Анатолія Коваленка ми спіймали, коли він вшановував літніх лауреатів літературної премії ім. Володимира Сосюри від імені очолюваного ним громадського фонду Андрія Первозванного. Громадською справами п. Коваленко займається в доважок до головування в постійній комісії з питань екологічної політики Київради та до головування у фракції „Народний блок Литвина” у Київській міськраді.

Громадський фонд Святого Андрія Первозванного опікується творчою молоддю? Плануєте нагородження молодих?

Найближчий конкурс почнеться у лютому 2007 року, а нагороджуватимемо переможців вже у травні. Йдеться про нашу традиційну програму „Патріот” і „Студент Києва”.

Можете визначити географічно звідки найбільше обдарованої молоді?

Нагадаю, що наш фонд це київська міська організація. Якщо підводити підсумки восьмирічної діяльності програми „Студент Києва” (це наш бренд і за нами закріплена програма), то незважаючи на те, що в Україні більше 300 вузів, але як науковий так і студентський інтелектуальний потенціал все-таки сконцентрований у Києві. А в Києві він сконцентрований в національних учбових закладах – це Києво-Могилянська академія, це Національний Політехнічний інститут КПІ, це Національний університет імені Шевченка і так далі. І це засвідчили і підсумки цих конкурсів, які самі ж студенти і проводили.

Як зараз працює екологічна комісія у Київраді очолювана Вами? Роботи багато?

Працює плідно. Від наших попередників дісталася, я вважаю, нормальна спадщина – це затверджена Програма розвитку зеленої зони в Києві. Одне з головних питань, чим комісія і займається – це збереженням зеленої зони від посягань. Є дуже серйозні плани щодо утилізації і переробки сміття в Києві, є серйозні плани щодо наших водойм, озер, прибережних смуг.

Наприклад, на найближчому виїзному засіданні комісії Управління охорони навколишнього середовища ми будемо розглядати екомережу. Адже у нас охорона навколишнього середовища – це окремі об’єкти: там парк, там сквер, там сміттєперероблюваний завод, але світовий досвід говорить, що у великих містах-мегаполісах має бути затверджена екомережа. Тобто ці об’єкти між собою повинні бути об’єднані одною програмою, що працюватиме на відтворення навколишнього середовища і створення для людей нормальних екологічних умов. Ось таку мережу ми і будемо створювати. На теренах СНД це перший подібний проект. В Європі всього лише кілька міст мають затверджену екологічну мережу. Тобто роботи сьогодні в екологічної комісії надзвичайно багато.

На жаль питання охорони довкілля і фінансувались і розглядались за залишковим принципом. Стратегічне завдання комісії вивести ці питання на пріоритетні позиції, щоб охорона довкілля фінансувалася, зберігалась і розвивалась. Щоб це було пріоритетним завданням місцевої влади.

Ви ж бачите, що робиться у великих містах і що кажуть екологи, наприклад у США, що відзначили народження 300-мільйонного американця. Йде перенаселення – це небезпечно. Я не кажу, що перенаселення є в Києві, але споживацьке ставлення до навколишнього середовища з часом може дуже негативно позначитися як на нас самих так і на наших нащадках.

А ось такий приклад, коли у Кирилівський гай, що майже у центрі столиці буває посеред білого дня вивозять сміття...

Ну, це виховання. Їздять не тільки туди. Вивозять будівельне сміття – це виховання будівельників, це виховання водіїв, тому що якщо в нього навіть є талон, то йому треба їхати або на 5-ий полігон в Підгірці або в Музичі. Це треба їхати 30 кілометрів. А тут як ніхто не бачить, то скидають... А хіба ми не бачимо коли виїжджаємо за місто купи пластикових пляшок, папірців, обгорток? Вилікує суспільство тільки просвітницька робота. Це один із напрямків роботи екологічної комісії. Це один із напрямків використання коштів, що надходять до природоохоронного фонду. Це наша з вами природоохоронна культура.

Ми маємо величезне багатство, але не цінуємо його так, як це роблять де цього багатства як кіт наплакав. Де все розорано, все вирубано. А ми бачимо, що довкола нас величезні масиви, парки і діємо за принципом: „На наш вік вистачить”. Це дуже згубний підхід і споживацьке ставлення до природи. Тут треба піднімати лише культуру починаючи із дитячого садка, із сім’ї...

Ще штрафами?

Такі питання штрафами не вирішуються. Це завдання влади – штрафи, заборони і так далі, але найголовніше, що треба піднімати культуру. Ми повинні розуміти, що ми тут живемо, цим дихаємо і це п’ємо.

До нинішньої посади ви були головою Печерської РДА м. Києва, важко було адаптуватися?

Я ж залишився в Києві. Різниця в чому полягає? Що в районі більше доводилося ухвалювати рішень безпосередньо спрямованих на вузькі ділянки або вузькі об’єкти. А вже в екологічній комісії, звичайно, треба добиватися ухвалення від Київради в першу чергу рішень, які впливають в цілому на ситуацію в Києві. Тому, звичайно, це більш об’ємні, глобальні питання. Наприклад, забудована набережної Дніпра, проти чого категорично виступає комісія або інші брутальні втручання в зелену зону міста Києва. А в Печерському районі це була безпосередня, конкретна робота для людей. Я не шкодую, що пересів з одного крісла в інше, тому що і та і та робота – це робота для людей.

А як Ви оцінюєте роботу вашого наступника – Сергія Сущенка – на посаді голови РДА?

Ще рано. Треба дати можливість Сергію Миколайовичу себе проявити, а потім уже давати йому оцінки.

Ви своє партійне життя і далі пов’язуєте із Народною партією?

Безумовно.

Немає пропозицій щодо переходу до іншої партії?

То вже інша річ. Пропозиції були, є і будуть. Сьогодні моє партійне життя поєднане із Народною партією. Я очолюю фракцію Народного блоку Литвина в Київраді і ми якраз зараз під час підготовки до з’їзду, що має відбутись в листопаді, проводимо внутрішню ревізію і готуємося до серйозної роботи. Ми вважаємо, що партія в сучасному розвитку суспільства не може після виборів лягти на дно, а за рік до виборів знову спливти. Ми вважаємо, що треба постійно працювати, працювати з людьми. В першу чергу розповідаючи про свою позицію з тих чи інших питань.

Найближчим часом очікується ваше підвищення по партійній лінії?

До цього ще дуже далеко...

Думаєте?

(Сміється)