* * *
В Житомирській області новим брендом може стати ягідництво
* * *
Рамос тренеру Севильи: «Да здравствуют мужики с яйцами»
* * *
1917 року народився Ніколас Орешко —найстаріший живий кавалер Медалі Пошани(США) у 2011-2013 р, українець
* * *
Завод ім.Малишева спростував інформац.про розірвання контракту з Таїландом і готує передачу чергової партії«Оплотів»
* * *
знаєте тих дур, які ревнують хлопця до всього, шо рухається і нє? то я))))) якби могла, ревнувала б і до себе
* * *
Не бажаєш оглухнути - вдавай із себе глухого. © Кен Кізі. "Над зозулиним гніздів’ям"

Угода, що поклала край бартерним операціям

09:44 25.01.2006

Коли минулого року українські виборці обрали мене своїм Президентом, я пообіцяв їм, що наші двосторонні відносини з Росією будуватимуться виключно на взаємному розумінні національних інтересів. Минув той час, коли наша політика стосовно Москви диктувалася інтересами фінансово-промислових груп і олігархів.

Конфлікт, який нещодавно виник між Москвою і Києвом щодо цін на поставки російського природного газу, став серйозним випробуванням на нашу політичну зрілість. Корпоративні гравці загрожували нашому суверенітету, економічній незалежності і свободі. Ми могли б ще збільшити напругу, відстоюючи свої права за контрактами у суді. Оскільки за умовами існуючої угоди, підписаної нашими національними газовими компаніями у 2004 році, ціни на газ були зафіксовані до 2009 року.

Однак нас хвилював той факт, що одностороннє рішення «Газпрому» скоротити поставки газу в Україну також призвело до падіння тиску в трубопроводах, що йдуть до інших країн Європи. Замість загострення конфлікту, ми змогли уладнати розбіжності з Москвою і розвіяти побоювання як українських, так і європейських громадян.

На щастя, між двома сторонами переміг прагматизм. Важливість цього врегулювання стала для українців більш ніж очевидною, коли минулого тижня температура у країні впала нижче –10.

Разом із Президентом Росії Володимиром Путіним ми змогли знайти робочу формулу транспортування російського природного газу європейським споживачам. Відповідно до нашої початкової стратегічної мети, угода грунтувалася на взаємоповазі до національних інтересів і ринкового ціноутворення.

Для України такий компроміс має декілька переваг. По-перше, на відміну від сусідніх країн, де «Газпром» отримав контроль над національними газопроводами, наші стратегічні газопроводи залишилися у власності України.

По-друге, і, це, можливо, найважливіше, компроміс нарешті перевів нашу міжнародну торгівлю газом на грошові розрахунки, поклавши край непрозорим російсько-українським бартерним операціям з енергоносіями.

Раніше Україна за контрактом відбирала до 25 млрд. кубометрів російського газу, що надходив до Європи по її трубопроводах, в обмін на промислові активи і право використовувати наш трубопровід для транспортування газу на континент. Наразі Україна проводить готівкові розрахунки за споживаний російський газ, а Росія розраховується з Україною за транспортування газу українською газотранспортною системою. Усе прозоро і зафіксовано в контрактах.

Проте міжнародні бартерні угоди, що тривали протягом 14 років, коштували Україні сотень стратегічних об’єктів, таких як морські судна, фабрики та інші підприємства, які використовувалися як платежі за поставки російського (і туркменського) газу. Практика передачі стратегічних активів призвела до поширення «блату» і корупції, збагативши декількох олігархів за рахунок всього народу. Ця неприпустима практика нарешті скінчилася.

Звичайно, тепер Україна платить більш високу ціну за російський природний газ. Проте ми як і раніше платимо за один кубічний метр менше, ніж Москві платять наші найближчі сусіди, за винятком Білорусі. Це тому, що ми отримуємо більш дешевий газ з Туркменістану і Казахстану.

Перехід на ринкові механізми розрахунків змусить нашу вітчизняну промисловість підвищити ефективність використання енергії і її економію. Водночас розвиток видобутку газу в країні стане одним з наших пріоритетів і сприятиме енергетичній незалежності України. Під час переговорів із Президентом Путіним ми також дійшли згоди про доцільність створення спільного, більш прозорого підприємства з транспортування газу для виконання умов угод, досягнутих нашими національними газовими компаніями. Непрозора структура власності нинішньої газотранспортної компанії наразі викликає занепокоєння як в країні, так і за її межами.

Європейські компанії і споживачі також отримали переваги. Поставки російського газу в Україну тепер відокремлені контрактом від поставок, які надходять до решти європейських країн. Належне виконання цих, відтепер окремих угод із п’ятирічним терміном дії, приносить і європейським, і українським споживачам передбачуваність і стабільність. Водночас ми маємо намір продовжувати співпрацю з усіма країнами – виробниками газу, розташованими на схід від нашої держави, з тим, щоб розвинути і диверсифікувати поставки цього палива до Європи. Задум полягає в тому, щоб транспортувати природний газ з Туркменістану, Казахстану та інших центральноазіатських країн новими трубопроводами, які в кінцевому результаті можуть бути об’єднані з уже існуючими мережами поставок до Європи.

Проте для багатьох в Україні газовий компроміс був несподіванкою. Олігархи виступили проти нього, оскільки він поклав край одній з найбільш масштабних та корумпованих бартерних схем у Європі. Така схема приносила дохід багатьом представникам «п’ятої колони», тим самим створюючи загрозу безпеці України. Вплив цих олігархів поширюється навіть на парламент України. Минулого місяця законодавці порушили конституційну процедуру і відправили у відставку Кабінет Міністрів на чолі з Юрієм Єхануровим за декілька тижнів до того, як українці обиратимуть нову законодавчу владу.

Україна пережила подібне всього п’ять років тому. У 2000 році, будучи Прем’єр-міністром, я поставив за мету покласти край бартерним розрахункам за поставки енергоносіїв всередині країни. Досягнення цієї мети коштувало мені посади, коли олігархи використали свій політичний вплив, настроївши законодавців проти уряду.

Однак, зрештою, корумпованим бартерним схемам між вітчизняними підприємствами було покладено край, і в економіці з'явилася конкурентна цінова політика, що принесло країні шість років безперервного економічного росту. Усунувши «сірих» посередників, які контролювали об’єми поставок газу в Україну, наші газові борги перед Росією стали більш прозорими та керованими. Це пішло на користь як українським, так і європейським споживачам, оскільки газотранспортна система стабільно працювала протягом останніх п’яти років. Незадоволеними залишилися лише українські олігархи, оскільки лазівки для наддоходів і бартерних схем на «сірому» ринку зникли.

Компроміс, досягнутий цього місяця щодо поставок російського газу в Україну і його транзиту до Європи, засвідчив, що між нашими країнами розвиваються прагматичні відносини. Україна не на словах, а на ділі продемонструвала свою зацікавленість в регіональній стабільності і здатності встановлювати взаємовигідні економічні відносини. Курс моєї країни на євроінтеграцію та її відданість ринковим принципам ще раз було доведено.

У довгостроковій перспективі ринкові ціни на енергоносії в країні лише зміцнять конкурентноздатність України у світовій економіці. Я переконаний, що українські підприємці впораються з цим викликом. Разом ми розвинемо диверсифікацію наших енергоджерел, посилимо роботу над видобутком власного газу і введемо в дію давно назрілу національну програму енергозбереження. Для полегшення досягнення цієї мети і розвитку ключових секторів національної економіки, Україна відкрита для стратегічних іноземних інвестицій.

09:44 25 СIЧНЯ 2006 
Віктор Ющенко, The Wall Street Journal