Літературний форум

* * *

У поїзді, щоразу, коли я чую слово «проїзд», я мало не сміюся, як
учень початкової школи.

* * *

У поїзді, щоразу, коли я чую слово «проїзд», я мало не сміюся, як
учень початкової школи.

* * *

Двох 19-річних мешканців Львова завербували російські спецслужби, які видавали себе за співробітників СБУ. Юнаків переконали, що вони беруть участь у спецоперації проти «ворогів України», і доручили підпалити поштове відділення та двері кількох квартир. Це була спроба експлуатувати патріотизм українців та їхню довіру до правоохоронців, щоб використати їх для підривної діяльності.

* * *

Президент Фердинанд Маркос-молодший у вівторок очолив інспекцію майже завершеного мосту Камаланіуган, який з'єднає північно-східну та північно-західну частини провінції Кагаян.

Після завершення будівництва вантовий міст довжиною 1580 метрів з'єднає міста Апаррі та Камаланіуган. Це єдиний міст, що перетинає річку Кагаян у найпівнічнішій частині Кагаяна.

* * *

Кандидат у президенти від партії Гоміньдан (Гоміньдан) Хау Лунбін сьогодні оголосив про свою політику щодо обох боків протоки, заявивши про намір відкрити представництва Гоміньдану в Пекіні та Шанхаї. Речник Ради у справах материкового Китаю Лян Веньцзе заявив, що консультації та обміни між сторонами протоки повинні залишатися офіційними, оскільки це найкращий підхід.

* * *

США зможуть передати Україні лише 20-50 ракет "Томагавк" – цього недостатньо, щоб змінити хід війни, – FT.

«США мають близько 4150 ракет «Томагавк», але зможуть передати Україні лише кілька десятків. Нові закупівлі обмежені», — колишній чиновник Пентагону Марк Канчіан

БЛОГИ

Блог Романа КУХАРУКА

Блог Дмитра ГАВРИЛЮКА

Блог Миколи ГНАТКА

Блог Оксани БЕЛЯКОВОЇ

Блог Миколая МЕЛЬНИКА

Блог Вячеслава CІВЧИКА

Блог Антона ВАРВАРИЧА

Блог Вячеслава СНІЖКА

Блог Галини КОСЯН

Блог Тетяни ІВАНЧУК

Блог Євгена ПАСТУХОВА

Меморіал

ПАМ’ЯТИ ВАСИЛЯ ДОВЖИКА

06:54 31.05.2022

30 травня 2022 року о 5 годині ранку відійшла у засвіти душа великого українського письмака Василя Довжика.

Уперше довелося побачити а почути Василя ув Івано-Франківську у лютому 1982 на нараді школярів-початківців. Він був незвичним, мислення гостро іронічне ба навіть самоіронічне. Він тоді хвалився своєю книжкою про Миколу Сядристого ПІДКУВАТИ БЛОХУ.

Коли у Василя вийшла у ВЕСЕЛЦІ неймовірно вартісна, щемка, гірко-солодка а життєствердна повістина ВТЕЧА, я її запраг собі мати. Коштувала вона тоді 25 копійок. Мама не любила, же я тринькаю гроші на книжки. Довелося схитрувати -- узяв у мами 25 копійок на морозиво, а купив книжку Довжика, упхнув ї у штанці під сорочку, і потім смакував потаєм сею чудовою прозою.

Довжик поет, драматург, прозаїк, радіоголос, актор. Люд посполитий знав його через голос на радіо. Я знав го як людину. Він був усюдисущий, незламний, іронічно-саморінонічний, позірно-веселий але у той сам час безбережно мудрий.

Ніколи нікому ні у чому не відмовляв.

На моє прохання написати про роман ПРИГОДИ КОТАМУРИ написав про смішну ложку і се було надруковано у МАКУЛАТУРЦІ.

Він багато у чому нереалізований автор: вірші у численних доісторичних записниках, пісні, п’єси, слова до музичних творів українських композиторів – усе отсе полишилося для праці потомних поколінь.

А як багато розмов, спільних виступів, спільних віршослухань…

Дякую, Василю, за усіх і за все.

Добре, же устигли-смо зробити телепрограму. Василь там – серйозний, мудрий, гірко-іронічний, сповідальний – живий.

https://www.youtube.com/watch?v=YilGQq48SXw

Таким і полишиться у нашій подячній пам’яти.

Роман КУХАРУК

ПІШОВ З ЖИТТЯ МИТЕЦЬ…

Василь Довжик… Заслужений діяч мистецтв України, заслужений артист України, лауреат багатьох престижних літературних відзнак… Понад двадцять літ пов’язувала нас з ним дружба. Він був закоханий у Коростень з першого дня, коли з’явився у ньому. З Миколою Сингаївським, Василем Юхимовичем, Петром Осадчуком, Євгеном Дударем… Його талановиту поезію й прозу почули тут на святі «Просто так». А ці слова про моє рідне місто, пам’ятатимуть завжди: «Коростень знаходиться в центрі України, в центрі Європи, в центрі свого серця й душі, і цими щедрими багатствами охоче ділиться з нами. Я завжди чекаю святої Покрови, бо знаю, що треба їхати до Коростеня на таке гарне свято, що зводить щороку з такими чудовими людьми».

Це Василь, з першого ж дня заснування, потужно підтримав Всеукраїнське літературно-мистецьке свято «Просто на Покрову». Протягом багатьох років був головою журі конкурсу «Урок прози», головою Комісії з присудження літературної премії імені Василя Юхимовича. Та й просто – всіляко підтримував мене, як друга й колегу.

Тепер мені вже не вистачатиме його щирих і теплих слів. Як він прекрасно вітався по телефону: «Хай живе Коростень!» Я ж відповідав: «Хай живе Василь!». І ми говорили, говорили… на різні теми. Й про його «Їжачка і квітку», що стала, як і «Їжакова книжка» Миколи Сингаївського, поштовхом для моїх власних оповідок про колючого звірка… А в кінці довгих розмов зі слухавки чулося бадьоре й оптимістичне: «Цілуй її, цілуй…» Ми обоє добре знали, що ці слова, взяті із вірша «Чари ночі» Олександра Олеся, стосуються наших дружин.

Ніколи Василь не приїздив без якогось подаруночка. Тож навіть будь-яка дрібничка видавалася найдорожчою в обрамленні його цікавих історій. Словами не передати, який він радий був, коли народилася донька Софія. З цією щасливою подією його вітали не тільки усі учасники свята «Просто на Покрову». Він надзвичайно пишався цим і всіляко славив свою дружину Олену. Казав, що це – найвагоміший творчий доробок.

…Лише року не вистачило йому до чудового ювілею. Дев’ятого червня Василеві виповнилося б сімдесят дев’ять…

Сумно й важко на душі. Щемить нестримно від непоправної втрати серце. Коростенщина сумує. Щирі співчуття рідним, близьким і друзям. Спочивай з миром, друже. Я завжди пам’ятатиму твою щиру посмішку.  Світла пам’ять і Царство Небесне тобі, Василю!

Віктор Васильчук

Всі статті розділу "Меморіал"