баченні це величезна імперія, яка не поважає нікого крім себе. Так як, на жаль, наші території знаходяться близько, то росіяни вважають нас своїми братами і навіть старшими. Цікаве твердження, але воно неправдиве. Ми два кардинально різні народи. Український народ старший, а російський відділився у свій час. Але це не заважає науковцям твердити, що ми мусимо бути разом. З приходом у наші краї російської влади наш етнос отримав сильний удар. Знищувалася українська мова, переписувалася історія, а недолуге російське право замінювало прогресивне українське. Наші звичаї, які і так знищувалися всіма загарбниками, опинилися у найгіршій ситуації. Хіба можна назвати братами тих, хто знищував все українське при цьому навязуючи своє, російське? Можна задати питання, чому відділився російський етнос від українського? Відповідь нам дає Костомаров: “Перш за все пили горілку і закушували хлібом, потім подавали в скоромні дні холодні страви, що складалися з вареного м'яса з різними приправами, потім їли гаряче, потім смажене, і далі різні узвари, за ними молочні страви, ласі печива і, нарешті, овочеві ласощі. У пісні дні широко споживалася риба. На званих обідах було іноді надзвичайний безліч страв - до 40 і 50. Після звичайного обіду лягали відпочивати. Це був повсюдний і освячений народним повагою звичай”. Ось такий був звичай російського народу, тобто нічого не робити, а тільки пити горілочку та спати. На відміну від них українці завжди були працьовитими і ніколи таким не займалися. Ось саме через такі протиріччя російський народ мусив піти. А вже потім через злу память вони захопили наш народ і знищували всі наші звичаї, щоб всі ставали такі як вони. Можливо саме через це український народ з часом перестав бути таким працьовитим. Ось вам на малому прикладі я показав вплив на українські звичаї російського народу. Можливо, він не такий коректний з погляду права, але наглядно демонструє вплив російського етносу на наш народ.

 

 

                              3)Висновок       

  Отже,можемо зробити висновок,що українське звичаєве право занепадає під різними поза етнічними чинниками, які наводяться вище. Це лише капля в морі того, що дійсно знищує нашу культуру та право. Наводячи приклади думок авторитетних вчених, ми можемо зрозуміти, що ці проблеми завжди стояли перед нами. Ми мусимо прислухатись до вчених, до людей, які розуміють важливість цього питання і старатись вирішувати його. Адже тільки Україна така багата на звичаї і краще користуватись своїми ніж брати чуже ( хоча дуже часто людей насильницьким шляхом змушували користуватись тим чи іншим звичаєм).

    Розуміючи важливість нашого українського права ми, як молоде покоління мусимо його памятати і відроджувати. Можливо це вже ніколи не здійсниться, тому що більшість звичаїв втрачені, але спробувати ми мусимо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                       4)Список використаних джерел

1) Макарчук С. А.  Етнічна історія України / С. А. Макарчук. — К.: Вікар, 2008. — 471 с.

2)Лозко Г. С. “Антологія християнства : хрестоматія з релігієзнавства та культурології. / [за заг. ред. Г. Лозко] — Х.: Див, 2010. — 415 с.

3) http://www.info-library.com.ua/books-text-2468.html

4)http://reff.net.ua/27067-N_I_Kostomarov_ob_obychayah_russkogo_naroda.html

 

Артем ДРОЗД