* * *
В Житомирській області новим брендом може стати ягідництво
* * *
Рамос тренеру Севильи: «Да здравствуют мужики с яйцами»
* * *
1917 року народився Ніколас Орешко —найстаріший живий кавалер Медалі Пошани(США) у 2011-2013 р, українець
* * *
Завод ім.Малишева спростував інформац.про розірвання контракту з Таїландом і готує передачу чергової партії«Оплотів»
* * *
знаєте тих дур, які ревнують хлопця до всього, шо рухається і нє? то я))))) якби могла, ревнувала б і до себе
* * *
Не бажаєш оглухнути - вдавай із себе глухого. © Кен Кізі. "Над зозулиним гніздів’ям"

ПРО ДЕБЮТ ЯРОСЛАВА ОЛІЙНИКА

11:38 06.02.2017

ПРО ДЕБЮТ ЯРОСЛАВА ОЛІЙНИКА

Нещодавно в Українському Домі відбувся сольний концерт фортепіанної музики молодого піаніста-імпровізатора та композитора Ярослава Олійника. Ця подія привернула велику увагу київської музичної спільноти неординарністю концертного дійства, але насамперед вражаючою натхненністю виконавців і, перш за все, яскравого обдарованого музиканта Ярослава Олійника. Ще під час навчання у Національній музичній академії ім. П. Чайковського юнак зумів не лише показати здобутки філігранної виконавської майстерності, а й привнести своє бачення сучасної музики, показати високі можливості імпровізаційної техніки та втілити цікаві перетворення світових музичних хітів та шедеврів світового кіномистецтва.

Учасниками сольного концерту Ярослава були молоді організатори та популяризатори сучасної інструментальної музики – виконавці «Boch orchestra» на чолі з диригентом колективу Олександром Седіним, а також залучені до шоу-програми танцюристи Дмитро Баршак, Тетяна Тракалюк та співачка Каріна Власенко.

Не дивлячись на те, що це був дебют Ярослава з «Boch orchestra», музиканти колективу не лише виступили як помічники піаніста у відтворенні музичного цілого, а й стали безпосередньо учасниками сюжетної лінії концерту. Авторам вдалося створити комунікацію з публікою через активну шоу-програму, до якої входили танцювальні, інструментальні і вокальні номери у поєднанні з яскравим рядом візуалізацій та відео-фрагментів.

Така еклектична спрямованість концерту в основному була запланована та ретельно продумана Ярославом і його другом, водночас співавтором проекту диригентом Олександром Седіним. Програма концерту враховувала інтереси не лише слухачів-музикантів академічного спрямування, а й шанувальників різних видів музичного мистецтва та знавців кіно-шедеврів.

Не випадково концепційними складниками концерту стали імпровізаційні виступи Ярослава у поєднанні з проекціями візуальних рядів великої кількості кінофільмів, виконання його власних творів та зразків академічної музики.

Дізнаємось дещо детальніше від самого автора концерту – Ярослава Олійника.

Анастасія: Ярославе, як формувався шлях розвитку Ваших музичних здібностей? Які етапи навчання Ви пройшли та яке коло викладачів Вас оточувало?

Ярослав: Спочатку я навчався у Київській дитячій академії мистецтв. Там у мене з’явився прекрасний викладач з фаху фортепіано – Шелестова Євгенія Олександрівна. Вона завжди могла знайти підхід до мого музичного розвитку і підібрати стимули до мого наполегливого ​навчання. З нею ми об’їздили пів-Європи, поєднуючи виступи на численних конкурсах з цікавими екскурсіями, знайомились з традиціями та визначними історичними і культурними пам’ятками різних країн. Це дало великий поштовх для формування мого фортепіанного виконавства та бажання до самореалізації – імпровізації та створення авторських композицій.

Навчаючись в консерваторії я став учнем ще одного чудового педагога та прекрасної особистості – професора Степаненка Михайла Борисовича. Саме він сприяв розвитку моїх музичних здібностей і вступу до Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, де очолює кафедру спеціального фортепіано №1. До речі, Михайло Борисович великий патріот і знавець історії України та Києва. Він прищеплює любов своїм студентам до України і нашого прекрасного міста та може годинами розповідати про кожний історичний чи архітектурний пам’ятник столиці. Мій наставник завжди враховував мої побажання в плані вибору навчальної програми та виступів, допомагав моїм проектам по самореалізації.

Анастасія: Чи займалися Ви композицією та імпровізацією професійно?

Ярослав: Ще в Академії мистецтв я почав пробувати себе в творчому плані та створенні музичних композицій на підставі імпровізацій. Тому я вступав до Консерваторії відразу на два факультети – композиторський і фортепіанний. Потім, на жаль, довелося вибирати між ними, і я обрав фортепіанний, про що анітрохи не шкодую. Хотілося висловлювати в музиці свої думки, переживання, своє бачення світу, адже академічна музика завжди залишається еталоном для творчості і джерелом натхнення. Мені найбільше імпонує романтичний напрям. Тому в багатьох своїх композиціях я використовую прийоми романтичної музики, а також змішання різних стилів. До програми свого концерту я включив твори мого улюбленого композитора Ференца Ліста.

Анастасія: В яких жанрах Ви працюєте як композитор та імпровізатор? Що плануєте осягнути далі?

Ярослав: Я створюю музику в інструментальному жанрі. Часто в своїх композиціях використовую прийоми академічного музикування, джазові вставки, звороти популярних шлягерів. Самореалізація для мене – це, перш за все, – можливість займатися своєю улюбленою справою, створюючи музику, брати участь у різних музичних проектах, записувати авторські альбоми. І, звичайно, відчувати, що твоя творчість дійсно потрібна людям і знаходить відгук у їхньому сприйнятті.

Анастасія: Перейдемо безпосередньо до Вашого сольного концерту. Хто брав участь в організації шоу-програми?

Ярослав: Це була колективна творчість. Всі учасники зробили свої внески, але, звичайно, основне навантаження лягло на нас з Олександром Седіним. Багато разів доводилося переробляти програму. Від деяких творів навіть довелося відмовитися в ході підготовки до концерту, щоб вкластися в часові межі і зробити максимально зручні та комфортні умови для всіх музикантів. Потрібно було все зробити так, щоб концерт залишився цілісним в поєднанні музичного, візуального, пластичного.

Анастасія: До музичної частини концерту було залучено цікавий та розмаїтий відеоряд. Як проходило його створення? Хто був ініціатором підбору потрібних візуальних замальовок?

Ярослав: Автором відео-слайдів був чудовий фахівець Максим Черненко, до речі, дуже талановитий флейтист! Тонко відчуваючи музику, у нашій співпраці він показав себе справжнім знавцем і майстром своєї справи. Підбираючи замальовки відповідно до творів, які звучать, Максим пропонував свої варіанти, і ми практично завжди з ним погоджувалися.

Анастасія: Окрім калейдоскопічних картинок, якими був наповнений відеоряд, основну частину візуального показу складали уривки з найвідоміших кінофільмів та серіалів, таких як «Джеймс Бонд: Координаты ‘’Скайфолл’’», «Матриця», «Пірати Карибського моря», «Гаррі Потер», «Ігри престолів» та «Інтерстеллар». Якими були критерії відбору цих фільмів?

Ярослав: По-перше, музичну частину концерту складали мої улюблені композиції. По-друге, звичайно фільми повинні упізнаватися глядачем і тому бути достатньо популярними. Ми хотіли зробити програму більш розширеною, але це не вкладалось у межі відведеного часу. Тому було обрано ті композиції, які мали ширший формат.

 

Анастасія: Які Ви сприймаєте сучасні музичні явища? Що для Вас як професійного виконавця та водночас слухача є еталоном музичного мистецтва?

Ярослав: Я ніколи не погоджуся з тими, хто вважає, що класична музика є чимось застарілим, неактуальним і навіть непотрібним у нашому сьогоденні. Адже завжди є своя категорія шанувальників музичної класики. На превеликий жаль, у нашій країні шоу-бізнес і академічна музична культура часто несумісні. Держава практично не підтримує молодих обдарованих виконавців. Їм часто доводиться виступати на міжнародних конкурсах і популяризувати культуру України за рахунок власних фінансових ресурсів.

Фактично немає культурно-мистецьких центрів, що координують діяльність академічних музикантів. Незважаючи на те, що шоу-бізнес є однією зі складових культури сучасного суспільства, нині можна говорити лише про те, що його мета – розкручувати естрадних виконавців і заробляти гроші на так званій «попсі». Я вважаю, що дуже велика кількість продукції музичної поп-культури не має нічого спільного з вічними поняттями духовних та естетичних цінностей. Але я точно знаю, що академічна музика непідвладна часу, тому що вона прекрасна, якісна і несе світу неминущі загальнолюдські ідеали.

 

Другим та не менш важливим учасником концерту став колектив “Boch orchestra”, керівником якого є також студент Національної музичної академії Олександр Седін. Молодий диригент погодився детальніше розповісти про існування свого оркестру та деякі особливості підготовки до дебютного виступу.

Анастасія:  Концерт  став дебютом сумісного виступу Вашого колективу разом з піаністом-імпровізатором. Як давно Ви співпрацюєте з Ярославом і коли з’явилася ідея створити спільний концертний проект?

Олександр: З Ярославом я знайомий вже давно. Наше тісне спілкування зародилося ще з шкільних років навчання в Київській дитячій музичній академії, коли ми постійно проводили час разом.. Нам завжди було цікаво вести розмови  про різні мистецькі явища, обговорювати сучасні культурні події. Поступово окрім моєї профільної спеціальності виконавця-фаготиста з’явилась потреба випробовувати себе у новому диригентському амплуа, тому, як тільки я дізнався про сольний концерт Ярослава, запропонував йому ідею підготувати цікаве шоу.

Анастасія: Наскільки я розумію, колектив “Boch orchestra” існує не так давно. На головному сайті оркестру вказано розшифрування назви, яка звучить як Band Of Classical harmony. Розкажіть детальніше про його створення та концертну діяльність. Як формувався склад виконавців Вашого колективу?

Олександр: “Boch orchestra” сформований мною близько двох місяців тому. Не було б цього концерту, – мабуть, не існував би і проект під назвою “Boch Orchestra”. В результаті свій перший концерт ми виконали у досить цікавому складі: струнний квінтет, фагот, труба, тромбон, валторна, рок-установка, клавішні та бас-гітара. Планую варіювати його в залежності від замовлень та обраних програм від ансамблю до повноцінного симфонічного оркестру. Сподіваюсь, що і надалі разом з Ярославом впевнено будемо рухатись вперед сумісними зусиллями!

Анастасія: Яким чином йшла підготовка до концерту? Хто розписував партії відомих кіно-хітів для відповідного складу інструментів? Чи, можливо, це був готовий нотний запис з почерговим додаванням композиційних змін у процесі створення?

Олександр: Склад оркестру я підбирав під авторські композиції Ярослава. Всі переклади творів, що  прозвучали на концерті, – мої власні. Процес формування концертної програми відбувався впродовж трьох місяців з великою кількістю репетицій. Ми збирались майже стихійно та кожен раз винаходили щось нове. Взагалі творчих задумок багато, сподіваємось їх вирішувати, бо у всіх є велике бажання продовжувати нашу творчу співпрацю.

Текст: Анастасія Богуславська-Бачук