27 вересня, о 15.00 год. у Львові на фасаді будинку на вул.Пісковій, 17 відбудеться відкриття пам'ятної таблиці першому Патріарху Київському і всієї Руси-України Мстиставу (Скрипнику). У відкритті візьмуть участь представники духовенства, громадських організацій, влади міста та області.

2011 року родина Патріарха Мстислава - Безотосна Зоя Андріївна, Скрипник Ярослав Степанович та Скрипник Софія Іванівна звернулись до влади міста з проханням встановити меморіальну таблицю на будинку, в якому Патріарх Мстислав завжди зупинявся та відпочивав під час своїх відвідин Львова. Розпорядженням №533 від 13.10.2011 р. було надано дозвіл на проектування та встановлення погодженої таблиці. З цього моменту розпочалась робота над виготовленням макету таблиці, найкращий проект якої був запропонований скульптором Олегом Лесюком.

Довідка

Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Мстислав (у миру Степан Іванович Скрипник) народився 10 квітня 1898 в м. Полтава. Батько його був з роду полтавських козаків - Іван Скрипник. Мати - рідна сестра Симона Петлюри, полтавського козацького роду.

У 1920 р. служив у 3-й Залізній дивізії Армії УНР. За бойові заслуги одержав старшинське звання хорунжого. У 1920-1921 роках був особистим ад'ютантом Головного Отамана УНР Симона Петлюри.

Як старшина Армії УНР С. Скрипник потрапив після відступу до Польщі до сумнозвісного табору інтернованих в Каліші. Звільнений із того табору, він виїздить на Волинь, але звідти його польська влада усуває. Тоді він переїздить до Галичини і працює в українських культурно-освітніх установах.

Року 1930 став депутатом до польського сейму від волинського українського населення аж до 1939 року. Прославився депутат Степан Скрипник своїми виступами в сеймі - відважно обороняючи українські православні церкви.

У 1930 році, будучи обраний послом до польського сейму, захищав права українців у Польщі. Брав участь у церковному та громадському житті: представляв мирян у єпархіальних радах, став членом Митрополичої ради та ініціатором і головою товариства «Українська школа» у Рівному. Очолював у 1941 році організацію допомоги та милосердя під назвою Український допоміжний комітет.

Будучи на той час уже вдівцем, вирішує присвятити решту свого життя рідній Церкві. У квітні 1942 р. приймає дияконство, стає священиком. На початку травня того самого року постригається в ченці, приймаючи ім'я Мстислав. Заарештований гітлерівцями на українських землях та ув'язнений у тюрмах Чернігова і Прилук, з 1944 жив у Варшаві, згодом - у Словаччині, пізніше - у Німеччині, де очолював єпархії в Гессені, Вюртенберзі.

Навесні 1947 р. Собор Єпископів УАПЦ підніс Владику Мстислава до стану Архиєпископа, а восени того ж року він виїхав до Канади, щоб там очолити УАПЦ, маючи ще з весни того року запрошення від консисторії з Вінніпега. Три роки працює Владика - як Архиєпископ Вінніпега і всієї Канади. Згодом він перейшов до Української Православної Церкви США (1950 р.).З 1971 р. очолив УПЦ в США а також діаспору в Європі та Австралії.

На початку 1976 року виступив на захист українського священика, радянського політичного в'язня, отця Василя Романюка (майбутнього патріарха Володимира), який демонстративно вийшов з-під ієрархії Російської православної церкви і оголосив про перехід до ієрархії УАПЦ.

Підтримував рух в Україні за відродження Української Автокефальної Православної Церкви, який почався в 1988 році, після святкування 1000-ліття Хрещення Руси-України.

На Всеукраїнському Православному Соборі в Києві 6 червня 1990 року, за участю більш як 700 делегатів з усієї України (серед яких було 7 єпископів і понад 200 священиків), Собором затверджено факт утворення УАПЦ і обрано його Патріархом Київським і всієї України. 20 жовтня 1990 після 49-річної розлуки прибув в Україну митрополит Мстислав (Скрипник). Вже 27 жовтня відбув з душпастирським візитом до Львова. Своєю резиденцією на час візиту він зробив квартиру в цьому будинку.

А вже 18 листопада 1990 року в Соборі святої Софії в Києві відбулася його інтронізація: став першим Патріархом УАПЦ. Після створення 1992 р. УПЦ КП, проголошений її Предстоятелем з титулом Патріарха.

Помер у канадському місті Ґрімсбі - 11 червня 1993 року. Похований на кладовищі у Саут-Баунд-Бруку, США.

Євген Бойко