Виступаючи у Київській опері лідер Нації слушно наголосив на тому, що чи не вперше на державному рівні Україна відзначає день народження великого гетьмана – письменника, воїна, громадянина, мецената, будівничого – Івана Мазепи.

Чи не вперше і урядовий концерт був достатньо виваженим, наснаженим високим духом Мазепи а його глибинним українським словом.

Старовинна музика у виконанні автентичних гуртів, виступи Ніни Матвієнко, Тараса Компаніченка, Едуарда Драча, Василя Нечепи, вокальної формації «Орфей», муніципального хору «Київ» чимало важать і, поза сумнівом, принесли чимало естетичної насолоди найвимогливішому слухачеві.

Але найвагомішим набутком сього чудовного вечора у київській опері були три речі: фільм Василя Ілащука про Мазепу, «Козацький марш» Адамцевича в обробці Віктора Гуцала та у виконанні оркестру народних інструментів під його орудою, обробка пісні Мазепи «Чаєчка-небога» Ганни Гаврилець у виконанні хору Інституту культури.

Ілащук своїм неповторним голосом передав достатньо лапідарний, стриманий, коректний текст про життєпис гетьмана, проілюстрований відеорядом та історичними документами. Вартісним є використання текстів самого Мазепи, а також його духовних наступників Шевченка а Стуса.

«Козацький марш» Адамцевича прозвучав могутньо і вартісно, у небайдужого слухача навіть могла виникнути коромольна думка, же то є місток часів духовного українства, його глибина, його минуле а майбутнє ув одному просторі і послугує нащадкам основою потужного оптимістичного і вартісного якщо не державного, то бодай національного гімну.

Твір Ганни Гаврилець – достатньо гармонійне прочитання пісні Івана Мазепи. Одночасне звучання потужного хору і жіночого голосу соло передає весь драматизм пісенної ситуації, закладеної у твір самим Мазепою.

Отож вічна слава Мазепі українськими мистцями достойно виспівана.