Вчора ввечері, приблизно за півгодини до опівночі, у лікарні в Монреалі помер мій друг, людина, яку більшість читачів цього блогу добре знали, - Микола Середа. Йому було 74 роки.

Людина неймовірно цікавої біографії, він юнаком утік з Радянського Союзу від КДБ, що буквально висів у нього на п’ятах, і більшу частину життя прожив за кордоном. Мені так і не вдалося переконати його відвідати Україну.

Крім української, він вільно володів кількома мовами - точно знаю про англійську, французьку, німецьку, польську і російську. Перекладав мої вірші англійською і французькою. Зараз я, звичайно, познаходжу і позбираю всі ці переклади. Можливо, зроблю окремий великий пост.

Але хто збере його біографію?? Він таке іноді писав, таке розказував у мене в коментарях - але все це принагідно, категорично відмовляючись написати бодай якийсь біографічний нарис.

Він був родом із Сумщини, і кілька разів просив мене поїхати на його малу батьківщину і "проінспектувати" там місцевий дитбудинок. Хотів, якщо там не криси, допомогти їм матеріально. А я за півтора роки, на жаль, так і не знайшла час. Думала, ось-ось зроблю. Всі ми завжди так думаємо, поки не стає пізно.

У пана Миколи залишилось четверо дітей - двоє синів і дві доньки. Минулого літа я приймала у себе його молодшого сина Мішеля. Він не володів українською мовою, але почував внутрішній обов’язок її вивчити.
Діти давно жили окремо, і панові Миколі було дуже самотньо. Все хотів взяти до себе на проживання пару студентів з України.

Що ще маю сказати? Хіба що про патологічну, як на мій погляд, любов пана Миколи до Юлії Тимошенко, яку він завжди називав Княгинею Юлією і пророкував їй прихід до влади і підняття України на небувалу висоту. А Янукович у нього завжди називався "Януковощ".
А ще всі мабуть, пам’ятають, його несамовиту боротьбу із вживанням російської мови у моєму блозі і коронну фразу: "Ужиток мови іноземних загарбників - ознака зради"...

Один із моїх віршів у перекладах Миколи Середи англійською і французькою

* * *
Я знаю, що рано чи пізно все буде, як треба:
Я просто засну, а прокинусь уже біля тебе.
Я знищу всі речі, що цьому стоять на заваді,
І житиму довго цієї хвилини заради.

* * *
I know that sooner or later, forgetting your treason:
Right with you at my side will wake up from my daydreams.
I will gladly destroy all past memory's messes,
And live long in the hope, feel again your caresses.

* * *
Je sais que trop ou tard tu va me bien comprendre:
Les rêves des mes sommeils, - près de toi me rendre.
Sur tout qui s'est passé je jettera l'éponge.
Ma vie va être longue, en attendant ce songe.

Вічна пам’ять...