Михайло Поживанов -- леґендарний мер Маріюполя, кому погрожував леґендарний Щербань, кий мовив, же кулю відлити нє хер дєлать. Бог розпорядився так, же кулю одлили йому. А Поживанов вижив. І сотворив галерею. І сам щасливо малює – с-о-творює инший світ як той, до кого ми звикли.

Поживанов був нардепом, заступником київського міського голови, очолює фонд МАҐДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО.

І раптом до йОго прийшло прозріння світлом -- малярство.

Ґалерея АВС-арт. Персональна  виставка -- У МІСТІ А ПОЗА МІСТОМ. "Ретроспектива?" "Мо і так сказати" -- мовив автор.

НІЧНЕ МІСТО. 2021. Мінімалізм. Діточо сгематично.

СВЯТКОВИЙ БУКЕТ. 2021. Діточе. Барви: тло кафове  а синє.

ЗОРЯНА ПАННА. 2020. Синє, зелене, жовте. Сварґи а знак нескінченности.

ВЕЧІР із серії ВОНА. 2021. Синє, червоне, зелене.

СОНЯШНИЙ НАСТРІЙ. 2019. Супер. Се моя картина. Енерґетика. Переходи кольорів. Змішана техніка на полотні. Українно. Синьо. Ружово. Зелено. Усе до речи.

ОСІНЬ із серії ВОНА.2021.

МЕЖ СЦИЛЛОЮ А ГАРИБДОЮ. 2017. Море. Сині постаті -- числом три -- у синьому човні на білому тлі. Меж двох вогняних кольорів.

ВЕСНЯНА НІЖНІСТЬ. 2015.

ВІДБЛИСКИ МІСЯЦЯ. 2020.

Волохнате кур'яче яйце. Зеленка.

НАТЮРМОРТ ІЗ СИНЬОЮ ПЛЯШКОЮ. 2021. Сіре тло. Натяк на налавник.  Тріо: синє, зелене а помаранч. Жовте так само тло, хоч і не тло є.

НА УЗБЕРЕЖЖІ. 2021. Біле сонце. Сонце чи захід? Вода, дерева.

ДАХИ ВОЗДВИЖЕНКИ. 2021.

Кривавиця. Гірчична дорога.

СИЛА КОРІННЯ. 2021. Ваза  у стилі чудернацького звіра Марії Приймаченко.  Вогонь. Листя. Контури яблук. Листя -- повні а напівпорожні серця.

СОНЯШНЕ МІСЦЕ. 2020. Геть діточе.

СУФІЙСЬКИЙ ДИПТИХ. Бутля із чорним горлечком угорі. Праворуч: письмена.

Ліворуч: + чорне листя а ґранат.

Чудове малярство -- вартісне, самобутнє, несамозаспокоєне, пошукове.

Поживанов міг але не зміг без малярства.

Се зовсім инший світ, инше сприйняття життя, инше розуміння людства.

Дякую вам, Михайле.

Зароблю грошей, куплю у Вас СОНЯШНИЙ НАСТРІЙ. Лиш нікому не продавайте го, бо то моє.

Репродукція: 

Михайло Поживанов

З повагою