* * *
В Житомирській області новим брендом може стати ягідництво
* * *
Рамос тренеру Севильи: «Да здравствуют мужики с яйцами»
* * *
1917 року народився Ніколас Орешко —найстаріший живий кавалер Медалі Пошани(США) у 2011-2013 р, українець
* * *
Завод ім.Малишева спростував інформац.про розірвання контракту з Таїландом і готує передачу чергової партії«Оплотів»
* * *
знаєте тих дур, які ревнують хлопця до всього, шо рухається і нє? то я))))) якби могла, ревнувала б і до себе
* * *
Не бажаєш оглухнути - вдавай із себе глухого. © Кен Кізі. "Над зозулиним гніздів’ям"

Стенограма телемосту «Президент і молодь – діалог про майбутнє»

15:01 14.11.2005

С Т Е Н О Г Р А М А

зустрічі Президента України В.А.Ющенка
зі студентами
10 листопада 2005 року




Ведуча Олена Фроляк:
– Добрий вечір, шановні глядачі телеканалу ІСTV. Розпочинаємо великий ефір з Президентом України Віктором Андрійовичем Ющенком. Телеміст з Главою держави ми ініціюємо вже вдруге і сподіваємося, що нинішня розмова буде теж продуктивною, відвертою і щирою.Добрий вечір, Вікторе Андрійовичу.


В.Ющенко:
– Добрий вечір.

Ведуча:
– Особливість даної сьогоднішньої розмови – в аудиторії. Сьогодні головний мікрофон ми вирішили віддати студентам, людям відкритим, молодим, демократичним, тим людям, які житимуть і будуватимуть завтра Україну. Тому головні центри прямого ефіру ми розташували у трьох великих ВУЗах держави – Львівський національний університет ім. І.Франка, Донецький національний університет і Київський національний університет «Києво-Могилянська академія». Ви, шановні глядачі, можете задати свої запитання Президентові, і теж зможете це зробити за допомогою телефону і електронної пошти. Як це зробити, вам розкажуть мої колеги із телеканалу СТБ та «Нового каналу». Я зараз передаю слово Оксані Павловій та Сергію Попову.

Оксана Павлова:
– Добрий вечір, Україно! Добрий вечір, пане Президенте! Команда «Нового каналу» і я – Оксана Павлова, працюватимемо сьогодні з питаннями, що вже чотири дні надходять на нашу електронну адресу telemist.et.noviy.tv та на форум. На нашому сайті упродовж прямого ефіру ви так само можете спілкуватися з Президентом через імейл-повідомлення. І я передаю слово своєму колезі з телеканалу СТБ Сергію Попову.

Сергій Попов:
– Добрий вечір. Вас вітає інформаційна студія телеканалу СТБ. Поруч зі мною на екрані ви бачите ньюз-рум, який ми перетворили сьогодні на телефонний центр. Саме там приймають і обробляють ваші запитання, а найцікавіші, найгостріші та найчастіші пролунають вже тут, у студії. Номер, за яким ви можете телефонувати нам, – 8-800-5051100. Там працює автовідповідач. У вас на запитання буде лише двадцять секунд, тому прохання бути стислими та чіткими. Дякую, Олено.

Ведуча:
– Дякую вам Сергію і Оксано. Ну що ж, шановні глядачі, ми чекаємо від вас відкритості, чекаємо активності і гострих запитань. Вікторе Андрійовичу, ну що ж, ми готові розпочати вже, власне, спілкування. Як Ви – готові до студентської облоги? Так? З нами на зв'язку вже Львів. Там працює Іван Кривий. Отже, Львівський національний університет ім. І.Франка.

І.Кривий:
– Добрий вечір, пане Президенте! Добрий вечір, Олено. Отже, у нас в аудиторії Франкового ВУЗу зібралися студенти. Це студенти цього університету, це студенти усіх факультетів. І перше питання ми надаємо Богданові.

Богдан:
– Добрий вечір, пане Президенте. Я – Богдан Галайко, студент історичного факультету, 5-й курс. Власне, моє питання полягає в наступному, яке цікавить мене зокрема і студентів загалом. Останнім часом дуже багато говорилося про те, що близько 10% людей будуть колишні студенти, тобто нові молоді люди. Студенти дуже добре зарекомендували себе під час Помаранчевої революції і передвиборчої кампанії. Вони показали чудові організаторські здібності, ентузіазм, запал, боротьбу, власне, бажання до боротьби за демократичні цінності. Натомість ми бачимо у владі й далі старі обличчя. Тобто старших людей, які ще мислять по-старому, радянськими мірками. Моє питання полягає в наступному: коли студенти будуть при владі? Дякую.


В.Ющенко:
– Дорогі друзі. Перш за все, я дякую за це чудове запитання, тому що у ньому покладено простий факт, коли конкретно та чи інша молода людина буде представлена в українській владі, а коли мова йде взагалі про молоде покоління, яке повинно бути представлено у владі. Я хочу сказати, що ми можемо почати від Секретаріату Президента, де 30–40% людей, які ідуть сьогодні по ротації, це люди, які мають декілька мов, декілька освіт і люди, які не старше 30-35 років. Це та моя позиція, яку я хотів провести і по всіх структурах Адміністрації, чи мова йде про обласні, чи мова йде про райони. Я поміркую над способом в організації цих питань, які ви поставили. Але ви абсолютно влучно поставили це запитання, тому що і моє покоління, знаєте, колись було в тій аудиторії, де ви зараз знаходитеся, і задавало запитання старшим людям, мріючи про своє місце у структурі системи влади. На мій погляд, ми зараз можемо дати ґрунтовні, цілковито позитивні відповіді на суть вашого питання. І тому найближчим часом, коли буде проводитися чергове зібрання з головами обласних адміністрацій, ми ще раз поговоримо про те, що робиться сьогодні в Секретаріаті Президента. Досить серйозне, глибоке оновлення апарату.

Ведуча:
– Готові до запитання, я так розумію, Донецький національний університет. Там працює Андрій Воронін. Отже, Донецьк, прошу.

А.Воронін:
– Доброго вечора. До президентського діалогу приєднується східна Україна і м. Донецьк. Наш майданчик прямого ефіру ми встановили у Донецькому національному університеті. Зараз тут в аудиторії більше 100 студентів історичного, хімічного, біологічного факультетів. У всіх них дуже багато запитань до Глави держави. Отже:

Студент:
– Добрый вечер, Виктор Андреевич. Меня зовут Сопельников Денис. Я студент химического факультета. У меня к Вам вопрос такого содержания: скажите, пожалуйста, не кажется ли Вам, что вступление Украины в Болонский процесс, а также реформирование высшей школы, приведет только к ухудшению качества образования. Ведь, как известно, на территории всех постсоветских стран Высшая школа – одна из самых лучших в мире. Спасибо.


В.Ющенко:
– Дякую. Є речі позитивні й очевидні, до яких ми повинні прагнути. Перша позиція – це те стремління, яке закладено в суті самого Болонського процесу, яка заключається в тому, що до 2010 року Європа повинна мати об'єднаний освітній простір. Це буде говорити про те, що на цій території буде адаптований будь-який диплом вищого навчального закладу будь-якої країни, яка є членом Болонського процесу. Я думаю, що ви є сьогодні свідками того, наскільки є досить високою міграція, в тому числі молодих людей, в тому числі й молодих людей в пошуках достойної роботи, достойної платні. І це фундаментальне право людини обирати, мати можливість вибрати. І коли ми говоримо про Болонський процес, я, наприклад, з гордістю засвідчую, що, починаючи з 2005–2006 років, до диплому, який буде видаватися чи то вашим університетом, чи будь-яким університетом України, буде зроблена офіційна вкладинка, яка буде засвідчувати, що ви є дипломований спеціаліст, якого можуть приймати на роботу на всьому терені країн, які приєдналися до цього європейського освітнього проекту. У цьому є, звичайно, очевидний плюс. І є проблеми, є очевидні проблеми. Я не можу сказати, що це проблеми, які переносять негативний варіант. Але хотілося б сказати: коли ми можемо подивитися на номенклатуру наших спеціальностей і магістерських, і бакалаврських, то ми можемо прийти до висновку, шановні друзі, що по нашій номенклатурі робиться підготовка біля 30–40 відсотків спеціальностей, яких не знає Європа. Вона їх не може тлумачити. Чи не повинна нести влада відповідальність, що ми випускаємо молодих людей з дипломом, який не можуть прочитати на теренах цілої Європи? Це є проблема. Це є проблема якраз того спадку, який ми отримали, і це є проблема адаптації національної освіти до загальносвітових і, зокрема, європейських процесів. Я думаю, що це в цілому піде на користь, коли ми ясніше будемо думати, кого ми замовляємо. Що таке є український студент, що таке український диплом? Чи він і спеціальність, до речі, чи вона адаптована, чи вона рахується на інших теренах Європи. Я сказав би так: проблем тут багато. Але я скоріше б їх відніс це як проблема росту. Скоріше всього – це проблема росту, ніж негативізму. Дякую.

Ведуча:
– Дякую, Вікторе Андрійовичу. Я бачу ... від нетерпіння вже Національний університет «Києво-Могилянська академія». Там працює Оксана Щіріна. Прошу. Київ, вам слово.

Виступаючий:
– Доброго вечора. Зараз ми в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Поруч зі мною – її студенти з різних факультетів, і перше запитання від них. Будь ласка.

Виступаючий:
– Доброго вечора. Жовтобрих Юрій – економічна теорія. Шановний, Вікторе Андрійовичу! Минулого місяця під час Вашого візиту до Лондона Ви зазначали, що завдяки діяльності Уряду Єханурова в Україні намітилися позитивні економічні зрушення. А це ж є нонсенсом з економічної точки зору. Ви як економіст не можете не розуміти, що жодна економічна політика не може давати моментальних ефектів. А тому ці позитивні тенденції є наслідками діяльності попереднього Уряду, якого Ви неодночасно звинувачували в популізмі та некомпетенції. Як Ви поясните ці суперечності і чи не вважаєте Ви, що непослідовна позиція з боку Президента посилює невизначеність в економіці, що негативно впливає перш за все на середній бізнес? Дякую.

Ведуча:
– Дякую. Пане Президенте..


В.Ющенко:
– Дякую. Я спробую пояснити. Якщо ми говоримо, зокрема, про економічні процеси, то давайте будемо оперувати цифрами.

Позиція перша – загальна, інтегральна. Динаміка внутрішнього валового продукту. По цьому показнику рік ми почали із 6,5 відсотка, і це був найвищий показник на теренах бувшого Радянського Союзу, або в СНД. Кожен місяць ми втрачали по одному пункту. Закінчився цей процес у серпні місяці, що ми мали мінус 1,6 – абсолютне падіння виробництва валового продукту. Так, ви праві. Ви праві, що немає одного інструмента, який би однозначно сказав, що це прямий вплив на цей показник. Але якщо ми говоримо кумулятивно, то, безумовно, ми можемо набрати систему факторів: чому буде падати виробництво в тій чи іншій території.

Я хотів би навести: якщо інвестиції скоротилися в чотири рази, скажіть мені, будь ласка, валовий продукт, промисловий продукт, сільський продукт буде рости? Та ні, не буде рости, не буде. Коли закрили 24 економічні зони, я добре розумію процес, який відбувається в зонах, добре розумію. Ми привели до того, що за декілька місяців, це буквально за 2 – 3 місяці, з окремих територій відбувся абсолютний відтік капіталу. А значить – зайнятість, а значить – виробництво того чи іншого промислового чи аграрного продукту. І коли ми говоримо про те, що тенденція, яка була заглиблена у падіннях темпів промислової продукції, це, безумовно, прямий наслідок реакції інвестора на те, що відбувалося у цих процесах. Коли ми говоримо про рішення обвальне поголовної лібералізації митного режиму. Подивіться, будь ласка, це можна порахувати за лічені тижні, коли зупиняються нафтопереробні заводи: із 6 – 4 заводи. На 30 відсотків сьогодні вже маємо ринок нафтопродуктів, який формується не з українського виробництва. Хоча наші можливості переробки сягають біля 50 мільйонів тонн. Парадокс. Сьогодні не вигідно нафту везти в Україну. І це конкретні рішення. Це не просто дискусія теоретична. Подивіться, що робиться у побутовій техніці. Подивіться, що робиться по 20–30 товарних позиціях, де фактично Україна відмовилися від митних обмежень, від митних бар'єрів. Ми можемо говорити, що моментальний вплив такої ситуації зробив ринок торгівлі. Експортно-імпортна ситуація, коли ми отримали кожен місяць падіння позитивного сальдо від 700 мільйонів до мільярда. Сьогодні ми маємо, я маю на увазі по завершенню вересня, ми маємо 339 мільйонів негативне торговельне сальдо, яке легко враховується помісячно. 6 місяців назад ми мали 2,5 мільярда, друзі.

Уявіть собі, якби такий процес міг продовжуватися ще 3, 4, можливо, 5 місяців. Щоб ми мали з цінами, щоб ми мали з курсом, щоб ми мали із ситуацією на ринку заробітної плати і таке інше. Тому для економістів, я не думаю, що це є предмет дискусії. Подивившись на ті проблеми, які відбувалися за останні 5–6 місяців, що це були проблеми серйозні. Я думаю, що ми своєчасно уникли глибокої депресії. І сьогодні ті показники, які є, вони засвідчують, що на три четверті, на дві третини можна сказати, що економіка заспокоїлася. Ми повернулися у нормальне русло діалогу з бізнесом. Ми перестали формувати списки, які витали по повітрю чергової реприватизації, чи то тисячі об`єктів, чи то декількох тисяч об`єктів. От уявіть собі, який настрій буде у бізнесу, хто на цю територію буде проводити. Подивіться, що робилося з Нікопольським феросплавним заводом. Легко проаналізувати, друзі. Є рішення самого високого суду, що цей об`єкт повинен бути переданий державі. Як можна зробити було, щоб на майдані біля цього заводу зіткнулися дві сили двох кланів. Держава не присутня, держава тільки за ширмою через певні доручення, через нелегітимні зібрання акціонерів, ... листи представників одного групування. Це є державна відкрита політика. Ні, друзі, це та політика, проти якої ми виступали ще на Майдані. І казали: боронь Боже, щоб ми робили такі речі не публічно.

І тепер, як приклад, подивіться «Криворіжсталь». Чітко виписані умови. Проведено хороший політтендерний режим. 12 місяців назад уряд Януковича його продав за 800 млн. Сьогодні його продали у 6 раз дорожче. Чи це не запитання для усіх нас, друзі, наскільки важливо у публічній економіці прозорість, відкритість і конкурентність?

Власне кажучи, ті сигнали, які вдалося за останні місяці дати на ринок, провівши і раду інвесторів, і багато зібрань з діловими колами, я думаю, що ми сьогодні бізнес повертаємо до продуктивного діалогу з владою.

Ведуча:
– Дякую, Вікторе Андрійовичу. Поки студенти формулюватимуть свої наступні гострі запитання, нам цікаво, наскільки активні глядачі. Запитання електронною поштою приймає «Новий канал», і ми зараз дізнаємося, які саме надходять запитання. Я передаю слово Оксані Павловій. Прошу, Оксано.

О.Павлова:
– Дякую, Олено. Я так само в економічному руслі. Ми отримали багато запитань, але про навчання наших студентів за кордоном. Щойно нам надійшов лист від Наталії Проданчук. Я хочу його процитувати. Під час Вашого виступу в Конгресі США Ви просили надати 2 тис. місць в американських університетах українським студентам. Саме тому я здала тест і подала документи до Річменського університету. Як майбутній лідер запитую у свого Президента: кому надіслати чек на оплату навчання? Пане Президенте.


В.Ющенко:
Зараз у рамках Болонського процесу ми проводимо фінальну частину дискусії відносно впровадження Програми « Україна – вікно в Європу», яка ставить за мету організацію, навчання декількох тисяч українських студентів за кордоном. У рамках цього проекту, цієї домовленості, я переконаний, що будуть перші набори, перші формуватися списки відповідних ВУЗів через Міністерство освіти і науки. Я думаю, що там можна буде отримати відповідь.

Ведуча:
– Дякую, Вікторе Андрійовичу. Я зрозуміла, Ви вже відповіли. Отже, які дзвінки надходять, які запитання ставлять, зараз нам розкаже мій колега з каналу СТБ Сергій Попов. Прошу, Сергію.

С.Попов:
– Ще раз вітаю. На цю хвилину ми отримали майже 2 тис. запитань від наших глядачів. Серед них є і таке: чому студенти, які пройшли з Вами Майдан, до сих пір переслідуються? На жаль, я не можу сказати, про які випадки йдеться, та про що можна домовлятися з Януковичем. Дякую за відповідь.


В.Ющенко:
– По першій частині запитання, очевидно, йде мова про трьох студентів, які були у вересні цього року арештовані за ініціативою МВС. Це ті студенти, очевидно, колеги їх приходили до Секретаріату Президента. Днів 10 назад я вів розмову з цими молодими людьми, де ми домовилися, що я це питання адресую міністру внутрішніх справ України з метою, щоб він дав відповідь по суті. Що треба зробити, щоб ті люди, якщо вони безвинні, щоб вони були випущені.

Друга позиція там була про виключення одного з них із Київського університету. Я зв`язався з ректором університету, у нас була і телефонна розмова. Здається, 4 дні назад я отримав лист-пояснення відносно кроку, який був зроблений по одному із ... Я не пам`ятаю зараз прізвища цих людей. На перших двох курсах він був відмінником, потім на 3-му курсі пропустив у заняттях значну частину годин, потім вже не склав іспити... і виникло питання про його відрахування. До речі, відрахування, по якому навіть сам ректор сказав, що він не в курсі був, це рішення було на рівні деканату прийнято.

Я хотів би сказати, шановні друзі, по цьому питанню таке: якщо є обставини аргументовані, повідомлення про навчання цієї людини – я готовий це питання продовжити. Але, друзі, просив би, щоб ми давали відповідь всі на поставлені запитання чесно. Про яке політичне переслідування яких людей може йти мова, коли ми в даному випадку маємо два чи три конкретних випадки. Та треба відповідати в рамках чинного законодавства, друзі. Я готовий бути партнером кожного із вас в рамках чинного законодавства. Я ще раз можу підтвердити те мовлення, що я їм говорив, зустрічаючись через декілька днів біля Секретаріату Президента: я ваш партнер у цьому питанні в рамках тих, які відповідають закону. Я готовий ще вторично звернутися до ректора, щоб він з особливою ретельністю розглянув це питання, але повинні бути додаткові обставини, які засвідчують бажання відповідної сторони зробити ті кроки. Я маю на увазі в освітньому процесі, які треба зробити. От, власне, і вирішення цієї проблеми.

Що стосується Януковича і про що там треба домовлятися – та про дуже прості речі. Янукович – це також Україна, такий як він є, за яким стоїть, очевидно, відсотків 12-15% його симпатиків. Не знаю, на чому ці формуються симпатії, я можу констатувати факт. Таке явище, така політична сила в Україні існує, і хотів би сказати, коли ми стояли, друзі, на Майдані, окрім того, що ми вимагали свободи, чесних виборів, чесного підрахунку, фундаментального. Ми стояли на одній позиції ще з одного питання – Україна єдина, схід і захід єдині. Мені болить від того, що не тільки на 15-му році своєї незалежності, але взагалі пробується закласти це в українську природу. Так, ми різні, так, є східна, і про такі моралі формується думка чиясь, то може дійсно зробити східноукраїнську республіку та може, базуючись на сепаратистських ідеях, створити конфедерацію, чи якийсь інший формат устрою цієї країни? Це не байки, це, друзі, свідчення, коли збиралися політичні сили і говорили про це. І Генеральному прокурору я говорив як одне із завдань, по тих людях, які переступили закон, які порушили Конституцію, які посягнули на Конституційний лад, по цих людях повинна бути доведена їх відповідальність перед законом. І коли ми говоримо сьогодні про політичні сили, про політичні спектри, давайте, друзі, дихати тим духом, яким ми дихали на Майдані. Я думаю, що ви виносили, в тому числі тим людям, які були завезені до стадіону «Динамо», я думаю, і їжу, і одежу, і ходили подавати руки, що хлопці – ми українці, у нас повинна бути одна держава, одна Україна. Хоча один стояв з помаранчевим прапором, інший з біло-синім. Тепер емоції стихли, я запитую: а хіба не час домовлятися про чесні вибори, наприклад, хіба це не влаштовує будь-яку політичну силу, яка стоїть під тим чи іншим прапором. Я думаю, що то загальнонаціональне устремління. І тому я кажу, незалежно від того, хто під яким прапором стоїть: друзі, сідаймо за круглий стіл, підписуємо декларацію ради України. Ми говоримо: а хіба вступ до ЄС це не є виклик до всіх нас? Подивіться, будь-ласка, як Литва, Естонія, Польща, з яким натхненням, якою волею, політичною, перш за все, робили цей процес. Подивіться на український парламент, який приймає СОТ. Чому по кожному закону – елементарному, починаючи від вивозу шкіри і живої худоби, закінчуючи митними тарифами, у нас іде Бородинський бій. Наскільки треба не любити країну, щоб торгувати цими питаннями при голосуванні парламенту. Хіба це не є предметом консолідації, коли ми говоримо про Бюджет-2006 року. Друзі, як його приймати, коли з грудня місяця всі будуть на виборах? Хіба це не є предмет спільної розмови про те, що ми ж українці, давайте це будемо пам'ятати.

Є ще ряд справ. Коли говорять про те, що в цій країні існують політичні репресії, я даю розписку, я готовий кров із вени взяти і розписатися, якщо в цій країні є хоч один факт переслідування будь-кого за політичними мотивами. Ви можете засвідчитися у самій суворій карі до цих людей, які це допустили, але я не хочу, щоб ми навіть, ведучи дискусію біля Бессарабки, згадували те, чого в нас немає, те, заради чого ми боролися. Хіба це не є предметом спільних домовленостей? І маса других речей. А ті фальсифікації, які були зроблені, а той сервер, а десятки тисяч людей, які були залучені до фальшивого виборчого процесу – хіба це не є предметом домовленості, як ми рухаємося в цій темі, щоб не повторити? П'ять днів назад ЦВК закінчила формування електронного списку. За 8 місяців, друзі, ми недорахувалися 1 млн. 100 тис. виборців – це ті виборці, яких в природі не було, якими жонглювали як циган сонцем, та сторона, яка називалася владою. Так я хочу, щоб не «стрілочники» відповідали за те, що ми називали фальсифікацією виборів, не вчитель у селі, якого посадили у Донецьку в автобус і возили по деяких територіях, а той, який дав розпорядження видати автобус, посадити людей, натиснути, щоб вони зробили цей проступок.

От, власне кажучи, це проблеми ті, які, я думаю, нам треба обговорювати з усіма, незалежно від кольору прапора, і збирати Україну до купи.

Ведуча:
– Ми повертаємося до студентського діалогу, і зараз з нами за зв'язку Донецький національний університет. Ваші запитання.

А.Воронін:
– Телемарафонську естафету підхоплює Донецьк. Молодь східної України із запитаннями до Президента України.

Студентка:
– Добрый вечер, участники телемарафона. Добрый вечер, Виктор Андреевич. Мой вопрос касается коррупционного скандала. Не секрет, что подобные скандалы в других странах провоцируют импичмент Президента. Сегодня Украина пришла к такому выводу, что команда Президента не является той командой, за которую голосовал народ, которую выбирал народ и за которую он стоял на Майдане. Не считаете ли Вы, что Вы предали идеалы тех, кто стоял на морозе, стоял несколько месяцев и хотел чистую власть, хотел честные руки, хотел власть без коррупции. Не считаете ли Вы себя предателем, а также, не считаете ли Вы свою команду предателем? Не считаете ли Вы, что поступили нечестно по отношению к Вашему народу?


В.Ющенко:
– Я хотів би цій красуні дати відповідь таку. Мої друзі, я сиджу перед вами не з своїм обличчям. Думаю, що я випив дозу, яка належала не тільки мені, але кожному із вас, бо ми всі жили під режимом, який не давав майбутнього нікому. Я все своє життя попрацював на посадах і професіях, які мені сьогодні дають можливість ствердити....

Це честь банкіра, це честь Прем'єра, це честь людини, яка пройшла службові драбини. Коли ми говоримо про скандал корупції, я все-таки до кінця хочу зрозуміти. Коли по зробленим заявам, мета яких була політична. Але це ви зрозумієте з часом. По жодній заяві до сьогоднішнього дня не представлений жодний судом України доказ. Коли ті люди, які стояли на Майдані, подали заяви в суд на предмет захисту їхньої честі і коли кожна комісія відповідає: ви знаєте, матеріалів немає, відстрочки подання матеріалу чи на місяць, на два, на півтора. У нас немає цих матеріалів. Але розумію, як у вас серце болить? І в мене болить за те, що основне гасло, з яким ми вийшли на Майдан, в тому числі й боротьба з корупцією, так сталося, що вона стала нечесною зброєю у деяких партнерів. І тому я поступив, як поступив. Де врахував, що знаєте, списати за один день мільярди із Державного бюджету коштів. Це не є кроки, сумісні з державним службовцем. Підозри, які виникли навколо тих людей, які стояли на Майдані, а я переконаний – це мої також друзі, як і ваші чи багатьох із вас, яким я довіряв, які були біля мене, які їздили по всій Україні, друзі. Хтось під бульдозер лягав, хтось стояв на колінах у реанімації, коли мені залишалося жити декілька хвилин, я це все пам'ятаю. І я вас скажу: я не привів тих людей, які за 6 чи за 9 місяців, перебуваючи у владі, добавили хоч одну гривню свого капіталу, хоч один завод, хоч одну земельну ділянку, хоч одне обленерго. І я всім сказав: з чим прийшли, з тим і підете. Болить серце від одного, друзі. Коли така тема піднімається, корупція іще в політичних дебатах, зрозуміло. Людина, яка не може витримати цю конкуренцію, вона повинна піти з політики.

До сьогоднішнього дня як Президент я вам заявляю: офіційних даних про будь-яку персону, яка була б зазначена у тому, що ми називаємо корупційний скандал, до Генеральної прокуратури, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ не подано. Я від цих установ отримав лист, на якому вони говорять, що дій, які відносяться до корупційних, не установлено. Крапка. Але я сказав, друзі: раз так трапилося, ви повинні нести моральну відповідальність. Ви повинні піти, щоб цим прикладом показати, що навіть, не маючи фактів, маючи тільки одну підозру, але ради того, щоб я міг чесно вам у вічі дивитися, як молодим людям, я мушу політично цих людей відправити у відставку. Не маючи доказів, це можна робити в Україні, в іншій країні, я думаю, що так би не поступали. Але я їм сказав: ради Майдану, ради того, щоб люди чітко отримали сигнал. Якщо є якась підозра, навіть не доказана. Революція принесла таку чистоту, що вона вимагає вашої відставки. І я це зробив, запропонував своїм друзям. Це нелегкі розмови. Якщо ви, дорогі друзі, в Донецьку знаєте, що таке Помаранчева революція, як вона робилася, скільки жертв, мук вона принесла. І сьогодні дивитися на те, як палять із великого калібру люди, які дихають плодами цієї революції, які були по другій стороні барикад. І я як Президент мушу прийняти ці правила гри і казати: це є свобода, це є демократія. Вони мають право говорити. Друга сторона має право юридично захищатися для чистоти політичного експерименту. Я цим би людям запропонував перейти на іншу роботу. Думаю, що я перед вами не в боргу. Я поступив чесно не тільки як Президент країни, як громадянин. Повторюю: це не був легкий вибір. Але це єдиний вибір був, який треба було використати у цій ситуації. Я надіюся, що мене розуміють і ті колеги, які стояли на Майдані. Я їм дякую всім, вони нікого не зрадили. Але така ситуація..

Ведуча:
– Дякую, Вікторе Андрійовичу. Зараз з нами на зв'язку Львівський національний університет імені Івана Франка. Ми чекаємо від вас гострих, але коректних запитань. І зараз, Іване, прошу. Вам слово, Львів.

Виступаючий:
– Добрий вечір, пане Президенте. Дуже багато студентів на четвертому та п'ятому курсах вже працюють по спеціальності. І щоб по закінченню ВУЗу не втрачати місце роботи та свою кваліфікацію, вони платять хабарі, щоб не йти до армії. Моє запитання: чи не можна зробити так, щоб студенти, випускники ВУЗів платили певну компенсацію, щоб не потрапляти до армії?


В.Ющенко:
– Можна, очевидно, можна. Це питання, яке відповідь знаходить у площині зміни концепції національної оборони, перехід на формування професійної армії. І ви знаєте, що .... у своїй програмі, що наша мета до 2010 року сформувати в Україні професійну армію. Для цього треба зробити модернізацію, плавний перехід від одної моделі до іншої. Декілька днів назад була підписана доктрина, яка ставить якраз графік адаптації одної сучасної, на мій погляд, моделі формування професійної армії і заміну тої моделі, яка в нас традиційно радянська була зроблена. На цей період, на період перехідний передбачаються альтернативні способи, які будуть зараховуватися до служби в армії. До речі, ми скоротили до одного року службу в армії молодим людям, бо вважаємо, що армія – це річ професійна. Ні за рік, ні за півтора, якщо ми говоримо про сучасну армію, ......, підготовка воїна твориться не одним і не чотирма роками. І тому треба відноситися до цієї професії, до професії захисника, охоронця. Ми з одної сторони даємо сьогодні вперше в історії України повне фінансування Міноборони. Заявило Міноборони, здається, 8,3 млрд. на свої потреби. Ми перше в проекті бюджету наступного року заклали 8,3 млрд. для формування українського війська, в тому числі програми розвитку.

Тому я вам рекомендую разом із колегами, про дії яких ви говорили, звернутися зараз до місцевого військового комітету, де можна говорити про домовленості зайняття іншою, в тому числі патронатною службою, у певних закладах, замість служби в армії. Якщо це питання досить гостре, я просив би вас персонально на моє ім'я адресувати лист.

Ведуча:
– Дякую, Вікторе Андрійовичу. Буквально за дві хвилини до нас приєднаються студенти Національного університету «Києво-Могилянська академія». Зараз – невеличка пауза, 2 хвилини.

Ведуча:
.... інтерв'ю з Віктором Ющенком. Я ще раз нагадаю, що всі свої запитання надсилають студенти трьох великих вузів – це студенти Львівського національного університету, Донецького національного університету і Національного університету «Києво-Могилянська академія». І зараз вже готові наступні запитання Віктору Андрійовичу. Студенти Києво-Могилянки.

Студент:
– Доброго вечора! Володимир Стацик, економічний факультет, 4-й курс навчання. Більшість тут присутніх студентів – це старшокурсники, які за рік–два стануть молодими спеціалістами. Колись були програми на підтримку молодих спеціалістів. Нам цікаво, що буде здійснюватися зараз і конкретно – це молодіжне житлове кредитування. Давно декларувалося те, що будуть знижуватися ставки до рівня європейського 5–6%. Цього наразі немає, і якщо порахувати, то як мінімум 10 років наших майбутніх після закінчення ВУЗу ми повинні працювати тільки для того, щоб купити собі житло. Які кроки будуть здійснюватися для того, щоб ситуація покращилася і щоб ми могли жити як нормальні люди?


В.Ющенко:
– Що стосується програми житлового будівництва на цей рік. Вона виглядає таким чином: у бюджеті передбачено 139 млн., з яких 86 чи 89 млн. вже освоєно. Сьогодні 53 тис. зареєстровано у відповідному державному фонді підтримки молодіжного будівництва житла, 53 тис. на черзі стоїть молодих сімей і людей молодих одиноких. По цьому фонду за 3% річних відбувається фінансування цих програм, або тілом кредиту відповідно по кошторисній оцінці тих чи інших квартир з відповідними нормативами на площі на одну людину. Тому по суті проблеми, як отримати на діючих умовах, я б радив вам звернутися до цього державного молодіжного фонду. Зараз ми відкрили йому фінансування, яке найбільше за історію України. Я підкреслюю – 139 мільйонів. Такий об'єм фінансування ми залишаємо на наступний рік.

Друга позиція. Зараз ми вносимо зміни до бюджету цього року, де 500 мільйонів гривень даємо статутні капітали двох державних банків з метою підтримання окремих програм: Ощадний банк України віднині береться за формування і реалізацію державної програми щодо будівництва житла. В першу чергу – молодим людям, звичайно. Але ми говоримо в цілому, громадянам України. Моя мета – сформулювати в 2006 році через відповідні інституційні зміни у державних комерційних банках Національну програму по забезпеченню житлом усіх, без винятку, але, особливо, молодих людей. І зробити державний кредит доступним до цих речей. Я переконаний, що ми за ці 4 – 5 місяців у цьому напрямку зробили досить багато. Я повторюю: залишаються об'єми фінансування на наступний рік рекордні – 140 мільйонів фінансування. Але саме головну ставку ми робимо на те, що два державних банки відкриють власні програми, пов'язані з кредитування людей під житлове будівництво.

Ведуча:
– Дякую, Вікторе Андрійовичу. Ми обов'язково повернемося до студентського діалогу. Але ми не можемо ігнорувати глядачів, які надсилають свої запитання Президентові телефоном і електронною поштою. «Новий канал» обробляє всі дзвінки, які надходять телефоном. І зараз Оксана Павлова розкаже, які вони саме. Прошу, Оксано.

Виступаючий:
– Питання дуже гострі. Дуже багато питань про корупцію. От, наприклад, гімназист питає, чи зможе він вступити у вибраний ВУЗ без посередників і хабарів. І взагалі, багато питань про те, чому загально процвітає корупція в медзакладах, учбових закладах, і наголошують, що свою корупцію прикривають тут відсутністю фінансування.


В.Ющенко:
– Дякую. Це дуже важливе питання. Я б просив трошки більше часу, щоб на нього відповісти.

Почати можна з того, що кожна країна бувшого Радянського Союзу знаходиться в великій зоні корупційної залежності. Якщо взяти по рейтингу корупційних і корупційності, перед Україною стає декілька країн СНД. На .... рівні корупційності, по даним аналітичних міжнародних організацій, стоїть Білорусь, Росія, Грузія. Це проблема кожної перехідної країни. І не тільки перехідної. І тому, перше, я хотів би підкреслити, шановні друзі, що корупція створена не була Майданом. Ми прийняли державу, у якій вважалося за хороший тон, починаючи з самих високих кабінетів, закінчуючи сільською радою чи навчальним закладом, брати хабар. Це та країна, яку ми прийняли. Наша мета – зробити так, щоб національна економіка була світлою і прозорою, а державний службовець не брав хабарів. Який мій план дій? Перша точка. До влади повинні прийти люди, які чесні. І тому зміна значної частини державних службовців ..пов'язана з цим. Тому що ми говорили про те, що стара влада підгнила якраз корупцією. Корупція не давала розвитку країні. І тільки зміна обличчя влади людей, які не крадуть, які не мають фабрик, заводів, які працюють на державну місію, буде першої відповіддю, як мінімізувати корупційність. І, до речі, за дев'ять місяців цього року, по свідченням Міжнародної аналітичної організації, ми на чотири чи на шість пунктів покращили ситуацію в боротьбі з корупцією в Україні. Хоча знаходимося на місці, далеко більшому за соті. І роботи попереду дуже багато. Позиція друга. Корупція пов'язана з тим, що держава на себе взяла багато функцій. Там, де є чиновник, там де є кабінет і надумана функція, там завжди буде процвітати корупція. Тому друга позиція була пов'язана з тим, що давайте переглянемо, як правило, всю регуляторну політику. Чи потрібна нам ця функція? Чи потрібно, щоб пожежник робив те то, санітарний лікар те то, ветлікар те то, податкова інше і т.д. І прийшли до висновку, що перегляду повинно піддатися біля 9 тисяч різного рівня нормативних актів, починаючи від 66 указів Президента, 234 постанов Уряду тощо. Провели парламентом 2 закони, які радикально змінюють регуляторну політику і реєстраційну, де передбачено, що протягом 6 місяців системами виконавчої влади повинно бути радикально переглянута регуляторна політика. Той результат, який сьогодні є, говорить про те, що біля 45 відсотків нормативних актів, які працюють, потребують ануляції і розчищують поле. Таким чином, для вільного спілкування і зниження бар'єрів корумпованості в тих чи інших точках організації діяльності.

Позиція третя. Суд, прокуратура, міліція. Друзі, ми прийняли країну, у якій 67 відсотків людей не довіряють суду. І ви знаєте процедуру призначення суддів, їхній статус, і знаєте, що це проблема не одного дня – отримати чесний суд. Декілька днів назад мені вдалося виступати на з'їзді суддів, де ми почали з того, що доки ми не приведемо верховенство права закону Конституційного Суду, ми будемо мати надзвичайно складні процеси в державі, які стосуються і економічних, і політичних, і гуманітарних, і соціальних питань. Все починається з правди, з відчуття людини, що вона може захистити своє право. І тут суд повинен бути ефективний, суд, якому повинні довіряти. Прокуратурі довіряють 4 % людей. Це, очевидно, ті люди, які не були в прокуратурі. 18 % більш-менш довіряють. Все решта – це є проблема. Можна змінити людей, керівників обласних прокурорів, які по три місяці пішли на лікарняні, у відпустки, але зрозуміло, що значну частину людей можна змінити не ....., ..... . Тому що вони не відповідають функції і не працюють по закону. Але, друзі, всіх не можна замінити.

І тому я говорю про четверте. Ми говоримо про корупцію, не про те, що сьогодні влада принесла цю корупцію, а про те, що за 15 років ця країна доведена до країн Латинської Америки 20-х років. І сьогодні, можливо, найбільша перемога, яка є, що ми зараз сидимо пізно ввечері і говоримо про те, а як зробити так, щоб в цій країні корупції не було. Я хабарів не беру. Апарат мій хабарів не бере. Переконаний, що таких апаратів десятки тисяч. Але не всі. І коли ми говоримо про конкретні функції, постають питання: як зробити так, щоб у нас було верховенство права. От ми говоримо: на наступний рік треба, друзі, як би ми це не коментували, підняти заробітну плату суддям суттєво. Тому я проголосив про двократне підвищення фонду оплати праці суддів. У нас тисячі суддів взагалі не мають квартир. Я хочу, щоб ми поважно навчилися говорити про цих людей, а вони нам віддячили чесною роботою.

Із 676 приміщень судів тільки 88 відповідають нормі. Зайдіть, будь ласка, в Шевченківський, здається, м. Києва, де навіть покажчики є, що кажуть: по цій стороні не треба ходити, бо там стеля може обвалитися. І там ми хочемо робити правосуддя? Ні. Це дуже важко. І тому розроблена програма 10 днів назад про те, що за 5 років ми українські суди повинні ввести в достойні приміщення типового планування із зонами для суддів, для свідків, для тих людей, які присутні в залі суду.

Четверте, що я хочу сказати, давайте кожний почне з себе. Є проблема для Президента, для будь-кого, коли хтось починає давати взятку чи вчителю, чи лікарю, чи у службовому кабінеті. Тому я закликаю вас до того, щоб тему корупції і боротьби з нею ми підняли на загальнонаціональний масштаб. Сьогодні мені надзвичайно приємно, що ця тема стала вперше в Україні публічною. Рік назад про корупцію ніхто не говорив, але «Криворіжсталь» продавали, нібито, за 800 млн. дол. США одному донецькому партнеру, другому київському партнеру. І це вважалося, що це норма у цій країні, чи феросплавний, чи «Сєверодонецький азот», чи будь-яке підприємство. Ми сказали – ні, такого робити ми не будемо в цій країні. То буде чесна приватизація, чесне економічне поле. Але я хотів би, щоб у вас також паралельно було почуття поваги – ми говоримо про Україну. Щоб ми не посипали голову попелом, щоб не опускалися руки від того виклику, який нам прийшов у спадок.

І тому, щоб цього не допустити, я прийняв рішення про видачу відповідного указу, який стосується першочергових заходів щодо протидії корупції та детінізації національної економіки. Хотів би, можливо, в двох-трьох пунктах засвідчити його змістовну частину. Я даю доручення Кабінету Міністрів України у тримісячний строк внести Президенту України проекти законів для їх внесення як невідкладних в український парламент, які стосуються: а) визначення в системі органів виконавчої влади посад, які є політичними, та спрощену процедуру звільнення осіб, які обіймають такі посади, щоб не відбувалося те, що відбувається сьогодні, коли люди, перебуваючи по суті на політичних посадах, можуть місяцями ухилятися від відповідальності, від питань, пов`язаних з розрахунками з роботи. Розширення змісту поняття «корупція» до кола корупційних діянь, а також переліку суб`єктів корупційних діянь та інших правопорушень. Наступне. Унеможливлення управління особами, які обіймають політичні посади, а також членами їх сімей, належними їм активами та встановлення порядку передачі цих активів управління спеціалізованим незалежним юридичним особам. Це питання, як ... бізнес і влада. Наступне. Запровадження кримінальної відповідальності за втручання в діяльність органів дізнання та досудового слідства; телефонне право, яке сьогодні міняє дві третини суті слідчого процесу, на мій погляд, а також процес адміністративного та дисциплінарного впровадження з метою перешкод чи впливу на здійснення дізнання, досудового слідства, адміністративного та дисциплінарного впровадження, передбачивши при цьому більш жорсткі санкції за таке втручання, вчинення з використанням службового становища; посилення вимог до удосконалення процедур декларування доходів та майна державних службовців, у тому числі осіб, які обіймають політичні посади. Наступне. Запровадження обов`язкового декларування видатків особам, які обіймають посади, віднесені Законом України «Про державну службу».

Наступне. Покладення контролю за достовірністю відомостей, що містяться в деклараціях про доходи та видатки, на органи державної податкової служби, визначення механізму оцінки відповідності доходів, зазначених державних службовців, їх видаткам.

Наступне. Проведення в Україні економічної амністії фізичних та юридичних осіб, передбачивши механізми здійснення такої амністії стосовно податкових, а також інших економічних правопорушень некримінального характеру, включаючи одноразове декларування всього майна та коштів у ході такої амністії. Заборону на проведення перевірок органами державної влади відповідних фізичних та юридичних осіб за податковими та іншими зобов'язаннями, на які поширюється економічна амністія за період до проведення такої амністії. Механізм вирішення проблеми стабільності та незворотності результатів приватизації державного майна за період 1994–2004 роки. Такий крок аналогічно робила Італія у 2000–2001 році. Економічна амністія принесла цій країні 30 мільярдів додаткових коштів, які вона отримала як країна, як економічна зона. Перегляду законодавчих актів з питань господарської діяльності у напрямку збільшення ступеня економічної свободи суб'єктів господарювання, ліквідація причин, які стимулювали ухиленню від сплати податків, введення нелегальної економічної діяльності, порушення норм валютного законодавства чи корупції. Тобто мова йде про те, як створити між державою і бізнесом умови діалогу, виключивши із життя ті перешкоди, які часто ставали на шляху роботи бізнесу, тінізували його, і таким чином приводили до корупційних дій. Зараз іде узгодження тексту цього указу. До речі, всі платежі, які будуть декларовані, будуть ..., доходи, які будуть декларовані в рамках цього указу, будуть підлягати сплаті єдиного податку. Я його бачив. Соціальний податок, який повинен поступити в бюджет країни і бути використаний на самі болючі національні потреби.

Ведуча:
– Дякую, Вікторе Андрійовичу. Я дозволю собі нагадати, що в студентів дуже багато запитань і дуже хотілося б, щоб Ви якомога ширше на них відповіли. Отже, не терпиться вже задати наступне запитання Львову – Львівський національний університет імені Франка. Прошу.

Виступаючий:
– Доброго вечора, пане Президенте. У мене до Вас наступне запитання. Однією з умов вступу України у Європейський освітній простір є запровадження автономії в університетській освіті. Скажіть, будь ласка, Ви як Президент, чи Ви плануєте підписати указ та прийняти відповідні зміни в законодавстві для того, аби дозволити провідним університетам України займатися, тобто мати реальну самоврядність. Дякую.


В.Ющенко:
– Дякую за це чудове запитання. Так, я повністю поділяю дух і позицію Вашу, яку Ви задекларували в цьому запитанні. Більше того, я хочу сказати, що при діалогу із ректорами вищих навчальних закладів була сформульована ідея, що було б дуже добре, якби ми зараз розпочали ініціативу, яка в основі своїй тримала самоврядність провідних навчальних закладів України. Ця дискусія закінчилася дуже добре. До мене звернулися 8 ректорів вищих навчальних закладів про формування якраз такого режиму самоврядності. Ми домовилися, що разом із цими ректорами університету Секретаріат Президента, Міністерство освіти і науки роблять, формують проект указу, який я найближчим часом готую підписати з цього питання.

Ведуча:
– Дякую, Вікторе Андрійовичу. А зараз ми знову повертаємося до наших глядачів. І всі запитання телефоном надходять на канал СТБ. Сергій Попов знає їхній зміст. Прошу, Сергію.

Виступаючий:
– Політика – один із потужних блоків питань у потоці питань, які надходять до нас телефоном. Нагадаю: 8-800-505-11-00. Ми зараз маємо понад 10 тисяч телефонних дзвінків. Репліка. «Стояли на Майдане, поддерживали Вас, боролись, радовались, огорчались вместе с Вами, ради чего, практически ничего не изменилось. Павел Сергеевич написал».

«Чого Вам, пане Президент, не вистачає як Президенту, щоб здійснити усі обіцянки Помаранчевого Майдану?». Будь ласка, пане Президенте.


В.Ющенко:
– Дякую також і за це запитання. Моя позиція є тільки дещо іншою. Ми сьогодні з вами спілкуємося у вільному ефірі. Ви задаєте запитання ті, які ніколи б не почули будь-яка влада – попередня за 15 років, разом узятих. Ми сьогодні маємо вільні засоби масової інформації. А хіба ми не за свободу слова стояли там, не за свободу журналіста? Очевидно, так. Коли ми говоримо, шановні друзі, про те, що Україна, яка 14 років не знала поняття політичної конкуренції. Якщо ти в опозиції, то ти повинен бути «ганімий». І твоя сім'я повинна бути на «прослушке». За твоїм автомобілем на хвостах повинна їхати міліція чи Служба безпеки. Коли я прийшов, 10 тисяч громадян України сиділи на «прослушке». І одне із розпоряджень було, ми не ради цього стояли, шановні колеги. Ми вводимо громадський інститут, який буде робити моніторинг роботи служби телефонного зв'язку. Мається на увазі, урядового і тих систем, які раніше були предметом «прослушки». На жаль, ця «прослушка» робилася і в другий час, про який я хотів би, щоб окремо говорив суд і прокуратура. Але хотів би сказати, що сьогодні ми знаходимося в країні, де є політична конкуренція і ніхто нікого не засуджує за те, що він має іншу думку, ніж має той чи інший чоловік у владі. Ми говоримо про корупцію і боротьбу з нею. 14 років, друзі, ми мовчали не тому, що її не було, а тому, що в тих обставинах, у яких формувався і діяв той режим, говорити про корупцію і боротися з нею, все одно, що сипати пісок проти вітру. А ми зараз говоримо про корупцію як національну проблему, як проблему, яка існує в закладах освіти. Тому й ми кажемо: молода людина, яка починає тільки своє життя, якщо вона починає з хабара вчителю за залік чи за екзамен, ми потім будемо мати велику проблему. Є зовнішнє тестування вступу студентів цих заходів. Те саме стосується медицини, де ми говоримо, друзі: давайте ми почнемо з первинної медицини, з лікаря, який сьогодні отримує 500 гривень, який працює в селі, у якого 4 хутори, немає медикаментів, немає медичної сумки, немає автомобіля, немає комп'ютера, немає доступу до світових знань. Давайте почнемо з нього. І це закладається в основи бюджету 2006 року.

Давайте трошки поговоримо про економіку. Ви живете в країні, де за один рік заробітна плата піднялася на 57 відсотків. Прошу записати цю цифру. Це ви скажете, що нічого не змінилося? Тоді ви живете в іншому світі. Коли говоримо, що вперше в цьому році пенсія українського пенсіонера дорівнює прожитковому мінімуму. Це вперше. Я думаю, що ви йдете Львовом додому після занять, ви не бачите біля смітників людей, які шукають продукти. Коли ми говоримо про те, що у цій країні, коли мама не хотіла народжувати, коли багатодітні сім'ї не мали підтримки з державою, я вам переліковую – програма дитинки від самого народження збільшена у 12 разів, і мама за народження сьогодні українця отримує 8,5 тисячі. Хіба це нічого не змінилося, друже мій? Коли мова йде про те, допомога інваліду, дитині-інваліду збільшена в 3–4 рази, сироті в 4 рази. Стипендії кінець кінцем підняті небагато за один рік, але на 25 відсотків. Друзі, так ради цього невже не можна було просто стояти на Майдані? А виборювати ці права? Ми говоримо про виборче право. Що було предметом, що ми зібралися на Майдані? Що нас влада дурила, що в другому місці стояв сервер, на якому відбувалися істинні вибори, як хотіла влада. Ми сказали: цього більше не буде. Зараз ми говоримо про чесні вибори. Я звернувся до ОБСЄ з проханням не знімати моніторинг під отримання демократичних цінностей і маяків, запросити якомога більше міжнародних представників, спостерігачів на вибори 2006 року. І вперше давайте скажемо, що в цій країні можливо провести чесні вибори, де вас не будуть водити по каруселях. Де у Львів із Донецька не буде приходити 11 поїздів. Це нічого не змінилося, друже мій? Я не буду говорити про економічні процеси, якою ми Україну прийняли. Але вибачте, ми говоримо про те, що у нас 9,8 інфляція цього року буде витримана. Пристойна, нормальна інфляція, яка нижча чим в Росії, Казахстані, в наших сусідів. Ми говоримо про те, що резерви Центробанку за 7–8 місяців з 9,8 мільярда стали 15 мільярдів. Це найбільші темпи, більші чим у Росії, більші чим у Китаї, .... валютних резервів, а це є міць країни. Резерви – це скопище багатства цієї країни. У півтора раза збільшились вони. Невже це нічого не змінилося, друзі? Подивіться на цей світ, який оточує нас. Я думаю, що багато чого побачите в ньому нового. Але саме головне, я переконаний, що ви стали вільними. Дякую.

Ведуча:
– Дякую Вам, Вікторе Андрійовичу. Я нагадую, що до завершення нашого залишається, на жаль, тільки півгодини, і зараз ми спробуємо працювати в режимі бліц-інтерв'ю, тобто короткі запитання і коротка відповідь. Добре, Вікторе Андрійовичу?

Прошу, з вами Київ, на зв'язку – Києво-Могилянська академія. Прошу. Дякую. Іще одне запитання від студентів.

Запитання:
– Добрий вечір. Я Дарія Карельс, факультет природничих наук, кафедра екології. Пане Президенте, менш ніж з місяць Уряд планує в рамках реалізації проекту добудови Тошлицької гідроакумулюючої електростанції затопити одностінні території, що належать регіональному ландшафтному парку «Гранітно-степове Побужжя», і являють собою неоціненну природну та історико-культурну спадщину України. Чи вважаєте Ви, що прибутки від електроенергії, що вироблятиметься та акумулюватиметься на цій станції, можуть компенсувати ці втрати та негативні наслідки. Дякую.

Ведуча:
– Дякую. Пане Президенте.


В.Ющенко:
– Дякую вам за запитання. Я можу дати вам гарантію одного: все, що невигідно буде Україні, буде припинено у своєму будівництві. Якщо той об'єкт, який ви називаєте, будується 18 років і є таким, як у вашій редакції він звучить, і це підтверджується позицією науковців – я вам даю слово, що буде прийнято рішення тільки в інтересах України.

Ведуча:
– Донецький національний університет з нами на зв'язку. Лаконічне запитання. Прошу. Донецький національний університет.

Студент:
– Студент .... факультета Шемякин Денис. Скажите, пожалуйста, мой вопрос по поводу вступления во ВТО.

По данным статистики, более 2-х миллионов человек трудоспособного возраста в Украине безработные. По мнению экспертов, вступление во ВТО еще более усугубит этот процесс. Есть ли у власти стратегия, направленная на снижение негативного эффекта от вступления во ВТО, разработана ли она сейчас, или она будет разрабатываться? Когда мы уже вступим во ВТО?

Ведуча:
– Пане Президенте.


В.Ющенко:
– Дякую. Сьогодні ми маємо 2,9 відсотка безробіття. За 9 місяців було створено 834 тисячі нових робочих місць. Сьогодні на веб-сайті служби зайнятості об'явлено вакансіями 281 тисяча вільних місць. Ми маємо за період 8 місяців, і особливо у другій половині цього року, непогану динаміку ключового завдання, яке пообіцяв українському народу. Кожний рік я присвячую створенню одного мільйона робочих місць для українців. Щоб ті українці, які розсипані по всьому світу, верталися додому. Що стосується СОТ. Якщо говорити про динаміку економічних імпульсів, яка приводить вступ України у цю організацію, він говорить приблизно про те, що об'єм валового продукту, який Україна отримає, приріст складає 1,9 і 2 відсотки. Мова йде про додаткову зайнятість приблизно 600–700 тисяч осіб, 15 відсотків приросту експорту. Хоча в Польщі цей показник був 30 відсотків. Приблизно 15–18 відсотків приріст промислової продукції. Ми сьогодні маємо більше 1 тисячі антидемпінгових переслідувань. Кожен рік Україну витиснюють з того чи іншого сектору ринку, починаючи з Мексики по хімічним добривам, гербіцидам, закінчуючи Європою, Росією по трубам великого діаметра, текстилю чи виробами із металу. Карамель, вино, патока, крохмаль і т. д. І кінець кінцем ми не можемо захистити свої інтереси в жодному світовому суді. І тому по портах Західної Європи арештовані стоять наші кораблі, по аеропортах Північної Америки арештовані наші Руслани. Тому що всі претензії до України як до країни з неринковим статусом економіки. І тому, якщо ми говоримо в цілому про вступ і його наслідки, безумовно, мова йде про однозначно позитивний процес, який відчутний буде для провідних центрів національної економіки, який стане формуючим фактором нових економічних темпів і темпів зайнятості. Дякую.

Ведуча:
– Дякую Вам, Вікторе Андрійовичу. Зараз запитання від глядачів. Вони надходять електронною поштою на «Новий канал», і Оксана Павлова розкаже про них. Вікторе Андрійовичу, щойно ми говорили про збільшення разової допомоги при народженні дитини до 8,5 тисячі гривень, і ми маємо запитання від акушера-гінеколога з міста Сімферополя Олени Попової. Цитую: «Уже в течении трех месяцев мы принимаем у рожениц так называемых детей революции. Понимаете ли Вы, что демографическая ситуация в Украине выравнивается за счет рождения детей алкоголичками, наркоманками и бомжами. Что Вы намерены с этим делать?»

Ведуча:
– Пане Президенте.


В.Ющенко:
– Ви знаєте, таке враження, людина, яка задає запитання, знаходиться в другій країні і висловлює претензію до .. Я живу в тій країні, де живете й ви. Я кожен день стикаюся із проблемами чи із клопотами багатьох людей. І тому, що в цій країні багато людей споєних не цією владою, до речі. Чи не мали роботи, чи бомжували. Знаєте, давайте, ми не будемо відносити на плечі революції. Революція дала змогу вам просто задати це запитання, що така існує проблема. А я продовжую її далі. А чи ми знаємо, шановні друзі, що Україна володіє найбільшими темпами в Азії, в Європі приросту на СНІД і ВІЛ? А чи в Одесі, чи в Донецьку знають, що ми володіємо найбільшими темпами приросту на туберкульоз? А чи ми пам'ятаємо цифру, що на рак в Україні хворіє більше чим середньостатистично, приблизно в 2 рази у країнах наших сусідів, я маю на увазі європейських. А хвороби серця? А хвороби крові, якщо сюди добавити. Друзі, це таку країну ми отримали з вами. Я тільки одне прошу: щоб ми у цей колодязь не приносили проблем, а чесно їх вирішували. Коли ми говоримо про те, що кожний місяць в Україні помирає 70 тисяч українців, що за рік ця нація стає меншою приблизно на 250 тисяч, і сьогодні українців уже не 47 мільйонів 340 тисяч, як було на 1 січня, а 47 мільйонів 033 тисячі. 247 тисяч, якщо бути чесними, ми втратили, абсолютно втратили населення і ...... за 9 місяців. Це темп, який має Україна уже багато, багато років. І тому, коли ми формували програму, ми дивилися на цю програму з різних сторін. Як зробити так, щоб протяжність життя людини в Україні була не 68,1 року, а середня статистична по Європі. І в нас є 7 регіонів, починаючи з моєї Сумщини, де на тисячу населення помирають 19,2. 21,3 – це Сумщина, Чернігівщина, 18,7, здається, Луганськ, Донецьк, повторюю при 16 середнього рівня смертності в Україні. Давайте звернемо увагу на національні програми лікування, коли постає вперше за роки незалежності програма боротьби з раком, – я її беру під персональний контроль. Найближчим часом вийде указ – у цій частині – захворювання крові, серця. Третя позиція – ВІЛ, СНІД. Четверта позиція – туберкульоз. Але в загальному ми говоримо – первинна медицина. Як сьогодні встигнути прибігти до забезпечення повноти матеріально-технічного і фінансового забезпечення первинної медицини, де лікар і сім'я вперше стикаються один з одним. Як зробити так, щоб у того лікаря було не 500 грн. заробітна плата, а щоб у неї була доплата. І це буде, починаючи з 2006 року. Щоб у неї були відповідні медикаменти і обладнання. Для цього треба 46 мільйонів, і в бюджеті цього року ми їх знайдемо. У нас будуть оформлені й акушерські пункти, і фельдшерсько-акушерські пункти, і там будуть автомобілі, і там будуть комп'ютери. Що стосується народжуваності. Ми маємо 8,4 народженість на тисячу. Це одна з найнижчих. Ми нація, яка старіє, нація, яка демографічно досить високими темпами вимирає. І тому перший крок був – як підтримати в цьому процесі трьох ключових фігурантів: маму, дитинку, дитинку-сироту, дитинку-інваліда. І третя позиція – малозабезпечену родину.

Я повинен сказати: проходить рік, 9 місяців 2005 року. Кількість родин, які отримують субсидії, скоротилася вдвічі. Від того, що їм дали пенсії, заробітна плата достойна. По народженню. Ви говорите про дітей революції. Ми за 9 місяців на 8 тисяч менше родили діток, ніж за аналогічний період попереднього року. Я не буду дискусію вести, коли появляються і коли вони народжуються. Але хочу сказати одне: ми прийшли до повного розуміння того, що якщо ми сьогодні не підтримаємо українську маму, якщо вона за 34 гривні буде виходжувати в Україні дитинку, ніколи в цій країні, ні в місті, ні в селі ви не почуєте ні дитячого плачу, ні дитячого сміху. І тому ми сказали, що Програма по народженню дитинки повинна бути радикально переглянута. І коли ми сьогодні 8 і майже 5 десятих тисяч даємо мамі за те, що вона народила, повірте, це маленька плата до загальної суми потреб молодої родини, яка виникає з появою дитини. Це не гроші, потрачені на вітер. Коли мені в українському парламенті говорили, що я фінансую проституток цією програмою, то я хочу ще раз сказати: мета цієї державної програми – фінансувати українців тих, які хочуть народити дитинку, які хочуть мати сім'ю. І держава сьогодні, як ніколи, актуальна, повинна подати їм руку. І держава це робить. Дитячі програми інші. Я вже говорив. Ми підняли радикально. Хоча, звичайно, це суми ще невеликі. Але це та коротка відповідь, що може сьогодні зробити держава. Знаєте, якщо у вас є думки цінніші, красивіші, мудріші, я ніде не розстаюся з ручками, я готовий їх записати і підтримати, також як і ви. Дякую вам за це складне запитання.

Ведуча:
– Дякую, Вікторе Андрійовичу. Ми все ж таки спробуємо лаконічніше працювати з студентами, і з Вами, Вікторе Андрійовичу. От Львівський національний університет, прошу ваше запитання.

Ведучий:
– Дякую. Наше запитання.

Студентка:
– Добрий вечір. Я Наталія .. студентка економічного факультету. Моє запитання стосується української літератури, українського видавництва і української книги загалом. Скажіть, будь ласка, чи будуть впроваджуватися в державі якісь заходи щодо полегшення українського видавництва, таким чином зменшення ціни на українську книгу? Тому що зараз далеко не кожен студент може себе забезпечити справді якісною українською книжкою порівняно, наприклад, з російською. Дякую.

Ведучий:
– Пане Президенте.


В.Ющенко:
– Влучне ...... . На 59 книг, які видаються в Україні, одна книга видається українською мовою. На одного українця припадає 0,7 книги, в Росії – 3,7, у Польщі – 9. Вперше в бюджеті 2006 року ми передбачаємо бюджетну підтримку українських видань. А це чесна політика, це пряма підтримка не через скасування ПДВ, у впровадженні якихось пільг. Це адресна політика з бюджету України – підтримувати українську книгу і українське слово. Зараз ідуть дебати відносно процедури, механізму і суми. Ми про це говорили сьогодні з Прем'єр-міністром України, щоб у рамках другого читання це питання було враховане в бюджеті, я це проконтролюю.

Ведуча:
– Дякую. Донецьк на зв'язку. Донецький національний університет, прошу.

Ведучий: – У Львівському національному університеті жваві дискусії, нові запитання.

Запитання:
– Виктор Андреевич, добрый вечер. У меня к Вам вопрос. Значительная часть населения Украины разговаривает на русском языке. Вся документация в наше время ведется на украинском. Возникает много проблем. Почему не ввести русский язык как второй государственный?

Ведучий:
– Пане Президенте.


В.Ющенко:
– Я почну з того, що ви представляєте той край, який дійсно належить до регіонів російськомовних. Моя позиція, яку я декларував під час виборів, і це є моєю суттю, людською позицією, є те, що чим більше мов спілкування буде в Україні, тим ми швидше отримаємо статут європейської нації. Не треба нікому забороняти говорити на тій мові, яку він вважає мовою свого спілкування. Це є фундаментальне право вибору людини. І тому вся державна політика повинна підтримувати багатоголосність, коли ми говоримо чи про російську, чи про єврейську, чи про болгарську, чи грецьку, чи про вірменську, чи будь-яку літературу, культуру і мову. І це базовий принцип. І коли ми говоримо про такого типу регіони як Донецьк, Луганськ, Крим, традиційно російськомовні. Я сьогодні наполягаю і стою на цій позиції, що вся державна влада повинна уважно ставитися до вимог громади, до її позицій і бути зручною у контакті. Питання політичне відносно внесення змін до Конституції, я б сказав, знаєте, це питання можна ставити. Можна ставити, на мій погляд, воно є проблемним. Провести сьогодні через зал парламенту зміни до Конституції в кількості проголосовавших на підтримку цього проекту 300 чоловік – надзвичайно буде важко. На мій погляд, це неможливо сьогодні. Моє таке відчуття по ситуації в парламенті. Для того, щоб змінити цю ситуацію, ми тоді говорили. І в тому числі на дебатах і в Криму, і в Донецьку. Ми готові все зробити для того, щоб мова мала повний вжиток сьогодні, та, яку ви бажаєте. Далі проводимо полеміки, дискусії: через які режими, через які процедури зняти всю проблематику, з якою сьогодні стикається не українськомовна людина у тому чи іншому куточку України. Це є офіційна державна позиція, яку я вимагаю від кожного державного службовця. Тому, на мій погляд, ми повинні виходити з того, що кожна культура, кожна мова в Україні повинна мати перспективи свого розвитку. І все, що можна зробити сьогодні на рівні робочих рішень, як сказав би, що догмат цієї влади, ніхто не буде закривати школи, ясельки, садочки, російськомовні, переводити їх на українськомовні. Я переконаний, що через силу ми не приведемо любов до будь-якої культури. І в цьому плані я відкритий ваш партнер.

Ведуча:
– Дякуємо. Продовжують дзвонити, телефонувати наші глядачі, всі дзвінки надходять на канал СТБ. Сергій Попов, прошу, Вам слово.

Ведучий:
– Я вимушений повідомити, що ми припиняємо прийом телефонних запитань. На цю хвилину ми маємо вже майже 20 тисяч дзвінків. Багато питань сьогодні стосовно освіти. Ми говорили про корупцію, та не менш цікавить офіційна плата за навчання. Наприклад, «Почему я не могу заплатить из сбережений на книжке за обучение детей, тогда как злостные неплательщики могут погасить долг, используя сбережения?» «Чому не вирішується питання оплати навчання за рахунок внесків Ощадбанку?» «Чи буде зростати кількість бюджетників?» «Ви обіцяли, що впаде ціна за навчання».

Будь ласка, пане Президенте, що Ви можете сказати з цього приводу?


В.Ющенко:
– Дякую за запитання. Що ми зробили в цьому році?

Перш за все, ми підняли рівень державного замовлення. До 1 вересня цього року рівень державного замовлення був 45 відсотків. Сьогодні 54 відсотки всіх аудиторій вищих учбових закладів охоплені державним замовленням. Це дало змогу близько 12 тисячам молодих красивих юнаків і дівчат зробити доступним українську освіту. Більше того, оплатити за рахунок державних коштів. Це була та політика, яку я декларував, що не менше 50 відсотків буде рівень державного замовлення. Зараз ми працюємо над тим, як змінити якість цього державного замовлення. Держава повинна замовляти перш за все тих, хто потрібен. Я маю на увазі за спеціальностями. І друге. Вивести ліміти на державне замовлення, яке поширюється на спеціальні категорії людей: чи то ми говоримо про дітей із обмеженими фізичними можливостями, дати їм повноцінне життя. Як я часто пригадую, і сьогодні ми говорили, до речі, з Прем'єр-міністром на цю тему. Один із міністрів Кабінету Тоні Блера сліпий, причому сліпий від народження. Який це хороший приклад суспільства, що людину із такими фізичними вадами держава провела по життю і не просто сформувала його як пересічного громадянина. Ця людина є сьогодні міністром Кабінету Міністрів. Нам треба згадати про цих людей, нам треба згадати про людей із багатодітних родин, нам треба згадати про дітей із малозабезпечених родин. Нам треба говорити про сиріт. Що вони роблять після того, як закінчують інтернат, школу? Як їм далі йти в життя? Де держава? Де перше робоче місце, де навчання, де перша квартира і т. ін.? Тому зараз у цьому плані ми розробляємо, і на наступний навчальний рік в частині державного замовлення ви отримаєте радикальні зміни по формуванню нової політики.

Що стосується запитання, яке ви задали, чому через збереження Ощадного банку не можна компенсувати затрати по навчанню? Я просто це питання занотую і повинен з експертами порадитися на випадок його можливої реалізації.

Ведуча:
– Дякую. Зараз останнє запитання від «Нового каналу». Нагадаю, цей канал приймав всі питання через Інтернет. Оксано, прошу, Вам слово.

Запитання:
– Ми маємо запитання від київських студентів, які рік тому стояли на Майдані. Вони цікавляться, як би Вам, Вікторе Андрійовичу, хотілося відсвяткувати річницю Помаранчевої революції і чи хочете Ви бачити на Майдані поруч із собою Юлію Тимошенко та інших членів своєї Помаранчевої команди. – Пане Президенте.


В.Ющенко:
– Так, безумовно, друзі, так, безумовно. 22 листопада ми будемо всі на Майдані. Ті, хто рік назад був. В Україні немає трагедії. Україна живе своїм повноцінним життям. Ідеали і цінності, заради яких мільйони стояли, в тому числі й на київському Майдані, відбуваються, реалізуються. Нам є чим пишатися, нам є чим гордитися. У мене немає проблеми в стосунках жодної персони, жодної. Я хотів би сказати, що це не є проблема стосунків Президента з якоюсь персоною. Це є проблема стосунків в середині команди. Я є Президент. Ті колеги, які сьогодні займають різні політичні ніші, формують там ті чи інші політичні сили. Звичайно, я хотів би, щоб вони стояли поряд. Кому потрібно – вибачилися, подали руки. Формували коректні, дружні взаємини. Пам'ятали, що перед ними стоїть народ з колосальними очікуваннями. Що вони повинні принести для своєї нації. І тому 22 листопада – це, безумовно, День свободи. Це День свободи, принесеної на українську землю, і ті достойники, які були, перш за все, на вулицях і майданах України. Це їхнє свято. Ми повинні його на самому високому рівні відзначити 22 листопада. Тому я всіх запрошую відповідно до тієї програми, яка буде прийнята уже Організаційним комітетом щодо відзначення цього дня. Я не можу зараз сказати там деталі в годинах. Все одно, незалежно від обставин, я всіх запрошую, шановні друзі, і своїх політичних партнерів. Навіть людей, які стояли на другому березі і під іншими прапорами. Я переконаний, що ми принесли через Помаранчеву революцію ту свободу, якою сьогодні кожен користується, дихає кожен із 47 мільйонів українців. Тому 22 я запропоную своїм політичним партнерам підписати Меморандум взаємопорозуміння, Меморандум про чесні вибори 2006 року. 22 числа будуть перші президентські слухання в Українському Домі, де я хотів би ініціювати ряд програм, які треба нам зробити у різних системах, в тому числі освіти, медицини, прикладної економіки і таке інше. Це буде хороший день.

Ведуча:
– Дякую, Вікторе Андрійовичу. На жаль, ми змушені розпочати останнє коло запитань. Зараз кожний університет матиме шанс задати останнє запитання Президенту. Отже, зараз Донецьк.

Ведучий:
– Донецьк дякує за надане слово і має ще одне запитання.

Студентка:
–.. Аня, Донецкий национальный университет, исторический факультет. Господин Президент, скажите, в каком формате Народный Союз «Наша Украина» идет на выборы. Кто возглавит списки и с кем Вы допускаете коалицию в будущем парламенте? Спасибо.

Ведучий:
– Пане Президенте.


В.Ющенко:
– Я буду кликати, шановні друзі, всі політичні сили, які стояли на Майдані, які виношують ідеали свободи для України у формуванні єдиної концепції виборчої кампанії, з ким глибоке порозуміння і формування блоку, з ким формування угоди про примирення і недопущення ескалації взаємних нападів і таке інше. Або з ким, це вже як третя позиція. Це консолідація вже у стінах парламенту ради України, ради тих цінностей, які були заявлені. Сьогодні важко говорити про спектр політичних сил, які пройдуть у парламент, бо існує дискусія бар'єру і, очевидно, він з його провадження може дати багато нових сюрпризів. Але, власне кажучи, я би був великим прихильником того, щоб у парламенті були консолідовані сили різних частин України. Щоб вони знаходилися у порозумінні. Досить ділить по Дніпру Україну! Досить стверджувати, що нас ділить мова! Я народився за 40 км від російського кордону. Я, можливо, є тим політиком, який найближче знаходиться до кордону Росії. І переконаний, що ми – європейські нації, і нас ніщо не повинно ділити, і мову в тому числі, церкву в тому числі, історію в тому числі. Тому тема єдності, соборності, консолідації, в хорошому, великому значенні, тема солідаризму, я сказав би – це ключова тема, з якою я буду виступати перед різними політичними силами, які будуть іти в політичних перегонах. Список, мені здається, що було б дуже добре очолити Юрію Івановичу.

Ведуча:
– Дякую Вікторе Андрійовичу.

Останнє запитання від студентів Львівського державного університету. Прошу, Львів.

Ведучий:
– Так, у нас є запитання, будь ласка.

Запитання:
– Доброго вечора, шановний пане Президенте. Ви заявляли про те, що у наступному році пріоритетним питанням у розвитку України буде наука і освіта. Проте бюджет, прийнятий у першому читанні, це не відображає. Ми хотіли б знати, як Ви це будете проводити, і відповідно хочемо запросити всіх учасників сьогоднішнього телемосту до нас відсвяткувати Різдво разом. Вас, пане Президенте, студентів з Донецька і студентів з Києва. Дякую.

Ведучий:
– Пане Президенте. (Оплески).


В.Ющенко:
– Це хороша ідея, друзі. Я звернувся б і до київських хлопців і дівчат, до донецьких хлопців і дівчат – скористатися обов'язково цим запрошенням. Зробіть так, щоб усі приїхали.

Учора в нас була хороша дискусія на засіданні Уряду з цього приводу, де визначили, що в тій постанові, яка буде прийматися в концепції 2006 року, і в тому числі й у тому варіанті змін, які повинно принести друге читання, повинен бути закладений один спеціальний розділ: освіта і наука як комплексна програма реформ з відповідним рясним фінансуванням тих процесів, які треба змінювати. Я, шановні друзі, одне хочу лише сказати: чи ми говоримо про українське село, чи ми говоримо про українську освіту, чи ми говоримо про медицину. Справа заключається в тому, що фінансувати можна з хорошою динамікою приросту зміни. Фінансувати ту систему, яка стає дуже в багатьох випадках нераціональною. І тому моя вимога до міністра освіти і науки – запропонувати проведення радикальної реформи, починаючи з січня місяця цього року, яка повинна починатися, очевидно, із чесних вступних іспитів, закінчуючи виділенням суми 1,7 мільярда на 5 років для формування інформаційного наукового освітнього простору, державного замовлення на відповідні спеціальності, будівництво житла для молодих, і не тільки молодих, і наукових співробітників, які підтримували цю державну політику. Це буде, одним словом, окрема програма. Як і по охороні здоров'я на 2006 рік.

Ведуча:
– Вікторе Андрійовичу. Дамо слово Києву. Останнє слово Києву. Прошу. Дякую. І останнє запитання від студентів Києво-Могилянської академії.

Студентка:
– Оксана Зорич, факультет гуманітарних наук, спеціальність філософія.

Вікторе Андрійовичу, скажіть, будь ласка, що Ви вважаєте своїм найбільшим здобутком і найбільшим розчаруванням на посту Президента України?

Дякую.

Ведуча:
– Дякую. Пане Президенте.


В.Ющенко:
– Я думаю те, що ми відносимо до ідеалів цінностей і свобод, те, що Україна сьогодні інша, нова, що її визнає весь світ, що тут існує свобода слова. Я переконаний, що саме фундаментальна цінність у суспільному і державотворчому процесі – це демократія. Демократія дає можливість розвинути ті засади і в політичній, і в гуманітарній, і в економічній, і в соціальній сферах, які укріплюють у нації справедливість. Оце в нас. Це той плід, який, можливо, виборювався десятками, можливо, сотнями років нашими дідами і прадідами. Сьогодні Україна не просто незалежна, вона – вільна. Ми вже сьогодні говорили про засоби масової інформації. Це прекрасно, що поряд із нами є ЗМІ, які можуть говорити про будь- що. На будь-які їхні питання ти як Президент мусиш відповідати. Ти не сховаєшся ніде, ти повинен бути публічним і прозорим. Переконаний, що умови політичної конкуренції – це також важливий здобуток. Переконаний, що ті тенденції, що сьогодні, здається, уже знайшли свою стабілізацію, а то і розвиток. Це прекрасні сигнали про те, що ми будемо мати динамічну європейського типу економіку. Іншими словами, я думаю, що свобода – це головне, що отримала Україна за останні 9 місяців, і це я хотів би привітати. Аплодувати всіх, в тому числі і Києво-Могилянку, яка викричала, вистояла, виморозила цю свободу. Я пам'ятаю, як ви піднімалися алеєю до центру, підтримуючи нас. Із прорахунків, я б сказав, боляче за свою ситуацію, коли по людях, які були лідерами революції, творцями революції, на яких ти багато поклав довіри, – адже це те коло людей, з якими ти живеш. Точно так же, як і у вас є друзі, яких ви, думаю, завжди захищаєте, піклуєтеся, розумієте їх, авансуєте їх морально, духовно. Жалко було дивитися, як герої перетворюються в простих людей. Коли в команді, яка очолювана була на самих високих щаблях української влади, люди, які стояли за моєю спиною на Майдані, які були втіленням мого продовження. Прийшовши з Майдану, професійно себе повели, дуже девальвовано, забувши про виклики, забувши про державність, забувши про інтереси України. Почалися меркантильні речі, появилися різні центри, появилися різні рішення в лісах під Києвом із силовиками і таке інше. Знаєте, це принизило ті обставини і цінності, ради яких ми йшли на Майдан. З другої сторони, багато неправди, багато фальші, багато торжества у таборах, які, знаєте, ніколи не спали із волею і свободою. Сьогодні вони на своїх знаменах виписують слова, проти яких все своє свідоме життя боролись. Породили ту саме корупцію, крали «Криворіжсталь» ще 12 місяців назад. Знаєте, це важливі зміни. Це також дійсно Україна. Але я радив би, особливо вам, молоді, дорогі, тому що ви відноситеся до моїх дітей по-суті: не дивитися на це через розові окуляри. Ви повинні бути мудрими, мудрими прагматиками. Я дуже хотів, щоб ви не допустили зараз помилок. Я б дуже хотів, щоб ви не пішли на поводу начебто очевидної і короткої дороги.....

Переконаний, що ви повинні бути українцями, ви повинні бути патріотами. Ви повинні мислити по-українськи. І це, я думаю, найкращий комплімент нації, та, яка вистояла: чи Київський Майдан, чи мій Сумський Майдан, чи Харківський Майдан, чи Львівський Майдан, та той самий Донецький Майдан. Хай він був під другим кольором. Але кінець кінцем ми приходимо до порозуміння, що знаєте, приступають часи, ми повинні більше уваги дати один одному, більше говорити про соборність, єдність України. Більше говорити про те, що ми одне ціле, що ми українці, що ми мислимо по-українськи. Я радив би, я хотів би цього. Щоб за роки мого президентства така Україна відбулася. Ради цього можна мати і таке обличчя, яке в мене, і ті моральні жала, які кожен день ти отримуєш в спину десятками разів від тих людей, які, можливо, що 13 місяців назад недостойні були жодного слова. Але це також Україна, це також виклик, який породжений свободою.

Ведуча:
– Вікторе Андрійовичу, дуже гарні слова, дуже гарне звернення до студентів. Я сподіваюся, Ви всі їх почули. Мені залишається тільки подякувати всім-всім студентам, які сьогодні задавали запитання Віктору Андрійовичу Ющенку. Нагадаю, що це був Донецький національний університет, я вам дякую. Велике спасибі ми кажемо Львівському національному університету імені Івана Франка, вам теж дякую за ваші запитання. Вибачайте, що не всі запитання вийшли в ефір. І, звичайно, ми дякуємо студентам Національного університету «Києво-Могилянська академія». У них було останнє запитання, у них була така крапка. Ось. І, звичайно, ми дякуємо всім глядачам, які намагалися додзвонитися Президенту і намагалися поставити своє запитання через Інтернет.

І зараз остання риска. Підводять її Оксана і Сергій, які допомагали.

Прошу, канал СТБ, «Новий канал».

Ведучий:
– «Новий канал» дякує всім, хто зголосився підтримати нашу розмову і ставив свої запитання Президенту. Усі питання, що не пролунали сьогодні в ефірі, ми обов'язково передамо Віктору Андрійовичу.

На все добре.

Ведучий:
– Дякую, пане Президенте, за відповіді. Дякую глядачам за запитання. Нагадаю, 5 хвилин тому ми припинили приймати телефонні запитання. За час ефіру нам зателефонувало майже 20 тисяч людей. Усі питання ми передамо Президенту. Питання стосувалися і проблем з кредитування, і продажу посад, і, звісно, політики. Були і такі, пане Президенте, як з Вами сфотографуватися?

То ж дякую всім за участь. На все добре.

15:01 14 ЛИСТОПАДА 2005 
Прес-служба Президента України Віктора Ющенка