Євген ДЕСЛАВ:

30 жовтня 1941 Ніцца

Наш відомий композитор Акименко, що мешкає зараз в Ніцці. Стан його є жахливий. Людина голодує. Останніми часами, не дивлячись на злидні, він написав сорок гармонізацій українських народних мелодій для хору і шість українських п’єс для оркестру. Я допоміг йому і зорганізую поміч серед місцевих українців.

10 грудня 1941 Ніцца

Щодо п. Якименка, то я найшов йому музичні лекції. Він між іншим є дуже відомим в Німеччині, в Ляйпціґу видані його головні твори, є це людина певного віку (коло 60 років) і працювати як маневр спесіалізе він на жаль не може. я чув речі, які він написав на українські сюжети, -- запевняю вас, що вони  є варті  Лисенка й Кошиця. Він має також книжку, видану  в Празі на українській мові ПІДРУЧНИК УКРАЇНСЬКОЇ ГАРМОНІЇ. Я певен, що у Берліні і у Львові у музичних колах його добре знають.

2 липня 1958 Ніцца

Я рятую деякі архіви у Франції і купив архів композитора Федора Якименка з багатьма невиданими композиціями.

Євген БАЧИНСЬКИЙ:

11 падолиста 1941

Про композитора п. Якименка я ніколи не чув і тим більше, що він «наш відомий», але спомогти йому треба. Отже наколи наші люде впишуться до УЧХ, ці гроші я скажу переслати п. Якименкові на поміч. Інакше ми не маємо засобів спомагати, окрім як  старатися одержати поміч департамельну. Тільки це небезпечно: пан Якименко може попасти впрост до табору як безробітний і без засобів! Перебалакайте із ним, може він хоче переслати мені кілько своїх гармонізацій, котрі я перешлю до Українського видавництва у Кракові, котрі може бути схочуть їх видати.  Тоді він у  той спосіб заробе. Але найкраще йому чим скорше їхати до Німеччини і попрацювати на фабриці та відкласти пару марок ощадности і прийти до людського вигляду, тобто підгодуватися. Це найкращий вихід навіть для геніального композитора і кудою кращий ніж жебрати та жити на ласку земляків, котрі самі голодують… Так йому і перекажіть. Нема чого тепер церемонитися. Ви просите помогти йому нав’язати зв’язок з галицькими видавництвами музичними. Це можна. Але річево, тобто пересилаючи відразу його твори, а там вже досвідчені люде побачать, що можна з них зробити і земляка певно не обидять!

9 січня 1942

Дякую за відомости про Якименка. Я дійсно нічого про нього не чув, може тому, що далеко стою від музичних кіл. В усякому разі дуже радий, що вам удалося йому допомогти. Завше і скрізь треба допомагати землякам. Хто б вони не були, тільки через те, що вони Українці. Я так завше роблю.

11 березня 1942

Дякую рівно ж за надіслану програму концерту пана Якименка. Я з великим задоволенням послухав би його твори.

Примітка о.Юрія Мицика

Йдеться про визначного  українського композитора. Піаніста й педагога Федора Якименка (1876-1945), учня М. Балакірєва та М. Римського-Корсакова, учителя М. Колесси. З 1928 року  жив у Франції (Ніцца, Париж), де і помер.

У книзі ЛИСТУВАННЯ ЄВГЕНА ДЕСЛАВА (Київ, 2009). Упорядник – о. Юрій МИЦИК.