Що таке доля? О, перш за все, це непередбачуваність подій: в наше провінційне місто Суми завітав з концертом всесвітньо відомий канадський скрипаль, українець за походженням, Василь Попадюк у супроводі музичного колективу, ним же створеного, «Papa Duck Band» , склад якого в Україні і в Канаді різний. Наш — це Андрій Шусть, Ігор Закус, Сергій Овсянніков, Дмитро Хорошун. Отже, слухати такий концерт було суцільною насолодою: скрипка бадьорила, плакала, запалювала, кликала, підкоряла, дивувала... На сцені стояв музикант від Бога: смичок літав, пурхав, тріпотів так, що око не в змозі було відслідкувати, вихопити ті рухи із простору, і тільки звук скрипки саме тут і тепер давав розуміння того, що відбувається. Тільки звук і музика. Пекельна праця  то є  його майстерність. В цьому світі — кожному своє: хтось пече хліб, хтось рятує людські життя, хтось причащає... Золоті руки Василя Попадюка і його музичний дар змінюють, лікують душі — професіоналізм найвищого ґатунку.

    Атмосфера концерту була затишною. М`який гумор артиста гармонійно вплітався в програму виступу. Василь зазначив, що в Сумах він вдруге, але влітку відвідав це місто інкогніто. І передав привіт нам, по-суті, східнякам ( приблизно так), від найзахідніших українських областей — “ Вінніпегщини, Ванкуверщини і Торонтівщини”. Музикант розповів трішки про себе,  а саме про свою першу роботу в Канаді. “Я був піаністом Національного балету Канади. Вони любили мене за те, що я їх “ненавидів”, — пожартував Попадюк і сів за синтезатор...

       Особисто я бажаю Василю Попадюку міцного здоров`я і довго жити, адже без таких митців світ втратив би сенс.

       Окрема подяка від сумських глядачів менеджеру (імпресаріо) музиканта : колись Марко Зуревінські зустрів своє кохання, свою дівчину, майбутню дружину, саме в Сумах. Оце і є доля.

                                                                                                    Надія Позняк