Ворогів української НАЦІЇ не вчить історія ані крихти. Русотяпи, рашисти і ріжна подмосковська наволоч вимолює у Москві копійки на свою мерзенну діяльність – на партію, на школи, на ЗМІ. Все це роБЛЯТЬ публічно, не соромлячись і не утаємничуючись, і це цілком логічно – мертві духом сорому не імуть.

Знаменно, що в день проголошення виблядком Ігоря Сєчіна За (лепе) туліним своєї україножерської промови в русской думє УГКЦ отримала молодого провідника, який поведе її далі праведною дорогою. Це та УГКЦ, яку нищили і поневажали перед Божим лицем, але вона вистояла і постала в усій своїй силі і неперебутності.

Мій жидівський товариш Тимур любить повторювати – МИ НАРОД КНИГИ. Я йому з гідністю відповідаю – МИ НАРОД МОЛИТВИ.

Мав-єм дивовижну дискусію з єдним пастором, що переконував мене у винятковості КНИГИ. Я його лиш одно запитав, просте і логічне – а що, до КНИГИ БОГА не було? І він вмер духом своїм, бо не думав так і про це. А то направду так – Бог предвічний, а Книга -- ні.

Моя НАЦІЯ від початку має міцний і безперервний зв’язок з Богом. Недарма легенда свідчить – кинув Бог на землю праУкраїни штири золоті речі: плуг, ярмо, сокиру і чашу. Плуг – це хліб. Ярмо – відсутність гордині. Сокира – праліс, де шумує чаполоч і шумить вітер у гіллятинах дерев. Чаша – добре зелене, світле, черлене вино. І в тім правда велика – істина: моя НАЦІЯ не  має гріха гордині, робить брудну чорну роботу – у світлі і заради світла. Хтось має це за слабкість. Але гідність відсутности гордині – сила, що ламає до коліна якщо не всіх, то багатьох. Праліс – дерево. Від колиски до трунви, від дому до домовини – дихає як серце, як душа жива в тілі людини. Плуг – це хліб. Чаша – вино. Істину мовив Ісус – хліб-тіло, вино-кров. Направду, в кожній зернині Божої сили – СОНЦЯ – 70 %, людської праці – 20% і випадку – 10%. Так само кожда виноградина.

Між Богом і Українцем нема посередників – хліб, вино на щодень. І молитва:

Отче наш, же єси на небесі, да святиться ім’я твоє, да  прийде царствіє твоє,  да буде воля твоя як на небі, так і не аземлі. Хліб наш надсущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як ми прощаєм боржникам нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Бо є царствіє твоє, і сила, і слава, і нині і повсякчас і на віки вічні.

Чи це не молитва до творця всього видимого і невидимого? Творця і присутнього у творінні своїм.

Україна – країна світла: вишневого цвіту, соняшного виднокола, чорнобривців, мальв і високого неба свободи.

Слово і меч – дві вагомі речі, які має НАЦІЯ.

Плюйте, мерзіть, гавкайте – це як полова на вітрі піде на подоли псам на спожиток. Лишиться – вічне. Бо:

Городице Діво, радуйся Благодатна Маріє, Господь з тобою. Благословенна ти між жінками і плід лона твого. Бо ти породила Спаса, ізбавителя душ наших…

Роман КУХАРУК.