* * *
В Житомирській області новим брендом може стати ягідництво
* * *
Рамос тренеру Севильи: «Да здравствуют мужики с яйцами»
* * *
1917 року народився Ніколас Орешко —найстаріший живий кавалер Медалі Пошани(США) у 2011-2013 р, українець
* * *
Завод ім.Малишева спростував інформац.про розірвання контракту з Таїландом і готує передачу чергової партії«Оплотів»
* * *
знаєте тих дур, які ревнують хлопця до всього, шо рухається і нє? то я))))) якби могла, ревнувала б і до себе
* * *
Не бажаєш оглухнути - вдавай із себе глухого. © Кен Кізі. "Над зозулиним гніздів’ям"

Микола ОНІЩУК: ВВАЖАЮ СЕБЕ ЩАСЛИВОЮ ЛЮДИНОЮ

20:40 26.11.2008

Микола ОНІЩУК: ВВАЖАЮ СЕБЕ ЩАСЛИВОЮ ЛЮДИНОЮ

На запитання газети «Слово і Діло»

відповідає міністр юстиції України Микола Оніщук.

Розкажіть, будь ласка, про себе, про свою родину.

Несподіваний початок, оскільки всі, зазвичай, в першу чергу беруться до політики. Надзвичайно приємно про це поговорити. Я родом із Полісся, Житомирщина. Багатодітна селянська родина, я наймолодший у сім’ї, виріс у трудових буднях. Щира, як це властиво селянам, мораль взаємин між батьками і дітьми: самовиховання, виховання прикладом. Восьмирічна школа, де була традиція, що всі діти в сім’ї вчились на відмінно. Потім технікум, університет, академічний інститут, кандидатська дисертація, докторантура. Юридична практика, парламентська діяльність трьох скликань, міністр.

Маю прекрасну родину, трьох доньок. Старша вже вчиться в університеті, до речі, на юридичному факультеті, закінчила школу на відмінно. Середня – школярка (10 клас), наймолодшій - 4 роки. Прекрасна дружина створює затишок. Дуже часто я виступаю у ролі садівника – доглядаю розарій. Сім’я – це для мене те середовище, в якому відпочиваю після роботи, психологічно відновлююсь.

Вдалося зберегти батьківську оселю, батьківщину, атмосферу родинності і на вихідних їду справді додому – у рідні місця. Можливо, саме тому не будував дачу або будинок під Києвом. Всі інші члени сім’ї – брати, сестри, їх діти, а тепер вже і онуки підтримають мене в цьому – ми всі разом проживаємо чудові моменти нашого життя серед знайомих з дитинства місць. Рідна земля дає енергію ти сили.

Вважаю себе щасливою людиною, оскільки я отримую задоволення від життя, від професійної самореалізації, від сім’ї та спілкування з рідними та друзями.

Що для Вас означає Брусилів і постать Івана Огієнка?

Брусилів для мене рідний, як і село в Брусилівському районі, де я народився. Люди в районі знають мене, підтримують, а я допомагаю землякам. Крім того, Брусилівщина пов’язана з постаттю Івана Огієнака – видатної людини, громадського діяча, науковця, просвітянина, ректора, міністра, ієрарха української церкви. Великий українолюб Іван Огієнко завжди був відданий ідеї примноження українських цінностей, ідеї незалежності та соборності України. Вважаю, що ця постать ще недостатньо вшанована в Україні, хоча багато вже зроблено. Пам’ятаю про свою обіцянку обласній громаді допомогти у виданні повного зібрання творів Івана Огієнка, але зроблю ще більше – докладу максимум зусиль для того, щоб музей Огієнка розвивався і був встановлений пам’ятник цьому видатному українцю.

Що привело Вас в політику?

В політику я прийшов у 2002 році, коли став народним депутатом. хоча перша спроба була в 1998. Це правда, що політична діяльність є найвищою формою реалізації життєвого та творчого потенціалу, оскільки дозволяє безпосередньо впливати на розвиток суспільних відносин. Заняття політикою для мене – це органічне поєднання знань, досвіду, можливостей, етап розвитку особистості, самореалізації. Свого часу, працюючи в юридичній компанії, Союзі юристів України, УСПП, я почав розуміти, що цього вже замало. Так я прийшов у політику.

Всі скликання працював у комітетах з питань правової політики та правосуддя. Буду відвертим. Я знайшов себе на ниві парламентської роботи, в тому числі з точки зору самореалізації знань, досвіду, життєвих пріоритетів. До цього часу залишилось відчуття повноцінної парламентської роботи, того, що робив потрібну, важливу державну справу. Корисною була і робота у керівництві фракції. Цей період своєї професійної діяльності я оцінюю як дійсно продуктивний.

Весна 2007 року стала для мене визначальною. І сьогодні переконаний, що світоглядні засади не можуть бути предметом політичної кон’юнктури. Рішення було прийнято у складний час – практично весь склад фракції Партії промисловців та підприємців перейшов до Партії регіонів. Я прийняв для себе рішення – залишився з Президентом, який обстоює цивілізаційну перспективу для України.

Коли Міністерство юстиції стане справжнім міністерством справедливості?

Міністерство юстиції покликане і повинно бути міністерством справедливості як у суспільній свідомості, так і щоденній діяльності. Провідником цих ідей за всіх умов, тією свічкою, щоб освітлювати дорогу. Моя мета – щоб суспільство стало більш справедливим, щоб це світло було рознесено по всій країні. Це не просто, адже служіння народу покладене на всі органи державної влади. Україна як молода держава не може єдинодномоментно досягти такого стану розвитку суспільства, такого розуміння ролі і завдань публічної влади. Хоча переконаний, що ми дуже впевнено торуємо цей шлях. Як міністр юстиції констатую, що ми сьогодні живемо у вільній країні, ми вільно обираємо, ми вільно мислимо, ми вільно віросповідуємося. Громадянин в Україні не має страху перед державою, не відчуває на собі гніт правоохоронної системи.

Ми поступово переходимо до системи партнерських стосунків між державою та суспільством. Часто ми забуваємо про ті реалії, в яких змушені були жити до 2005 року. І коли я чую сьогодні слова про те, що Майдан себе не виправдав чи скомпрометував – я дивуюсь і думаю про те, яка коротка пам'ять у людей, якщо вони забули, якими ми були до Майдану і якими ми є сьогодні. Тому стверджую і переконаний, що Майдан виконав свою історичну місію у повній мірі, зробивши нас вільними людьми. Розчарувань тут немає, хоча деякі додаткові можливості ми не використали, часто через політичну боротьбу там, де вона була потрібна найменше. Ресурс можливостей, які дав нам Майдан і відкрив світ не був вичерпаний. Багато звершень ще попереду.

Чи є у Вас своя команда в Мінюсті?

Колектив моїх однодумців – так я називаю колектив працівників міністерства. Він досить синтезований. Більшість спеціалістів різного рівня, що працювали в міністерстві з моїми попередниками, були залишені на своїх місцях. Це люди, віддані своїй професії, вірні своєму професійному покликанню. Зі мною прийшли декілька нових заступників, які покликані реалізовувати нові завдання. Відчуваю підтримку в апараті міністерства. У багатьох працівників з’явився настрій у роботі. Основний принцип – цінувати внутрішню свободу і професійну гідність підлеглих. Для мене важливо, щоб мої колеги відчували задоволення від професійної самореалізації.

Міністерство юстиції в системі органів уряду займає особливе місце, оскільки виступає фактично правовим експертом країни. А це великий і складний процес щоденної роботи для професіоналів. Крім цього, сьогодні Міністерство юстиції є найбільш активним суб’єктом законодавчої ініціативи. Зокрема, за час моєї роботи на посаді міністра – а це менше року – ми підготували більше 25 законів, які були схвалені урядом і внесені до Верховної Ради України. Переконаний, що норма права не є святістю, а святістю є гарантоване Конституцією право громадянина. А вся діяльність публічної влади, в тому числі нормативно-правові акти, що видаються владою, має бути скерована на те, щоб забезпечити виконання і гарантування громадянину реалізації його законних прав. Право на працю, відпочинок, економічні, політичні права і свободи, соціальні тощо. Немає іншої цінності у публічної влади, як власне інтереси 48 мільйонів громадян України. Не може бути якогось власного інтересу, окрім інтересів суспільства. Це високі слова, але ми маємо бути свідомі того, що саме в цьому покликання всіх тих, кого ми називаємо державними діячами.

Ваше політичне кредо.

В основі політичної роботи лежать світоглядні засади. Мені в цьому допомагає сформований, усталений світогляд про Україну, про її місце в світі, про віковічні надії наших предків мати свою незалежну державу, яка була б здатна боронити землі і благополуччя людей – все це збулось. І цілком природно, що політики мають бути свідомі того, що ми маємо забезпечити для нинішніх і прийдешніх поколінь цивілізаційну перспективу. Я невипадково підтримую тих політиків, які в основу своєї роботи ставлять саме такі принципи формування політичних цілей. Переконаний, що Глава держави – Президент цілком чітко, і абсолютно точно сформулював курс для країни на основі цих засадничих принципів і послідовно їх реалізує на шляху до чітко усвідомленого політичного майбутнього. Це європейський вибір плюс усвідомлення українцями свого етнонаціонального покликання.

Переконаний, що саме такого бачення від нас чекають наші діти. Тим політикам, які сумніваються, як поступити, я би радив поспілкуватись з дітьми, молоддю і запитати, чого вони прагнуть. Саме вони абсолютно точно відчувають образ майбутнього, свої прагнення, а отже, що потрібно країні, з якою вони пов’язують своє майбутнє.

Базові пріоритети для України і основні цінності сьогодні сформульовані Главою держави. Я усвідомлюю всю важливість побудови політичної роботи на цих фундаментальних принципах.

За яких умов увійдете до наступного уряду?

Не думаю про це. Достатньо багато сьогодні завдань, які маю щодня виконувати в межах діяльності на посаді міністра.

Якщо партія, до якої належу, визначать мені місце в новому уряді, незалежно від його коаліційної природи – буду працювати з повною віддачею, як завжди. Можуть змінитися умови, обставини, склад людей. Єдине, що не можна змінити – це світогляд. Тому свідомо чи підсвідомо я буду провідником цих основних світоглядних цінностей, на яких будую роботу сьогодні. Незалежно від того де і в якій якості буду перебувати.

Сьогодні складний політичний період. Країна впритул підійшла до історичного кроку – реалізації своїх геополітичних пріоритетів і визначення шляхів забезпечення цих пріоритетів практичною політикою – економічною, зовнішньополітичною, соціальною, інформаційною технологічною – для забезпечення незворотності процесів розвитку. Не менш важливо – забезпечити самостійну роль держави для формування рівноправних стосунків з сусідами. Точка неповернення ще не пройдена, але Україна вже підійшла до неї. В основі державної політики має стати впевнена і послідовна роль у світовому цивілізаційному процесі.

Що Ви можете побажати читачам «Слова і Діла» як громадянин громадянам?

Для мене важливо, щоб читачі побачили і почули міністра як носія світоглядних ідей, які пояснюють зміст його роботи.

Хочу побажати читачам усвідомити, що вони живуть в унікальній країні, багатоманітній і неповторній. Розумію, що сьогодні складний час для оптимістичних побажань, але Україна за короткий період незалежності здійснила великі звершення і нас ще чекає чимало нереалізованих можливостей в усіх сферах життя.

Україна впевнено торує шлях до свого європейського майбутнього. Я в цьому не сумніваюсь. Бажаю всім впевненості в тому, що ми не схибили.

Хотів би попросити громадян менше реагувати на розчарування, які приносить реальність, щоб вони не були визначальними при прийнятті ними рішень на виборах.

І бажаю не забувати запитувати своїх дітей, в якій країні вони хочуть жити.

Розмову провів Олексій УСАЧОВ