* * *
В Житомирській області новим брендом може стати ягідництво
* * *
Рамос тренеру Севильи: «Да здравствуют мужики с яйцами»
* * *
1917 року народився Ніколас Орешко —найстаріший живий кавалер Медалі Пошани(США) у 2011-2013 р, українець
* * *
Завод ім.Малишева спростував інформац.про розірвання контракту з Таїландом і готує передачу чергової партії«Оплотів»
* * *
знаєте тих дур, які ревнують хлопця до всього, шо рухається і нє? то я))))) якби могла, ревнувала б і до себе
* * *
Не бажаєш оглухнути - вдавай із себе глухого. © Кен Кізі. "Над зозулиним гніздів’ям"

Те, що не можна побачити в прокаті

11:15 21.10.2010

Те, що не можна побачити в прокаті

Попри «дошкільний» вік, форум уже має свою історію. Коротку, але дуже яскраву. Перший називався «Севастополь-фест» (його президентом був актор Володимир Коренєв), другий отримав назву «Острів Крим» (суддівську команду очолював письменник Василь Аксьонов), а президентом нинішнього Севастопольського міжнародного кінофестивалю став Богдан Ступка.

— Ми прагнемо добирати картини, цікаві для людей різного віку, смаків та інтересів, — розповіла програмний директор фестивалю Ліза АНТОНОВА. — Це фільми, які глядач не побачить у прокаті. Я завжди шукаю фільми, так чи інакше пов’язані з Севастополем. Хотілося б навіть дати йому другу назву: «Севастополь Forever».

Якщо на попередніх фестивалях кінематографісти України і Росії популяризували кращі досягнення своїх країн, зміцнювали творчі зв’язки, намагалися підтримати молоді таланти, то нині до програми ввійшли лише російські стрічки. На жаль, не було двох обіцяних організаторами форуму картин, які репрезентували Україну цього року на Каннському фестивалі: «Щастя моє» Сергія Лозниці та спільного українсько-французького фільму «Шантрапа» Отара Іоселіані. Мабуть, щоб «підсолодити пілюлю» кіноманам, продюсер Київського міжнародного кінофестивалю Федір Крат привіз до Севастополя картину турецького режисера Аталая Ташдікена «Mommo»(«Бабай»), яка завоювала гран-прі на цьому форумі.

Глядачі побачили стрічки: «Анна Кареніна» та «2АССА2» Сергія Соловйова; «Гастарбайтер» Юсупа Разикова; познайомилися з фільмами-лауреатами численних фестивалів — «Як я провів це літо» Олексія Попогребського та «Півтори кімнати, або Сентиментальна мандрівка на батьківщину» Андрія Хржановського; роботами дебютантів Дмитра Мамулії «Інше небо», Раміля Салахутдінова «Якого не було», відомих режисерів Станіслава Говорухіна «У стилі jazz», Юрія Громова «На дотик», Івана Соловйова «Старша дружина», Григорія Константинопольського «Кішечка», «Зниклий безвісти» Ганни Фенченко, Віри Глаголєвої «Одна війна» та інші.

Ексклюзивна програма «Ніч молодого кіно на історичному бульварі» об’єднала фільми молодих кінематографістів України та Росії. До неї ввійшли роботи учасників освітньої програми Вищої школи журналістики та майстерні документального кіно Марини Разбєжкіної, яка в експериментальному порядку об’єднала сучасний документальний театр і документальне кіно. Українське молоде кіно репрезентували учасники фестивалю «Ніч короткого метра», який щороку показує в Києві кращі студентські й дебютні роботи режисерів-початківців.

«Кіно за партою» — нова дитяча програма, організована спільно з найбільшою севастопольською школою № 22. Відразу дві картини за книжками письменника Владислава Крапівіна — пригодницька казка «Легенда острова Двід» і чотирисерійний телевізійний фільм, зйомки якого проходили в Севастополі «Троє з майдану Карронад»; анімаційні «Зоряні собаки Білка та Стрілка» і «Моя країна — Україна»; картина, адресована старшокласникам «Горобиновий вальс».

Ще однією новинкою стала кінопрограма — «Севастополь назавжди» (до неї ввійшли любительські фільми). «Місто біля моря» — конкурс короткометражних любительських стрічок. Протягом року йшов добір кращих картин, а на фестивалі нагородили переможців.

Усього севастопольці подивилися понад тридцять фільмів, а народне журі оцінило чотирнадцять конкурсних картин. Кожен, хто бажав, міг вільно потрапити на будь-який сеанс — вхід був безкоштовним (це одна з примітних особливостей фестивалю). В оцінках народного журі все виявилося передбачуваним: відзначили роботи кінометрів — Станіслава Говорухіна та Сергія Соловйова. Першому дістався гран-прі «Народне визнання» за картину «У стилі jazz», найлегшу з його мелодрам — такий любовний «чотирикутник»: мама, дві сестри та багатий драматург. На фестивалі Віра Глаголєва представила свою картину «Одна війна», дія якої відбувається в травні 1945-го на невеликому північному острові, де відбувають покарання заслані радянські жінки, які народили дітей від окупантів. У фільмі зіграла професійна акторська команда, серед яких була лише одна медійна особа — Олександр Балуєв.

«Кращим актором» журі оголосило Бахатдира Болтаєва за головну роль у картині «Гастарбайтер», а «Кращою акторкою» — виконавця головної ролі в соловйовській «Анні Кареніній» — Тетяну Друбич. Спеціальний приз оргкомітету фестивалю отримав турецький режисер Аталай Ташдікен («Бабай»).

Не порівнюватимемо Севастопольський фестиваль з Каннським, Берлінським чи Венеціанським — там світові масштаби, та і з Московським, Сочинським, Анапським рано змагатися. В усякому разі, за кількістю «зірок». До речі, в минулі роки в Севастополі збиралося яскраве сузір’я українських і російських акторів: Остап Ступка, Ада Роговцева, Раїса Недашківська, Олексій Вертинський, Дмитро Суржиков, Ігор Славінський, Валерій Легін, Валерій Баринов, Юлія Пересильд, Катерина Редникова, Сергій Шнирьов, Поліна Кутепова... було з ким поспілкуватися публіці.

Утім, що належить до «плюсів», нинішній фестиваль відрізнявся граничною простотою, без щонайменшого натяку на помпезність. Обійшлися без театралізованих акцій відкриття і закриття форуму, червоної доріжки (нею попросту нікому було б іти: Соловйов із Говорухіним приїхали лише на четвертий із п’яти фестивальних днів). Шостий Севастопольський міжнародний кінофестиваль став просто показом російського кіно. У залах кінотеатрів «Москва» і «Перемога» від велелюддя яблуку ніде було впасти. І, треба сказати, оцінки журі мало цікавили глядачів. Щоправда, багато хто дивувався з приводу того, що лише дванадцять осіб вирішують долю «Народного визнання», і пропонував запровадити оцінні листи для глядачів. Але організатори проігнорували цю пропозицію.

На жаль, сьогодні фестиваль у Севастополі залишився єдиним у Криму: Ялтинський фестиваль продюсерського кіно більше не проводиться. Отже, організаторам Севастопольського форуму можна подякувати, що в нинішній непростій фінансовій ситуації вони знаходять можливості продовжувати розпочату справу і вже планують, що показати глядачам наступного року. (Фестиваль буде присвячено сторінкам історії кіно.) Нагадаємо, 2011 року виповниться 100 років від дня виходу на екрани першого повнометражного фільму «Оборона Севастополя», знятого спільно Ханжонковим і Гончаровим (зйомки проходили влітку 1911 р., і на легендарній стрічці, яка ввійшла до історії вітчизняного кінематографа, можна побачити тих, хто в той час служив у російській царській армії та на кораблях військово-морського флоту).
Людмила ОБУХОВСЬКА,
ДЕНЬ