Євробачення принесло Україні чимало позитивного: Київ отримав базу для міжнародного пісенного фестивалю, Україна стала туристичним майданчиком для телепузиків Європи, УТ-1 пустив до ефіру задурно море українських виконавців.

Важко погодитись і з містером Томенком, і з леді Мозковою, що конкурс був примітивним і брали участь у ньому не розкручені, нікому невідомі. То зробіть їх відомими. Ви ж влада!

Мене особисто потішили „Таліта кум", „Юркеш", „Неділя", Юлія Забродська. Шкода, що не було Адама Горбатюка, який володіє голосом діапазону покійного Яремчика.

В цьому ряду зовсім не губиться гурт „Хвилю тримай" з м`якою, теплою, світлою і свіжою композицією. Тепер хлопці потішили своїх фанів і новонавернених прихильників української музики альбомом „Хвилю тримай".

Чудові тексти, гарна музика, оригінальний голос вокаліста - ось те, що принесли вони у світ української сучасної музики.

Хіти майже всі - і „Полетим", і „Хей хай", і „Літо пройшло". Особливою тональністю вирізняється композиція „Однокласниця", яка вартує того, аби бути слуханою, ба навіть співаною українськими тінейджерами як у місті так і у селі.

Приємно, що видавці альбому потурбувались про те, аби улюблені мелодії можна було одразу завантажити на мобілку в якості тонового дзвінка. Це сучасно і варто будь-якої поваги.

Добра поезія тісно переплітається з доброю музикою, а непоказний, але духовно багатий соліст витворюють синтез справжнього мистецтва - вони створюють справжній твір мистецтва - настрій, характер. Неперебутню цінність філософської поезії.

Хлопці не розмінюються на попсу, ще общепонятний язик, чи на без'язику поверховість.

Браво, „Хвилю тримай"!

І на біс - чекаєм наступних альбомів, і кліпів, і концертів - і решти.

Читач запитає - а назва чого така? Статті сеї, себто. Так то не моя назва, а їхньої композиції - „На півночі вночі".

Чудовий звукопис, до речі.

О.