* * *

Невеликі міста Квебеку приймають 400 канадських солдатів, які тренуються для участі в операції НАТО в Латвії.
Солдати Збройних сил Канади тренуються в семи населених пунктах на південний захід від міста Квебек, щоб підготуватися до їхнього розгортання в Латвії в рамках операції НАТО.

* * *

Коли очі не зустрічають перешкод, серце б'ється швидше...

* * *

Ой, треба жити інакше,
бути іншим,
більше під небом
і серед дерев,
більш самотнім
і ближчим до таємниць
краси і величі.

Герман Гессе
з: Пекло можна подолати

* * *

Президент Байден називає президента Єгипту Ель-Сісі «президентом Мексики» після того, як він зробив зауваження на захист його пам’яті.

* * *

Колишній президент Бразилії Болсонару перебуває під слідством у справі про спробу державного перевороту
Колишній президент Бразилії Жаїр Болсонару перебуває під слідством у рамках розслідування ймовірної спроби державного перевороту з метою утримати його при владі, повідомив один з його колишніх помічників.

* * *

Цей гамбургер на сніданок такий смачний, Боже мій, я забув сфотографувати та доїв його! Солодкий, солоний, загалом надзвичайно непереможний і приголомшливий

Відкриймо Україну світу

14:45 28.02.2006

– Якщо казати про економіку, то слід зауважити, що протягом цього року Україна здобула високу оцінку як з боку Заходу (надання статусу країни з ринковою економікою, зняття штрафних санкцій), так і з боку Сходу (схвальна оцінка президентом Росії нових принципів економічних взаємин між нашими двома країнами). Черга за високою оцінкою власне з боку самих українців. Курс на економічне зростання, в чому він полягає?

– Він потребує вирішення низки стратегічних завдань. І про це йдеться у моєму посланні до парламенту «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році».

В першу чергу ми повинні демократизувати наші економічні відносини. Тобто забезпечити формування повноцінної інституційної структури ринкової економіки, гарантування прав захисту та реалізації прав власності, рівноправності суб'єктів господарювання. Верховенство права має бути утверджене як в політичній, так і в економічній сферах.

Іншою необхідною умовою досягнення позитивних зрушень, до яких ми прагнемо, є також переорієнтація економіки на сучасні інноваційні технології. Їх впровадження має стати предметом безпосереднього інтересу споживачів, виробників, інвесторів.

В поточному році ми плануємо започаткувати масштабні перетворення в енергетичній сфері. Вони спрямовуватимуться на зниження енергоємності виробництва, збільшення частки альтернативної енергії, оновлення видобувних та транзитних потужностей, формування державних резервів паливно-енергетичних ресурсів. Ми докладемо зусиль для диверсифікації джерел постачання та шляхів транспортування енергоносіїв.

Безумовно, що все це повинно здійснюватися в умовах ефективної інтеграції до світової економічної системи. До цього нас спонукають зміна кон'юнктури світових ринків та посилення конкурентного тиску на традиційних ринках українського експорту, майбутній вступ України до СОТ, розширення ЄС. Але реалізація цих завдань формує надійну основу для сталого економічного зростання.

– Яке місце Україна може і гідна посісти у світовій економіці протягом наступного десятиліття? Аграрна, промислово-аграрна, розвинена країна?

– Хочу одразу зауважити, що в Україні до цього часу збереглася деформована галузева структура економіки, яка дісталася нам у спадок ще від колишнього Радянського Союзу. Як відомо, в ній переважають паливно-сировинні галузі, що становить небезпеку відведення нашій країні в умовах глобалізації ролі промислово-технологічної периферії.

Звісно, ми не можемо з цим миритися. Наша держава має власні наукові школи, власні унікальні технології. Наприклад, за кількістю сертифікованих програмістів вона входить до десятки провідних країн світу у сфері інформаційних технологій. В космічній галузі Україна спеціалізується на виготовленні ракет-носіїв, забезпечуючи до 10% запусків космічних апаратів у світі. Унікальним є ініційований Україною міжнародний проект «Морський старт». Наша держава є світовим лідером щодо ряду розробок космічних двигунів.

У сфері авіабудування за свою майже 60-річну історію українськими розробниками створено більше сотні різних типів і модифікацій літаків, які сьогодні відомі у понад 50 країнах світу. Найбільш знаними є транспортні літаки «Руслан» (вантажопідйомність – 150 тон) та «Мрія» (250 тон). Однією з особливостей літака «Мрія» є здатність транспортувати космічні кораблі багаторазового використання.

Україна посідає 4 місце у світі по експорту турбін для атомних електростанцій. Її частка на світовому ринку складає 13%, а продукція успішно експлуатується в 35 країнах.

Наше стратегічне завдання – реалізувати вітчизняний науково-технічний та виробничий потенціал, стати в один ряд з розвинутими країнами світу.

– На що орієнтується довгострокова державна політика - досягнення загального добробуту чи підтримка великого бізнесу?

– Вважаю, що ці орієнтири державної політики аж ніяк не є взаємовиключними. Однак подальше зростання добробуту населення тільки тоді матиме необоротний характер, коли воно базуватиметься на міцному економічному підґрунті. І роль великого бізнесу у цьому важко переоцінити. Він відіграє ключову роль у міжнародній конкурентній боротьбі, яка все більше загострюється в умовах глобалізації господарських зв'язків. І наявність великого вітчизняного капіталу дозволяє Україні бути активним суб'єктом світового економічного співтовариства, а не пасивним полем іноземних інтересів.

Тому важливою умовою підвищення добробуту населення вважаю використання соціально-економічного, технологічного потенціалу великого бізнесу, спрямування його зусиль на підвищення національної конкурентоспроможності та формування соціальної ринкової системи в державі.

Разом з тим необхідно забезпечити прозорість та легітимність взаємодії крупного бізнесу з органами державної влади, залучати великий бізнес до розробки та реалізації стратегічних національних проектів (насамперед, в сфері науки, освіти, охорони здоров'я, технологій).

Нова влада має твердий намір відкрито і послідовно забезпечувати неухильне дотримання правил ведення бізнесу, умови для максимальної реалізації економічного і соціального потенціалу великого національного капіталу.

– Як Ви оцінюєте сьогоднішній імідж України у світі й перспективи її міжнародного співробітництва?

– Сьогодні ми живемо в державі, яка виборола свободу. Ми відкрили світові очі на Україну, її міжнародний імідж змінено на краще.

Україна стала повноправним демократичним гравцем на регіональній арені, утвердилась у світі як рівноправний суб’єкт міжнародних відносин. Світ бачить в Україні відповідального і передбачуваного партнера. Підтвердженням цих слів є наш план врегулювання Придністровського конфлікту, який був підтриманий ЄС, Росією та США.

На двосторонньому і багатосторонньому рівнях ми будемо використовувати потенціал стратегічного партнерства з Росією, підтримувати добрі, взаємовигідні відносини з іншими країнами-сусідами. Для нас важливо бути там, де є наші політичні, економічні чи гуманітарні інтереси.

Ми налаштовані на ефективні взаємини з США, Польщею, Румунією. На порядку денному – визнання України країною з ринковою економікою в рамках антидемпінгового законодавства США, підписання відповідного протоколу в рамках процесу оформлення членства України в СОТ.

Україна активно сприяє впровадженню в регіоні європейських цінностей. Ми продовжуватимемо роботу в рамках заснованої на саміті 2 грудня минулого року в Києві Спільноти демократичного вибору як регіонального форуму забезпечення демократії, безпеки, стабільності і процвітання в Балто-Чорноморсько-Каспійському регіоні.

Наш проект на майбутнє – це будівництво шляху до Європи. І наші наступні кроки у сфері європейської інтеграції - створення зони вільної торгівлі з ЄС у 2007 році, укладення Європейської угоди про асоціацію у 2008 році.

– Одним із головних своїх завдань Уряд України визначає підвищення якості життя громадян, гарантування високих європейських стандартів соціальних послуг – освіти, охорони здоров’я, соціального захисту. Чи розробляються спеціальні державні програми з цього приводу?

– Нова влада започатковує державну політику, орієнтовану на підвищення економічних, соціальних та гуманітарних стандартів життя для кожного громадянина. Як це, до речі, робиться в усьому цивілізованому світі.

Сьогоднішні наші пріоритети – це, зокрема, активна демографічна політика, охорона материн¬ст¬ва та дитинства, боротьба з ВІЛ/СНІДОМ; туберкульозом, онкологічною та серцево-судинною патологією, удосконалення медичної допомоги мешканцям села.

За моїм дорученням Уряд має розробити та до 1 червня 2006 року внести на розгляд парламенту загальнодержавну програму розвитку сімейної медицини в Україні. Крок в цьому напрямі вже зроблено: загалом на централізоване фінансування сільської медицини передбачено у 2006 році 250 млн. грн.

Завдяки реалізації загальнодержавної програми «Онкологія» в Україні намітилась тенденція до зниження смертності від злоякісних пухлин. Задля цього у Державному бюджеті на 2006 рік передбачено понад 137 млн. грн. Наступні кроки в цьому напрямку – це розробка національної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на 2007–2016 роки, а також створення Національного центру боротьби з раком за українсько-французьким урядовим проектом. Ще одним пріоритетом є охорона материнства та дитинства. За моїм дорученням в Україні створюється Національний центр охорони дитинства і материнства. Протягом найближчих років передбачається ліквідувати дитячу безпритульність.

На завершення відповіді на це питання додам, що Кабінетом Міністрів розробляються загальнодержавна програма протидії захворюванню на туберкульоз, державні програми розвитку трансплантації в Україні на 2006–2010 роки та створення єдиної системи надання екстреної медичної допомоги, інформатизації галузі охорони здоров'я.

– Серед перших законів, підписаних Вами в березні 2005 року, був Закон України «Про Концепцію державної політики в галузі культури на 2005-2007 роки». У цьому законі, зокрема, сказано, що «сталий розвиток і розвиток культури є взаємопов’язаними процесами». Чи підкріплюється таке визнання культури для успішного соціально-економічного розвитку конкретними заходами?

– Поштовхом для розвитку культури став бюджет України на 2005 рік, за яким державне фінансування галузі зросло в порівнянні з 2004 р. практично у півтора рази, з 360 млн.грн. – до 566,2 млн.грн. Передусім, це дозволило підвищити оплату праці працівникам сферу на 35 %. На 2006 р. передбачено видатків на галузь культури в сумі понад 659 млн.грн.

Започатковано також реалізацію низки культурно-мистецьких проектів (приміром, культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» у м. Києві). Активізовано ремонтно-реставраційні роботи на історико-архітектурних пам’ятках: національних заповідниках «Софія Київська» і Шевченківський у Каневі, Державному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця». Вжито заходів щодо залучення благодійних внесків для реставрації та реконструкції таких заповідників, як «Гетьманська столиця», «Софія Київська», «Хортиця», «Херсонес Таврійський» і «Кам’яна могила».

– Маючи вигідне геополітичне розташування, володіючи культурно-історичним та туристично-рекреаційним потенціалом, Україна досі не є повноцінним учасником на міжнародній туристичній арені...

– Україна ставить завдання створити на світовому ринку конкурентноспроможний туристичний продукт.

І сьогодні ми спостерігаємо зростання зацікавленості міжнародної спільноти до нашої держави. Безумовно, запровадження сприятливої візової політики вплинуло на збільшення кількості охочих відвідати Україну. Так, у нас минулого року побувало понад 17 млн. іноземних туристів, що на 3,1 млн. осіб більше, ніж у 2004 р.

18 жовтня 2005 р. Україна стала членом Європейської туристичної комісії. Станом на перше лютого 2006 року укладено 40 міжурядових і міжвідомчих угод про співробітництво в галузі туризму, в тому числі 9 – з країнами ЄС. Готуються до підписання ще близько 40 міжнародних угод, зокрема, з такими розвиненими туристичними країнами, як Іспанія, Італія, Кіпр, Мальта, Португалія, Румунія, Словенія, Франція, Чехія.

– Щоб стати привабливою для туристів країною світового рівня, необхідно мати відповідну розвинену інфраструктуру, високоякісне обслуговування. Чи стоїть таке завдання перед регіональними та місцевими керівниками і наскільки воно важливо?

– Туризм – це передусім генератор додаткових доходів населення, органів місцевого самоврядування та регіонів, а також значної кількості нових робочих місць, пов’язаних із задоволенням потреб туристів.

Сьогодні значний інтерес у зарубіжних туристів викликають пам'ятки оборонної архітектури фортеці у Луцьку, Меджибожі, Кам'янці-Подільському, Хотині, Білгороді-Дністровському, Ужгороді, Мукачевому, палацові комплекси Криму (Лівадійський, Бахчисарайський, Алупкінський та інші), на Львівщині (Золочівський, Підгорецький, Олеський) та Чернігівщині (Батуринський, Качанівський, Сокиринський), пам'ятки дерев'яної культової та цивільної архітектури у Карпатах тощо. Зважаючи на це, я дав доручення обласним державним адміністраціям розробити регіональні програми збереження та використання об'єктів культурної спадщини з урахуванням запитів туристичної галузі.

Представники туристичних регіонів також беруть участь у розробці нової стратегії розвитку туризму в Україні.

– Успішний розвиток туризму значною мірою залежить від інвестицій, а отже, від умов і клімату, що країна гарантує інвесторам. Що гарантує Україна?

– Ми розглядаємо питання захисту прав інвесторів в Україні як необхідну умову забезпечення сталого розвитку країни, соціально-економічних перетворень, у тому числі й у сфері туризму.

В Україні сформовано правову базу, яка регулює вкладення іноземних інвестицій у всіх сферах національної економіки, забезпечує можливості для їх ефективного використання та одержання прибутків. Іноземному інвестору гарантовано вільний переказ отриманих прибутків, передбачено гарантії щодо неможливості націоналізації інвестицій та закріплено право на відшкодування заподіяних їм органами влади збитків. Встановлено національний режим підприємницької діяльності, валютного регулювання та оподаткування. Підписано більше 60 міжнародних угод про заохочення і взаємний захист інвестицій.

Що стосується покращення інвестиційного клімату в галузі туризму, то Уряд схвалив Концепцію розвитку морського берегу Криму на 2006–2016 рр., якою передбачено щорічне залучення до 1 млрд. дол. США іноземних інвестицій. Це пілотний проект, але якщо він доведе свою ефективність, досвід буде запроваджено для інших туристичних регіонів України. Вже проходить громадське обговорення законопроект щодо туристично-рекреаційних зон, який має врегулювати низку питань в цій сфері.

І на закінчення свого інтерв’ю хотів би побажати зарубіжним читачам вашого журналу відкрити для себе Україну, її багату історію та культуру. Хай вам щастить!

14:45 28 ЛЮТОГО 2006 
Прес-служба Президента України Віктора Ющенка