* * *
В Житомирській області новим брендом може стати ягідництво
* * *
Рамос тренеру Севильи: «Да здравствуют мужики с яйцами»
* * *
1917 року народився Ніколас Орешко —найстаріший живий кавалер Медалі Пошани(США) у 2011-2013 р, українець
* * *
Завод ім.Малишева спростував інформац.про розірвання контракту з Таїландом і готує передачу чергової партії«Оплотів»
* * *
знаєте тих дур, які ревнують хлопця до всього, шо рухається і нє? то я))))) якби могла, ревнувала б і до себе
* * *
Не бажаєш оглухнути - вдавай із себе глухого. © Кен Кізі. "Над зозулиним гніздів’ям"

ЄВРОБАЧЕННЯ: ЖУЙКА З-ЗА ВУХА

09:04 29.01.2011

ЄВРОБАЧЕННЯ: ЖУЙКА З-ЗА ВУХА

Ситуація з “Євробаченням” європейським потроху стає чіткішою. Визначилися з містом проведення фіналу – ним став Дюсельдорф. Остаточно визначилися з термінами 56 конкурсу пісні: 10 та 12 травня пройдуть напівфінали, 14 травня станеться головне - “впаде радість” проведення Євробачення-2012 на якусь щасливу країну та її головну телекомпанію. Сподіваюся Європа потішиться тим або іншим хітом. Здається європейські країни поступово оговталися від кризи і аж 43 з них бажають надіслати своїх представників до Німеччини. Кількість дорівнює європейському рекорду, встановленому в 2008 році в Сербії. Приємною новиною є повернення на конкурс Італії – погодьтеся ми зовсім не знайомі з рівнем сучасної музики на Апенінах. Знову подали заявки Угорщина, Австрія та Сан-Маріно. Німецькі телевізійники призначили ведучих події. У 2011 їх буде трійко: дві жіночки – Джудіт Ракерс та Анке Енгелк та мужчина Штефан Рааб. Всі активно працюють в німецькому шоу-бізі та на телебаченні. Заклопотана загальноєвропейськими проблемами Німеччина в 2011 році вирішила не мудрувати і надсилає на конкурс переможницю – 2010 Лєну Майєр-Ландруп. Проведено розподіл країн учасниць по групам. Українська пісня буде представлена в другому напівфіналі. Серед супротивників представники Білорусі, Бельгії, Боснії та Герцеговини, Болгарії, Данії, Естонії, Ірландія, Ізраїлю, Латвії, Македонії, Молдови, Нідерландів, Австрії, Румунії, Швеції, Словенії, Кіпру та Словакії. Порядкові номери учасників будуть визначені пізніше. Передбачливі телевізійники з країни бюргерів уже почали рахувати і гроші від продажу квитків – проситимуть від трохи менше за 90 до трішечки менше за 190 євро. Практично як у Палаці “Україна” за блатняк. Тільки там - шоу європейського рівня, а у національній концертній залі – чорна тряпчина і декілька десятків світлових приладів на допомогу “фанєри”. А що у нас ще? А у нас на екранах Першого національного триває безкінечна, і чого гріха таїти доволі нудна, процедура відбору...

 

Дійство нагадує жуйку, яку дістали з-за вуха обо з-під парти. Відсутність справжніх відкриттів стала зрозуміла фахівцям із початком процедури ще навесні 2010 – адже всі побачили з ким і з чим доведеться мати справу і на відборі 2011. Хоча найбільш довірливі ще сподівалися на припинення знущання над Першим національним. Не сталося. Дещо дивною посеред того всього була поява цікавої ватаги “Даха Браха”. Потрапивши до відібраних учасників перегонів після попереднього перегляду, колектив тихо, і практично безболісно, зник з екранів Першого національного. Короткий коментар від пані Ірини Горбань – арт-менеджера колективу: “На Євробачення нас запросили. У нас була єдина і жорстка вимога-живий звук. Вона була виконана. Участь у цій події для деяких з учасників гурту була важлива. У подальших відборах гурт участі не брав через неузгодженість проведення зйомок (нас повідомляли за тиждень) та графіку концертів. Ілюзії стосовно нашої участі ми не мали, тому ставилися до всього досить спокійно.” Жаль тільки, що колектив не зрозумів, що став тим самим фіговим листочком яким намагалися прикрити практично повну відсутність українськості у відборі-2011. До цього додалися і деякі “дрібненькі” нюанси.

 

Досить скоро стало зрозумілим - відбір намагаються провести за принципом “унутрішнього взаєморозрахунку”: ти мені надаєш приміщення свого ресторану - я твою дружину в члени в жюрі, ти мені надаєш  виробничі потужності (пристосований павільйон, світло, звук)- я тебе показую всій країні як “єкспєрта-прадюсєра”. А це означає, що на проведення повноціннго загальноукраїнського телевізійного дійства ниніщнє керівництво не назбирало коштів. Вірніше не спромоглося їх залучити. До того ж, кінець січня подарував «злив» ще однієї новини – виявляється взагалі участь України в Євробаченні поставлена під загрозу. Виявилося, що заборговані 20 мільйонів гривень (ну звісно ж у швейцарських франках це буде трішечки менше) внесків за участь у європейському пісенному конкурсі та можливість користуватися унікальним кінцевим телевізійним продуктом  на рахунки Європейської мовної спілки так і не потрапили. Як то кажуть – працюють аж гай шумить! Уже чи не рік. На українським відбором зразка 2011 також. Досить скоро стало зрозумілим, що наганяти в студію дітей та студентів “на шару” і “по-мобільному”, навіть не забезпечивши людей водою на багатогодинні зйомки, довго не вийде. Адже мерзнути декілька годин перед знімальним павільйоном, в той час коли в сусідньому триває платна комерційна телезйомка, для глядачів не дуже зручно - напишу так. А ще тьотя якась вимагає повсякчас кричати “Маа-а-а-а-а-аладєц” і удавати бурхливу радість з могутньою овацією. При цьому, кожен студент в Києві знає розцінки на всі ті “”овації, писк та маладцов”. От і не вийшло. От і з’явилася в загальнонаціональному ефірі друга хвиля українського Євробачення з бідненькою картинкою та  без глядачів. Цікава тенденція до зниження якості телепродукту з наближенням до фіналу дійства. Я звісно розумію : “режисерське вирішення” - індивідуальне та “специфічне творче бачення” – ексклюзивне, але сподіваюся з питною водою на фіналі хоч буде все гаразд! На цьому тлі наявність в журі представника, який “опікується” одним із претендентів на участь в Євробаченні виглядає кумедною дрібничкою (парочка: Багінський-Матіас). Щось я не почув відповідь на журналістське запитання стосовно такого “нюансику” в ефірі. Можливо щось з телевізором! А мені так і не вдалося видерти мікрофон для запитання пані Приходько стосовно того честь якої країни вона буде намагатися боронити...наступного року! А цього разу ведучі в ефірі Першого національного на запису (не знаю як в ефірі!) “бавляться” навколо громадянства тих або інших учасників українського відбору! 

 

На додаток: маємо певні проблеми і з розумінням того,що мав би побачити, вірніше почути, український телеглядач з екранів Першого національного. “Даха Браха” і інші живі колективи чітко розуміють, що таке народження співу наживо. З емоціями, відкритою душею, напруженими зв’язками та майстерністю. Хоча, звичайно, можна довести процедуру “забезпечення живим звуком” і до до-о-о-о-овгенького іронічного абсурду, як у випадку  із записом виступу ВІА “Бахрома”. А от чи розуміють це тимчасові натхненники українському відбору-2011. Я був запрошений колегами з Першого національного взяти участь в зйомках першого циклу програм відбору (до речі вони вже не працюють на Мельникова 42 - сподіваюся не через знайомство зі мною!). Уже тоді стало зрозумілим, що велика кількість відібраних “потужним” та “професійним” журі до, власне, здобування правильних нот мають досить опосередковане відношення. До тілорухів – так! До демонстрації анатомічних подробиць – так! А до співу? Нагадаю, що умови “великого” конкурсу доволі жорсткі  (викладу їх у авторському тлумаченні) – якщо співає особа жіночої статі на фонограмі не може бути ні звуку схожого на жіночий вокал! Подібне стосується і чоловіків! На відповідному сайті, куди перепосилає головна інтернет-сторінка Першого національного, також зазначено: “Мовник-організатор має перевірити дотримання цього правила”. Саме тому на відборі я весело заходився виконувати режисерську настанову в стилі “ну хоч щось запитайте” і почав запитувати у всіх груп конкурсантів: “Панство! А ви співати будете?”. Через деякий час посеред реготу глядачів почулися навіть відчайдушні і знервовані спроби видобути ноти в дуеті. Телеглядачі, на жаль, не повною мірою, відчули глибину мого задуму – питання мої з деяких ефірів зникли. Я знаю, знаю причину –звісно ж  “брак по звуку”! От і не знають українські телеглядачі і досі чи співають претенденти на поїздку до Дюсельдорфу чи ні. Окільки я був на деяких записах і все чув на власні вуха  писанина деяких знавців-інтернет-плагіаторів про “вокальні здібності” тих або інших персонажів  як про “фантастічєскіє, заставляющіє вспомніть группу ABBA” мені видається просто смішною! В який спосіб мовник –організатор (нагадаю: НТКУ) “перевіряє” мені також невідомо. Маємо всі шанси знову почути  в Європі  про раптово виниклі “соплі,прастуди і балєющєє горло”. Вирішити колізію можна було просто –включити представників професійної спільноти в жюрі. Але за логікою відбору зразка-2011 вони мали би щось віддати навзаєм – студію звукозапису свою для запису чогось там! Але професіонали люди жорсткі- і на “шару” не працюють. А коли їм “забувають” сплатити за фахову і багатоденну роботу, вони спокійно про це говорять (а значить інформують не тільки професійну спільноту, а і громаду). Саме так і було зроблено після проведення дитячого євроконкурсу в “Артеку”- там керівництво НТКУ “забуло” оплатити роботу фахівців і... кількість професіоналів, які воліли б мати справу з нинішнім керівництвом НТКУ якось відразу поменшало (напишу так). Зараз це тотально впливає на кінцеву якість телевізійного продукту.

 

Ще одне очевидне і багаторічне: “Євробачення” - це конкурс пісні! Але і досі не знає український люд з якою піснею поїде на конкурс представник від України – адже умову виконати на відборі саме конкурсну пісню ще ніхто не почув. Для прикладу: співачка під псєвдо Ніка Ньютон тільки збирається виїжджати в напрямі голівудських пагорбів для запису якихось “грандіозних хітів”. А що ж чули телеглядачі до цього? От і ґвалтують ентузіасти свої нетбуки та компи – голосують. Голосують не за пісню, а за виконавця. Саме такий спосіб мислення активно культивується в інтернеті- навіть залишити відеопобажання можна! Активне використання інтернет-технологій ще одна риса спроб “осучаснення” українських відборів на Євробачення. “Відвідувань” десятки тисяч. Але поки що,  як показують результати інтернет-голосування на відповідному сайті, з інтелектуальним сегментом глядачів рішуче не складається! Вирішальне  значення має  не вміння виконавців правильно і емоційно проспівати, а правильно показати! Ту або іншу оголену в той або інший спосіб частину тіла. В даному випадку, власне, пісня стає не актуальною. Вирішують наявність у гаманці того або іншого персонажу кількості купюр, які мають бути використані для накачування тих або інших частин тіла хімією. Теж спосіб! Але: чи це той спосіб, який найпотужніший загальнонаціональний телевізійний канал має культивувати? Чи це той спосіб в який країна має обирати пісню, що представить нашу пісенну культуру  Європі. Хоча автор цих рядків доволі точно розуміє що таке “телегенічність”, тому забувати про це, звісно ж, не можна! А поки що: достеменно відомо,що Україна практично батьківщина комп’ютерних геніїв. Тому “наклікати” відповідну кількість голосів в інтернеті може навіть хацапетівський ентузіаст. Вже не кажу про артистів, на яких працюють ті або інші проплачені команди. От і виникло “непорозуміння” з голосуванням. От і вимушені “розвіщувати” на сайтах публічні вибачення: «В связі с виявлєнимі вмєшатєльствамі...врємєнно пріостановлєно...пріносім своі ізвінєнія...» Також “сторінка тимчасово не працює” і з приводу заявленого “туру” Україною...за тиждень до ананосованого його початку. Дата проведення першого концерту – київського заявлена 23 січнем. А реклама, а глядачі, а результат? Щось поки що не виходить, зате розмов, інтерв’ю і інших самобульбашок скільки було...

 

З побаченого і почутого музичного матеріалу фахово та потужно виглядають композиції, запропоновані Джамалою (англомовний заклик посміхнутися ) і пісня у виконанні пані Злати Огнєвіч (українсько-англомовна спроба залучити до тенет музики зозулю). Іронічну посмішку викликає лишень спроба титрування відеокліпу на цю композицію в українському ефірі та на сторінках різного штибу ЗМІ - “The кукушка”. З векторним спрямуванням другої частини зрозуміло, а от чи второпають першу...

 

Реальних претендентів залишається все менше і менше. Поступово починають вимальовуватися  фаворити голосування. Але вже давно на часі розуміння того, що  відбір  потребує свіжих вирішень та поворотів. Бажано поворотів у бік професіоналізму та європейськості.

 

Олександр Зирін,

український незалежний телевізійний оглядач

http://i-pro.kiev.ua/