Історія одного успішного мистецтвознавця

«Зосереджуйся, поглиблюй своє знання…»

  У друкованому додатку до фламандського тижневика «KNACK» від 10 листопад ц.р.  «Black Weekend» на тему «LUXE» кожного тижня з’являється рубрика  п.н. «Золоті слова – Деякі поради ніколи не забудеш», в якій  якась  видатна особистість ділиться  певним досвідом зі свого  професійного життя, який допоміг йому стати успішним.

  Цим разом  редакція тижневика запропонувала «Золоті слова» з уст Roland de Lathuy (58 р.): протягом 20 років він був директором бельгійського відділу відомого аукціонного дому Крістіз (Christie’s) у Лондоні, найбільшої у світі біржі продажів предметів мистецтва й антикваріяту. Нещодавно Ронланд Латуй  повернувся до Брюсселю й очолив мистецьку галерею Baronian-Xippas -  із завданням створити новий відділ приватних продажів творів модерного мистецтва.

   Тут переклад тексту Роланда Латуя:

  «Мене завжди  захоплювало, як прості форми й кольори здатні спонукати до глибоких роздумів. Ще студентом мистецтва я це пережив, наприклад, через праці американських художників  Mark Rothko & Barnett Newman. Я намагався якомога частіше побачити це наживо, тому літав  щороку до США  бортом  компанії Sabena (де батько працював менеджером і я мав право на безкоштовні польоти аж до мого 21-го повноліття).

   Проте, визначальним для мого способу бачення мистецтва стала конференція в Брюсселі, на початку 1990-их,  на якій гостем виступав Konrad Oberhuber.  Він працював куратором престижного музею Albertina у Відні і був експертом видатного маляра ренесансу Рафаеля. Мене познайомили з ним, і він у відкритій розмові дав тоді прецінну пораду: «концентруйся,  поглиблюй своє знання. Організуй свої поїздки навколо одного художника».

   Замість того, щоб у Римі шугати по всіх музеях, корисніше було оглянути лише картини Caravaggio, і відтак те саме чинити в Неаполі, на Мальті й і інших містах, де побував цей художник. Таким способом я міг проникнути не лише в його твори, а й в його особисте життя.

   Такий підхід був новим для мене, але він починав  давати результат із того моменту, коли я побачив, як на аукціонах пропонували на ліцітацію  картини Рубенса. Я починав  ретельніше вивчати його картини, а в періоди між поїздками я читав про нього із книжок. Так поглибилося моє розуміння стилістичного й особистого розвитку Рубенса  як художника  надзвичайно.  Я втягувався у 17-те століття у супроводі одного з найвидатніших художників, і його картини видавалися мені набагато більше, ніж сильні композиції: це були досвід і переживання, які мене глибоко торкнулися.

  Порада Обергубера  допомогла  мені також у спілкуванні з колекціонерами мистецтва. Інколи  треба витрачати з ними більше часу, бо  я намагався дати їм зрозуміти, що чим більше твоє знання про якогось  художника, тим вищий в тебе шанс  увійти  в контакт з його творчою душею, а саме це  є  те, за чим шукають розумні колекціонери. Люди, котрі купують картини лише як форму інвестиції, залишаються, в кінці, з нецікавими колекціями.

    Цікавий  траєкт зближення з творчістю художника ти  проектуєш із захопленням, яке іноді межує з одержимістю. Це робить мої розмови з такими людьми захопливими. Отож, я намагаюся для галереї  Бароніян-Ксіппас організувати виключно  приватні продажі, не через аукціони, а  прямим та особистим шляхом. Для мене це повернення в знайоме кільце, тому що я повертаюся до сучасного мистецтва, з якого я починав іще студентом. У будинку Крістіз у Лондоні не було можливостей для сучасних мистців, тому моє зацікавлення було спрямоване до класичних майстрів. Але у вільний від роботи час я продовжував стежити за сучасними художниками. Цього літа я знову був під враженням експозиції Kara Walker  у Базелі (Швайцарія). Кара Вокер – сучасна афроамериканська  художниця.

  Працюючи тривалий час у нашому ремеслі, декотрі колеги цікавляться тільки коштовними творами, їх уже не тягне дешеве  мистецтво, яке інтелектуально багатше. Тому я далі відвідую музеї та галереї: щоб не залишатися в полоні грошових цін, а щоб отримати задоволення. З кожним разом зростає, збагачується мій візуальний словник, через те можу точніше визначити, що – цікаве. Я зовсім не походжу з мистецької сім’ї, але завдяки пораді від такої людини  як Обергубер, я натрапив на ключі до інколи не легко доступного, але завжди надихаючого світу справжнього мистецтва.

Переклав  Андрій ГАЙДАМАХА