Президія Національної академії наук України, Секція суспільних і гуманітарних наук НАН України і Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України з глибоким сумом повідомляють, що 20 липня 2020 ц. р. на 82-му році пішов із життя видатний мовознавець, талановитий організатор науки, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Премії НАН України ім. О.О. Потебні (2001), директор Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України (у 1996‒2017 рр.) академік НАН України Віталій Григорович Скляренко.

Віталій Григорович Скляренко присвятив Національній академії наук України 56 років самовідданої праці. Тут він сформувався як науковець і створив усі свої найвизначніші праці в галузях акцентології, етимології, історії мови. Усі вони стали важливими досягненнями вітчизняної лінгвістики. Віталій Григорович Скляренко народився 14 серпня 1937 р. в селі Новомиколаївка Новоукраїнського району Кіровоградської області  в родині вчителя. Закінчивши 1959 р. філологічний факультет Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова, він працював учителем, директором школи, інспектором райвно. Дослідницька діяльність почала вабити Віталія Григоровича ще в студентські часи, про що свідчать кілька опублікованих тоді наукових розвідок. Наукових пошуків він не припиняв і працюючи кілька років учителем, директором середньої школи та інспектором шкіл на Миколаївщині й Кіровоградщині.

У 1963–1966 рр. В. Г. Скляренко навчався в аспірантурі Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР. Працював науковим, старшим, провідним науковим співробітником, з 1985 р. до 1996 р. заступником директора Інституту, з 1997 р. і до 2017 р. – директором Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, а з березня 2017 р. – почесним директором цієї установи. У 1992 р. В. Г. Скляренко був обраний членом-кореспондентом НАН України, а 2003 р. – академіком НАН України. У 2004–2009 рр. очолював посаду академіка-секретаря Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України і був членом Президії НАН України, а з 2009 р. радником Президії НАН України. В. Г. Скляренко – Заслужений діяч науки й техніки (2003 р.); у 2007 р. нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.

Саме академік В. Г. Скляренко розпочав системне вивчення історії українського наголосу. Результатом його наполегливої праці в цій ділянці став ґрунтовний опис історії наголосу іменника від праслов’янського періоду до нашого часу в монографії «Історія українського наголосу. Іменник» (2006 р.), до якого він ішов через праці «Історія акцентуації іменників а-основ української мови» (1969 р.), «Історія акцентуації іменників середнього роду української мови» (1979 р.), «Нариси з історичної акцентології української мови» (1983 р.), а головне, – через вивчення природи праслов’янських інтонацій, над чим учений працював, з невеликими перервами, близько тридцяти років. 2017 р. побачила світ монографія В. Г. Скляренка «Історія українського наголосу. Дієслово», що стала логічним продовженням акцентологічних пошуків науковця. Остання прижиттєва монографія вченого «Дослідження з етимології та історичної лексикології української мови» вийшла друком 2018 р. Він ніколи не втрачав творчого запалу й був великим життєлюбом.

Вивчення природи балто-слов’янських і праслов’янських інтонацій, зібраний і опрацьований величезний фактичний матеріал східнослов’янських і південнослов’янських мов дали змогу В. Г. Скляренкові реконструювати праслов’янську акцентну систему, по-новому пояснити цілу низку акцентологічних явищ і процесів праслов’янської мови. В. Г. Скляренко створив оригінальну теорію праслов’янського наголосу. Результатом його багаторічної праці в галузі праслов’янського наголосу стала перша у славістиці ґрунтовна монографія «Праслов’янська акцентологія» (1998 р.).

Віталій Григорович Скляренко розвинув теоретичні положення своїх попередників – представників класичної акцентології, а низку складних акцентологічних проблем розв’язав по-новому. Саме з ім’ям В. Г. Скляренка пов’язане формування визнаної у світі Київської акцентологічної школи.

В. Г. Скляренко вперше в славістиці створив повну праслов’янську акцентологію, він поставив собі за мету створити повну історію українського наголосу й був дуже близький до втілення своєї мрії... В. Г. Скляренко відомий також як автор вагомих етимологічних розвідок. Він співавтор і співредактор «Етимологічного словника української мови» в 7 томах, який уважають одним із найкращих у слов’янському світі словників такого типу.

В. Г. Скляренко, людина активного творчого пошуку, ніколи не надавав перевагу легким шляхам у науці. Він один із найвидатніших українських мовознавців другої половини ХХ – початку ХХІ ст., автор низки фундаментальних новаторських праць, талановитий організатор науки.

Висловлюємо глибокі співчуття рідним і близьким покійного у зв’язку з непоправною втратою.