Давно слідкую за молодим телеведучим, актором, а тепер ще й співаком Сергієм Лазановським.

Він народився у Попельниках на Снятинщині, а реалізує себе ув Івано-Франківську.

Найшовши свою музу а наставника – Ірину Батюк, а юних однодумців (Денис Родін,  Іллюша Левков та инші) він упевнено крок за кроком долає свою дорогу в український шоу-біз.

Підтримана УКФ програма народної музики, ґран-прі у ГОЛОСІ КРАЇНИ, концерт НІХТО НЕ ОДИНОКИЙ НА РІЗДВО.

У Сергія твердий ба навіть жорсткий характер попри м’якість а лагідність на сцені. Він може послати оперну діву Марію Стеф’юк, може до хрипоти сперечатися, авторська (Івана Огієнка)пісня ОЙ У ВИШНЕВОМУ САДУ чи народна, може танкодромно відстоювати своє несценічне ім’я-прізвище, проте з часом знаходить єдино правильне рішення, обравши сценічне ім’я  RIDNYY.

Будучи у Галичині мав приємність переглянути запис концерту НІХТО НЕ ОДИНОКИЙ НА РІЗДВО.

Супер.

Свіжо. Світло. Радісно.

Чудовий сценарій: маленький принц  удається до зваби різдвом безрадісного підприємця, же утратив діточу безпосередність.

Чудові діалоги, репліки.

Музика.

Два безперечні гіти: САНТА НІКО а ЩЕДРІВКА.

Самореалізація юних співаків.

Лазановський створив чудовий образ енергійного, сексуального, світлого, свіжого, але уже досвідченого юнака, який знає собі ціну і знає, якою дорогою іти.

Але що далі?

Як на мене, варто зробити вартісну програму (може, навіть моно-оперу) і проїхатися з нею Україною.

RIDNYY уже виріс з вузеньких штанців Прикарпаття.

Пора на простір.

Мо і у Київ.

Таке.

В усякому разі –він дає можливість пережити своєму слухачеві радість співтворчости.