Режисер Максим МИХАЙЛІЧЕНКО звернув мою увагу на фестивалі ЗОЛОТІ ОПЛЕСКИ БУКОВИНИ торік, коли Київський театр на Липках привіз до Чернівців виставу ЧАРІВНІ САБІНЯНКИ за Андрєєвим.

Його инша вистава на кону театру на Липках – БІЛОКСІ-БЛЮЗ за п’єсою Ніла Саймона (прем’єра – 18 травня 2017 року).

Шестеро солдатів американської армії на навчаннях готують себе до війни. Сержант готує їх. Дівчина – повія у домі терпимости і водночас чиста мрія головного героя.

Головний герой – письменник Юджин Морріс, що веде щоденник. Його щоденник переплітається з активною аґресивною динамічною дією. Головний герой, якого майстерно грає Гліб Михайліченко – цнотливий нецілований хлопчик, який сприймає світ через своє творче Я. Він пізнає світ через слово і через слово його пізнають усі.  Але все починається зі  смороду немитого тіла. Як зберегти чисту душу у цьому тілі і чисте сумління у цьому світі? Кожен з дев’яти героїв вистави має свою відповідь. Свою відповідь має (або не має) і кожен  глядач.

Инші герої      Рой Селінджер - Віталій Дерев’янчук,      Джозеф Віковський Кирило Горолюк,     Дон Карні – Даніїл Маржець – кожен мають свій осібний характер і свою осібну долю, і це добре грають виконавці.

Трохи инакше – з чотирма іншими героями.

Арнольд Епштейн  - Богдан Данилюк: історія семіта, стійкого духом у нестерпних умовах антисемітизму і наруги над особистістю. Семіт виходить переможцем, і перестає бути семітом у вузьких штанцях теми – він стає людиною з сильним характерем, внутрішнім голосом, силою духу.

 Сержант Тумі   -  Олександр Вілков: раб дисципліни, уособлення грубої сили, позірно сильний духом насправді самотній, закомплексований, слабкий і безборонний. Він програє психологічний двобій з новобранцями. Проте виходить переможцем, бо хоче грати у гру на силу духу і переосмислює себе.

Джеймс Хеннесі -      Ігор Іванов: гомосексуальна тема актуальна в усі часи для будь-якої армії, у тому числі і  для американської. Станом на 43 рік (коли відбувається дії) це був злочин. І цей злочин карався законом. Тема виявлення гомосексуала у середовищі солдатів додає інтриги і динаміки.

Ровена, Дейзі – Діна Куца: чи не найскладніша роля у цій виставі. Зіграти водночас повію і чисту дівчинку – надважке завдання. Але Діна з цим успішно справилась.

Ґратулюю режисерові за уміле маніпулювання візуальним мистецтвом – відео і виручає, і додає, і розпросторює сценічний простір.

Чудова знахідка – ящики для снарядів, які є для солдатів усім – і шафками, і ліжками. І скринями. І – врешті-решт – трунами. І коли у фіналі чотири труни піднімаються догори і стають пісочними клепсидрами – то вражаюче.

Динаміка психіки життя і смерти показана через слово і через дію витворює сильний. Злютований, вартісний і неперебутній спектакль.

на світлині: виконавець головної ролі Гліб Михайліченко