Замість некрологу.

Світ тісний – тут працює закон СЕМИ ПОТИСКІВ РУК.

Несподіяно на театрі МІЖ ТРЬОХ КОЛОН стрівся мені прихильник ЛИСТЯ ТРАВИ а Волта Вітмена Олекса родом з Маріюполя і повів  про подальшу долю відомого гидомирника Андрєя Мішіна.

Андрєй Мішін народився у Маріюполі.

Був савєцкім ахфіцером, служив у Латвії, мав там сім’ю, сина, був членом ЦК комсомолу Латвійської РСР.

Кли Латвія оголосила незалежність, покинув Ригу (дружину. сина) утік до Київа.

Тут слыл  палітолоґом, був директором Інституту молоди (при міністрі молоді а спорту Юрію Павленку – тепер зраднику української нації).

Мішин ходив гна Український клуб, ми товаришували.

Він навчив мене багато чого:

Гарно зустрічати Новий Рік (ялинка, ананас, печена качка альбо гиндик), одріжняти політичного кабанчика од економічного, розбиратися у політтехнлогічному упливі Віталія Журавського а гомосексуалізмі Івана Дзюби, розріжняти Донбас і Маріюпіль  а багато иншого.

Коли Павленко призначив го директором інституту а попередниця Смола не хотіла уступатися – муств умовляти одну експертку УК поступитися місцем експерту УК иншому. Але наколи Усрачов, з яким я тоді працював спільно, прийшов до мішина по дивіденди – він сказав – ні. Чому? Запитав Усрачов. –Кухарук – украінскій буржуазний націоналіст.

З того часу ми не товаришували.

Потім він одружився на московитці, мав з нею дитину, аде вона -- дітьо у руки і утекла од йОго -- до Москви.

Мішина як охвіцера запасу закликали до війська. Він пройшов ВЛК – і утік. До Москви.

Чи він зрадник?

Ні.

Він ніколи не був українцем.  Його серце – у Москві, а душа – у Маріюполі.

У Москві не затримався – кому він на хуй там нужен, там своїх свинячих морд а голів вистачає.

Повернувася ув окупований Москвою Маріюпіль, на руїни і кістки мертвих.

Оселився у кватирі родички, викладає в училищі юним московитам чи окупованим українцям. Що?

Хзн.

Рідний брат з ним не мовить, а племінник соромится озвучувати на загал своє прізвище.

Що буде далі?

Здохне од обжерства альбо буде убитий – нашими чи і своїма.

Отсе мій некролог.

Більше не писатиму.

Амінь.