* * *

Невеликі міста Квебеку приймають 400 канадських солдатів, які тренуються для участі в операції НАТО в Латвії.
Солдати Збройних сил Канади тренуються в семи населених пунктах на південний захід від міста Квебек, щоб підготуватися до їхнього розгортання в Латвії в рамках операції НАТО.

* * *

Коли очі не зустрічають перешкод, серце б'ється швидше...

* * *

Ой, треба жити інакше,
бути іншим,
більше під небом
і серед дерев,
більш самотнім
і ближчим до таємниць
краси і величі.

Герман Гессе
з: Пекло можна подолати

* * *

Президент Байден називає президента Єгипту Ель-Сісі «президентом Мексики» після того, як він зробив зауваження на захист його пам’яті.

* * *

Колишній президент Бразилії Болсонару перебуває під слідством у справі про спробу державного перевороту
Колишній президент Бразилії Жаїр Болсонару перебуває під слідством у рамках розслідування ймовірної спроби державного перевороту з метою утримати його при владі, повідомив один з його колишніх помічників.

* * *

Цей гамбургер на сніданок такий смачний, Боже мій, я забув сфотографувати та доїв його! Солодкий, солоний, загалом надзвичайно непереможний і приголомшливий

ПОМЕРЛА ЛЕСЯ СТАВИЦЬКА

16:51 11.08.2010

ПОМЕРЛА ЛЕСЯ СТАВИЦЬКА

11 серпня відбувається прощання із мовознавцем, доктором філологічних наук, професором керівником відділу соціолінгвістики Інституту української мови НАН України Лесею Ставицькою. 47-річного професора не стало 7 серпня.

Цю інформацію ZAXID.NET підтвердили в Інституті української мови НАН України.

Нагадаємо, Леся Савицька відомий дослідник у царині стилістики, теорії та історії української художньої мови, жаргонології, гендерної лінгвістики, психолінгвістики.

Народилася 24 листопада 1962 року в м. Києві. Після закінчення середньої школи вступила до Київського національного педагогічного університету імені О.М.Горького (нині — Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова), який закінчила у 1983 році.

Автор понад 100 наукових статей, двох монографій ("Естетика слова в українській поезії 10–30-х рр. ХХ ст.", "Арґо, жарґон, сленґ: Соціяльна диференціяція української мови"), чотирьох словників - "Короткий російсько-український словник контрастивної лексики" (у співавторстві), "Короткий словник жаргонної лексики української мови", "Український жаргон. Словник", "Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників".

За результатами читацько-експертного опитування праці Лесі Ставицької "Короткий словник жаргонної лексики української мови" та "Арґо, жарґон, сленґ: Соціяльна диференціяція української мови" названі серед книжок незалежного 15-річчя як такі, що вплинули на український світ.

Удостоєна стипендії Президента України 1997-1999 рр., брала участь у зарубіжних стипендіальних програмах (Kasa im. Józefa Mianowskiego, Варшава, Польща, 2008 р.; The Eugene and Daymel Shklar fellowship in Ukrainian studies, Гарвардський науковий інститут, США, Кембрідж, 2006 р.).

З 2003 по 2009 рік підготувала 7 кандидатів філологічних наук, працювала за сумісництвом на посаді професора на кафедрах української лінгвістики (Переяслав-Хмельницький педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 2001–2005 рр; Кам’янець-Подільський державний університет, 2005 – 2006 рр.).

ZAXID.NET

Кабінет доктора філологічних наук Лесі Ставицької, 45 років, розташований на сьомому поверсі будинку інститутів НАН України на столичній вул. Грушевського, 4. Леся Олексіївна перебирає папки з паперами, переглядає пошту в Інтернеті.

— Завтра виїжджаю до Варшави на три місяці, — пояснює. — Отримала там стипендію, писатиму книгу ”Гендер: мова, свідомість, комунікація”.

Чому вирішили укласти словник нецензурних слів української мови?

— П’ять років тому видала словник українського жаргону. Але одні його чомусь сприйняли як словник мату. Інші ж навпаки дивувалися: чого це мова наша така цнотлива? Хочете не цнотливу — нате, вирішила тоді. 2006-го в мене була стипендія в Гарвардському університеті. Писала книгу про мовний світ чоловіків і жінок, а ця робота йшла паралельно. Знайшла тоді багато подібних словників із російською та англійською нецензурною лексикою. Слово ”фак” в англійській спокійно існує в словниках, у нас же досі важко там уявити слово з трьох літер. За цим стоїть соціопсихологічне сприйняття ненормативних слів у цивілізаційних спільнотах. Чому б не використати чужий і науковий, і словникарський досвід? Часу було багато, умови комфортні.

Довго збирали матеріал?

— На ”Українську мову без табу” пішло чотири роки. Наприклад, ”Большой словарь русского мата” Плуцера-Сарно, за задумом, має бути 12-томним. Поки що вийшло два — назви чоловічого статевого органа й жіночого. Так-от: на створення першого тому в автора пішло 10 років. Він сам збирав цей матеріал у різних регіонах Росії. Такої розкоші я не могла собі дозволити, та й це не справа мого життя. Інформацію для словника черпала з українського сороміцького фольклору, записів Івана Франка, Володимира Гнатюка, Хведора Вовка, бурсацького фольклору, діалектних словників, а також із прози сучасних письменників — Ірени Карпи, Оксани Забужко, Сергія Жадана, Леся Подерв’янського й інших. Додала й усе, що чула від людей у селі, від друзів, на вулиці. От якось по телебаченню виступала цілителька Марія-Стефанія. Щось емоційно розказує, і тут у неї виривається: ”Оце лежить, п’ятами сраку чухає” — про байдикування, нічогонеробство.

Іноді вам дорікають, що ”напхали” в українську мову забагато російської лайки.

— Якщо говорити про мат, то ці слова мають праслов’янське походження і є в усіх сучасних слов’янських мовах. Слід розрізняти нецензурні слова, що вживаються як назви органів, дій, приміром, в еротичному фольклорі, — і ті самі слова, вжиті як лайка. У росіян мат завжди був на загал більш публічним: лаятися при жінках, дітях там не вважають гріхом. Українці ж у побуті менше послуговувалися власне матом. Натомість у нас переважає так звана шіт-культура лайки (англійською ”шіт” — лайно. — ”ГПУ”). Тобто все, що пов’язане з нижньою частиною тіла, туалетом, а не секс-культура, як у сусідів. Існує теорія, що шіт-культура переважає в західноєвропейських народів.

У вашому словнику є питомо українські вислови?

— Повторюю: основні слова спільні для всіх слов’ян. Новації починаються на рівні творення похідних слів, — Леся Олексіївна просить принесений ”ГПУ” словник. Перегортає сторінки й показує пальцем на слова ”хуятий”, ”йобкати”. — Новації також є у фразеологізмах, — показує на вирази: ”Я вже не можу так високо сцяти” та ”Як у Давида: ні сраки, ні вида”. — Так можна сказати і римувати тільки по-українськи.

Як ставитеся до людей, у мові яких більшість слів — нецензурні?

— Велика помилка ототожнювати мову людини з її моральним обличчям. Бо людина може говорити улесливі слова, такі медові та приємні, що можна в них потонути. А потім такого ножа встромить у спину, що все життя будете відходити. Можна так зробити комплімент людині чи навіть освідчитись у коханні, що вона образиться на все життя. А можна вилаяти так, щоб людина зрозуміла, що її люблять. Усе залежить від ситуації.

 
   

У цілительки Марії-Стефанії раптом виривається: ”Оце лежить, п’ятами сраку чухає”

 
 

У нас справді, як ідеш по вулиці, вуха завертаються. Але мат має причини соціальні, а не мовні чи культурні. Він процвітає передусім від суцільного незадоволення і життям, і собою. Через нервозність, невпевненість, невлаштованість, бідність, незбалансованість соціальних структур тощо. Усе це й відбивається на душі людини, менталітеті народу. Відтак з’являється ворожість та агресія у поведінці та мові.

Нецензурний код активізується й під час екстремальних ситуацій. Наприклад, під час війни солдати насправді кричали не ”За Родину!”, ”За Сталина!”, а саме ”ці” слова. У мирний же час вживають їх переважно в чоловічому товаристві — на риболовлі тощо. Публічно вживати лайку собі можуть дозволити й люди, наділені реальною владою, зокрема, політичною. Янукович спокійно може вжити ”козли”, Путін — ”мочить в сортире”, а Юрій Луценко — ”краще бути геєм, ніж політичним підарасом”.

Є різниця між тим, як лаються чоловіки та жінки?

— Донедавна існував стереотип, що жінка має бути ніжною, доброю й не вживати ”крутих” слів. Але світ змінився. Коли жінка вибухає, у лайці може перевершити будь-якого чоловіка. Та жіноча лайка більш вигадлива: для неї головне не що сказано, а як сказано.

А в чоловіків слова-паразити через кожне слово — почасти від певної мовної недосконалості. У них мова гірше розвинута, ніж у жінок. Мовний центр в останніх розташований в обох півкулях мозку, а в чоловіків — в одній. Словник 3-річної дівчинки утричі більший, ніж у її однолітка-хлопчика. Хлопчики починають говорити пізніше, ніж дівчатка. Тому слова-паразити чоловіки часто вживають, аби подолати мовну незграбність. Як зв’язка: доки він це ”бля” скаже, спаде на думку наступне слово, — усміхається.

Самі вживаєте непристойні слова?

— Як і кожна жива людина, емоційно реагую на світ, може й лайка вихопитись. Але грубими словами ніколи нікого не ображала і не вважаю себе тут супервинахідливою. Вважаю, що лаятися матом завжди недоречно. Але водночас, коли людська агресія виходить назовні, то краще дати волю емоціям. Недарма є вислів: ”Писком хоч гівно їж, тільки не бий”.

 

Леся Ставицька народилася в Києві, батько — літературознавець, мати — педіатр. Працює в Інституті української мови НАН України. Розлучена, дітей не має