16 травня цього року в музеї шістдесятництва, що у Києві, в рамках діючої там виставки народних кобзарських музичних інтсрументів України-Руси відбувся творчий вечір за участю предсатвників сучасного українського кобзарства, керівництва музею, громади. Організована виставка була з ініціативи братчика Київського кобзасрького цеху Івана Кушніра, а керівництво музею пішло на зустріч люб'язно надвши місце для виставки та можливості для подібних творчих зустрічей.

Почав вечір директор музею, відомий український дисидент Микола Григорович Плахотнюк. Він відразу пояснив: "Яке відношення має шістидсятництво до кобзарства? А пряме. Адже Шістдесятники завжди цікавилися своїм корінням, культурую задля того, що кразе розуміти себе, усвідомлювати своє місце". Продовжив його слова представник Львівського лірницького цеху та відомий етномузиколог Михайло Хай, який наголосив на хибності сучасної тенденції розглядати фольклор як частину літератури, адже кожна національна література, мова, музика і все інше природньо вийшло безспосердньо з лона фольклору, народної творчості, а не навпаки. Він же виконав і кілька вторів на майже забутому сьогодні але дивовижному інструменті колсній лірі. Наступним виступали Юрко Авдєєв, що готується до кобзасрького обряду визвілок, кобзар Едуард Драч, що розповів про архаїку та поверння до життя української кобзи. Він виконав як класичні кобзарські так і сучасні, авторські твори. Пересипаючись розповідями про історію та природу сучасного кобзарства, якому М.Хай дав визначення науково-виконавської реконструкції перерваної традиці, продовжили концерт відомий кобзар Тарас Компаніченко, що  потішив забутими зразками українського бароко під супровід кобзи та середньовічної лютні, а також блискучий майстер гри на старосвітській бандурі Тарас Силенко. Завершив вечір панотець Київського кобзарського цеху Микола Товкайло, що виконав давню думу про Федора Безродного. На сам кінець всі присутні в надзвичайно дружній атмосфері поспівали всім  многая літа, подякували кобзарям і лріникам та керівництву музею за надану чудову можливість проводити подібні заходи та здійснили гуртове пам'ятне фото.  Затягнувшись на 2,5 години, дружня атмосфера вечора не відпускала нікого до дому, що було особливо приємно.