* * *
В Житомирській області новим брендом може стати ягідництво
* * *
Рамос тренеру Севильи: «Да здравствуют мужики с яйцами»
* * *
1917 року народився Ніколас Орешко —найстаріший живий кавалер Медалі Пошани(США) у 2011-2013 р, українець
* * *
Завод ім.Малишева спростував інформац.про розірвання контракту з Таїландом і готує передачу чергової партії«Оплотів»
* * *
знаєте тих дур, які ревнують хлопця до всього, шо рухається і нє? то я))))) якби могла, ревнувала б і до себе
* * *
Не бажаєш оглухнути - вдавай із себе глухого. © Кен Кізі. "Над зозулиним гніздів’ям"

Інтерв'ю Віктора Ющенка

09:34 26.08.2005

– Пане Президенте, як Ви оцінюєте сучасний рівень співробітництва країн-учасниць Співдружності незалежних держав (СНД), у тому числі російсько-українського співробітництва?

– Хочу зазначити, що, всупереч очікуванням деяких експертів, економічне співробітництво України з країнами СНД продовжує активно розвиватися. Досить відзначити, що зростання українського експорту в країни Співдружності в першій половині цього року становило 23%, імпорту з країн СНД в Україну – 15%. Найактивніше торгівля України розвивалася з Узбекистаном, Білорусією, Азербайджаном, Вірменією. Водночас певне занепокоєння викликає падіння товарообігу з Казахстаном і зниження українського експорту в Туркменістан.

Що стосується Російської Федерації, то зростання українського експорту за перше півріччя ц.р. становило 24%, імпорту з РФ в Україну – близько 11%. За умови збереження таких темпів до кінця року ми зможемо встановити черговий рекорд за обсягами двосторонньої торгівлі.

Безумовно, ці показники могли б бути ще більш вражаючими за умови ліквідації існуючих бар'єрів у взаємній торгівлі. Саме тому Україна залишається активним прихильником створення повномасштабної зони вільної торгівлі без вилучень й обмежень на всьому просторі СНД.

Керуючись такими устремліннями, Україна виходить на саміт у Казані з ініціативою підготувати найближчим часом рішення Ради глав держав Співдружності про механізм функціонування зони вільної торгівлі в рамках СНД, а також про уніфікацію тарифів і створення транспортних коридорів для транспортування енергоносіїв до Європи.

Глибоко переконаний, що упущена вигода від зволікання з вирішенням цих нагальних проблем протягом тривалого часу вимірюється мільйонами доларів для кожної держави Співдружності. Крім того, відсутність ясності й взаєморозуміння сторін щодо механізмів функціонування зони вільної торгівлі й тарифної політики призводить до політизації економічного співробітництва в цілому. А це вже позначається безпосередньо на суб'єктах економічної діяльності, є гальмуючим чинником у ході реалізації спільних проектів, чи то в авіації, чи то в машинобудуванні, або ж у космічній сфері.

Що необхідно зробити для того, щоб наявний потенціал у країнах Співдружності розвивався в інтересах економік і народів усіх держав СНД? Відповідь проста – створити сприятливі умови для переміщення товарів і налагодження коопераційних зв'язків на рівні суб'єктів господарської діяльності. Саме над створенням таких умов і повинні працювати уряди наших країн. При цьому держави повинні мінімізувати своє втручання в конкурентні відносини господарюючих суб'єктів, якщо вони не мають ознак недобросовісної конкуренції. В кінцевому підсумку, зрештою від цього виграють усі – економіка позбудеться неефективних виробництв, споживачі неякісної продукції, а держава – виконання невластивих для ринкової економіки, яку ми всі будуємо, функцій.

– Яке Ваше бачення «завтрашнього дня» Співдружності? Чи має Україна намір запропонувати на саміті СНД, що відбудеться в Казані 26 серпня, пакет ініціатив і конкретних проектів, здатних зацікавити держави СНД і «вдихнути новий дух» в об'єднання з 14-річним стажем?

– Питання щодо майбутнього СНД хвилює сьогодні всі держави-учасниці Співдружності. Кожен із нас має своє бачення шляхів подальшого розвитку цього об'єднання, адже за чотирнадцять років існування СНД багато змінилося й у політичному, і в соціально-економічному мисленні його учасників.

Для України «завтрашній день» Співдружності залежатиме від того, наскільки ефективно вона здатна реагувати на вимоги сьогодення. Україні хотілося б бачити СНД ефективним механізмом економічної взаємодії, здатним послідовно вирішувати конкретні проблеми всіх держав-учасниць з урахуванням і поважанням національних інтересів кожної з них.

Сьогодні для нас безумовним пріоритетом у СНД є ті аспекти багатостороннього співробітництва, котрі таким або іншим чином відповідають на нагальні проблеми громадян наших держав, і вирішення яких сприятиме підвищенню їхнього добробуту, наближенню до європейського рівня життя.

Саме тому ми пропонуємо для обговорення на найвищому рівні в Казані цілий ряд питань, які, з першого погляду, можуть видатися досить різноплановими, однак усі вони, зрештою, спрямовані назустріч людям.

Насамперед, слід продумати, яким має бути механізм функціонування зони вільної торгівлі в рамках СНД для забезпечення вищого рівня економічної взаємодії. Не менш важливим є створення транспортних коридорів для транспортування енергоносіїв у держави Центральної, Південної та Західної Європи з уніфікованою тарифною політикою. Ми вважаємо за необхідне запропонувати домовитися про спільні підходи в питаннях завершення договірно-правового оформлення державних кордонів між державами-учасницями СНД й активізації співробітництва наших країн у сфері реадмісії. Задоволенню насущних потреб наших людей має слугувати й пропозиція щодо гарантій прав громадян держав-учасниць СНД у сфері пенсійного забезпечення.

Ми пропонуємо прості алгоритми дій, щоб спільно вирішувати складні проблеми й отримувати конкретні результати. Така формула взаємодії, на нашу думку, повинна додати нового імпульсу діяльності СНД. А за результатами ми зможемо судити про перспективність або ж безперспективність проекту під назвою Співдружність Незалежних Держав.

У цілому вважаю, що «тривалість життя» Співдружності залежатиме від того, наскільки це об'єднання відповідатиме вимогам часу, рухатиметься в ногу із загальноєвропейськими процесами, забезпечуватиме рівноправне й взаємовигідне співробітництво держав-учасниць. І, передусім, на основі вільного вибору кожною державою рівня й формату своєї участі у СНД.

– У світлі зробленої Вами 14 серпня 2005 року в м. Боржомі (Грузія) заяви про готовність України до співробітництва в рамках СНД тільки як спостерігача, а також підписання Президентами України та Грузії спільної декларації про створення коаліції демократичних держав, чи правомірно розцінювати ці події як перші кроки до створення альтернативного Співдружності, європейськи орієнтованого союзу й бажання України звести частку своєї участі до формального мінімуму?

Сама постановка питання свідчить про можливе неточне сприйняття суті прийнятої в місті Боржомі спільної українсько-грузинської заяви. За своїм статусом Україна є однією з держав-засновниць, держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав. Водночас Україна не є державою-членом СНД, оскільки не підписала чинний Устав Співдружності. Хоча за своїм потенціалом і за розмірами своїх внесків у бюджет СНД наша держава поступається тільки Російській Федерації. Свою участь у багатостронньому співробітництві в рамках Співдружності ми маємо намір й надалі здійснювати на основі загальновизнаного принципу «з урахуванням національних інтересів й у форматі зацікавлених держав».

Що ж до намірів України та Грузії ініціювати створення Співдружності демократичного вибору та провести відповідну конференцію, то їх слід розглядати зовсім в іншій площині.

Суть у тому, що дві держави, які сповідують європейські цінності та прагнуть до утвердження демократії й побудови громадянського суспільства на своїх територіях, закликають країни регіону спільного сусідства, які поділяють вказані цілі, об'єднати зусилля для їхньої реалізації. Невже в цьому прагненні вбачається дублювання функцій СНД? Навпаки, метою ініціативи є звільнення Балто-Чорноморсько-Каспійського регіону від будь-яких розділових ліній і духу конфронтації, сприяння врегулюванню «заморожених» конфліктів і захисту прав людини, а не бажання дружити проти когось. Ми твердо переконані, що саме демократія здатна всебічно забезпечити мир і безпеку, стабільність й економічний розвиток країн регіону.

Думаю, ми можемо говорити про якісно новий рівень пропонованого співробітництва в регіоні, що не суперечить існуючим формам взаємодії та не є ані паралельним, ані дублюючим механізмом відносно як СНД, так і інших регіональних об'єднань.

– Якою є Ваша оцінка стану економічного, науково-технічного й культурного співробітництва України й Татарстану? Чи маєте Ви намір у рамках візиту до Казані для участі в саміті країн СНД зустрітися із Президентом РТ М. Шаймієвим, щоб обговорити у форматі двосторонніх переговорів економічні й гуманітарні аспекти співробітництва з Татарстаном?

– Для України Республіка Татарстан, як один з найбільш економічно розвинених регіонів Російської Федерації, є важливим зовнішньоторговельним партнером.

У нашій країні успішно працює Торговельне представництво Республіки Татарстан. На території Татарстану діє 10 спільних українсько-татарських підприємств, у тому числі таких великих, як «Ідель-Таврія», «Татарстан-Україна», «Ост-Норд».

Те, що за перше півріччя цього року обсяг товарообігу з Татарстаном становив близько 850 млн. дол. США, що більш ніж удвічі перевищує показники цього ж періоду минулого року, є підтвердженням взаємної зацікавленості в розвитку співробітництва.

Зокрема, ми маємо намір розвивати співробітництво підприємств суднобудівної промисловості. Є плани взаємного просування машинобудівної продукції на ринки Татарстану й України.

Гарні перспективи має залучення українських проектних і наукових організацій для розробки проектів за новими методами і технологіями видобутку нафти й газу, розширення співробітництва у виробництві авіаційних двигунів.

Ми зацікавлені у збільшенні поставок до Татарстану продовольчих товарів (крупи, олія, консервована продукція, м'ясо й молокопродукти, свіжі овочі й фрукти, безалкогольні й алкогольні напої), чорних металів, труб, механічного устаткування, електричних машин, побутових товарів.

Особливий інтерес для нас становить життя в Республіці численної української громади. Україна вдячна за ту увагу, яку керівництво Татарстану приділяє розвитку української культури. Ми знаємо, яку важливу роль у цій справі відіграє Казанське міське об'єднання «Україна», українська національно-культурна автономія міста Казань, Нижньокамська міська національно-культурна автономія «Вербиченька», Українська громада «Батьківщина» у Набережних Чевнах, Нижньокамська недільна школа «Лелека».

Ті фестивалі, виставки, суспільні заходи, які проводять українці Татарстану, сприяють розвитку дружніх контактів між двома нашими народами.

В Україні також плідно працюють громадські організації татар – «Агидель», «Ізгелек», «Ідел Урал». Українська влада має намір максимально сприяти їхній діяльності.

Відповідаючи на Ваше останнє запитання, скажу, що я з великою повагою ставлюся до Президента Республіки Мінтимера Шариповича Шаймієва як до досвідченого керівника й політика. Вважаю, під час зустрічі ми матимемо можливість обговорити перспективи активізації насамперед торгово-економічних відносин між Україною й Татарстаном.

09:34 26 СЕРПНЯ 2005
Прес-служба Президента України Віктора Ющенка