Спочатку офіціоз:

Перед вами не просто театральна вистава - це справжнє поглиблення в світ почуттів та емоцій. Тут кожне слово, кожна репліка, кожен жест персонажів розкривають перед вами всю палітру людських емоцій. Від легкого дотику до серця та бурхливих почуттів, які залишають мурашки на шкірі. Кожен персонаж - це жива історія, яка опиняється перед вами в усій своїй вразливості та чесності. Їхні емоції стають вашими емоціями, їхні почуття віддзеркалюються в вашій душі. Кожна мить вистави - це нова можливість зануритися у глибини власного "я", відкривши для себе те, що раніше залишалося прихованим. Ми запрошуємо вас відчути цей вихор емоцій разом з нами. Прийдіть і пориньте в цей унікальний світ, де кожне відлуння поезії залишить незабутній слід у вашому серці. Проєкт є переможцем грантової програми Per Forma, яку здійснює платформа Kyiv Contemporary Music Days за підтримки Performing Arts Fund NL та Міністерства освіти, культури та науки Нідерландів для розвитку сектору перформативних мистецтв в Україні.

У

Максим

Актори: Максим Одарюк Анастасія Бушовська Альона Бараховська Юлія Щербина Марія Богославець Владислав Грушевой Марина Романченко Володимир Майлє Максим Ворончук Лілія Лопатинська Анна Маселко Богдан Рудківський Іван Мілаєв Катерина Муха

Тепер ураження піаністки а шанувальниці поезії Більської  Наталії:

 Сказати, що отримала задоволення,- не сказати нічого.Подив, заскоченість - лист на твоєму законному місці, "згідно купленому квитку ", в якому резонують рядки з поезії Ліни Костенко, котрі донедавна крутилися в голові у власній творчій " лабораторії".Захват- медитаційна музики в темряві за"кілька хвилин до " початку, а чи вже (?) початок дійства.Радість і смуток від впізнаваної і невідомої поезії, , зачарування музикою, співом, рухом. Занурення у своє глибинне Я. Сага про кохання. Все це- ," За Хвилину До Того " сьогодні, (ба! вже вчора!)) в Київській малій опері. Дякую Максиму Одарюку за анонс та чудову акторську гру! І, звісно , всій творчій команді за магію мистецтва!

Тепер од мене лічно:

Чудова вистава: режисура, мізансцени, використання простору, використання текстів, сценографія, костюми.

Усі актори добре грають, проживають поезію у реальному часі і діляться сим переживанням з  подячним глядачем – настроюють його на поезію і запускають вірус поезії у глядачевий комп чи ґаджет – що у кого є.

З подивом побачив на виставі свого політичного товариша, правника . Виявляється. Його привела до театру чарівна дружина. Респект обидвом.

Усі актори – так, але специфіка вистави така, же вони усі разом є одним організмом поезії і усе ж троє з них увиразнюють себе, стають явищами – а отже – одкроиттям для театральних щурів а щуриць, кі самі на кону нич – але як споживачі театрального варива – ґурмани (ґурманки)а ґедоністи (ґедоністки).

Хто сі троє?

Максим Одарюк.

Максим Ворончук.

Анна Маселко.

Респект.

Окремо респект помрежу Одарюку за уміння навести комунікацію з живими авторами – Іздрик, Ліна Костенко, Сергій Жадан.

Чудові пісенні треки – БУМБОКС і ще там хтось, на жаль. не ідентифікував.

Записи авторських голосів – Жадан і – особливо – Вінґрановський – чудово. Авторське виконання одтінює акторське – се як необроблений самородок, який дозволяє одтінити акторську а режисерську майстерність театрального ювеліра.

У фіналі я би замість голосу Жадана дав музично-пісенний трек, альбо змусив би усіх гамузом заспівати щось вартісне.

Куверти з  поетичними цитатами добре, але програмок бракувало. Програмка – се і дотримання театрального етикету, і практична необхідність, і пам’ять про живий театр. Який проминає і лишається у рецензіях, світлинах, відео а споминах свідків – глядацької авдиторії.

А так – респект.

Успіхів.

А при чім тут Вікторія Ковальчук – запитає мій топовий і разом з тим вимогливо уїдливий прихильник а почитач Віталій Мироненко.

Апри тім, що вона знала, як творити поетичну графіку і показала дорогу гри уяви, голосу, музики, чудовного використання часу а простору творцям сеї дивовижної вистави, яка має назву  ЗА ХВИЛИНУ ДО ТОГО.

Щиро