«Пам'ять в ім'я майбутнього». Така виставка відкрилася в Києві, в Національному музеї «Меморіал пам'яті жертв Голодоморів». Тут виставлено полотна заслуженого художника України Валерія Франчука, присвячені жахітним 1932-1933 рокам.

ВАЛЕРІЙ Франчук, відомий майстер пензля, творить у різних жанрах. Та особливе місце в його доробку посідає цикл зі 100 картин «Розгойдані дзвони пам'яті», присвячених Голодомору. Як свідчить сам митець, ця трагедія не оминула і його родину. На відкритті заходу організатори показали документальний фільм «Сповідь», в якому мати Валерія Франчука розповіла про пережите в ті роки у рідному селі Зелена, що на Хмельниччині. Розповідь жінки вплелася у сюжети Франчукових картин: «Косарі пітьми», «Червона січкарня», «Не стало людей, тільки душі», «Сузір'я виплаканих очей». Так, у центрі триптиху «Косарі пітьми» зображено енкавеесівців, які косять людей, а ті, падаючи, перетворюються на... пшеницю. На полотні «Не стало людей, тільки душі» майстер змалював серед дикого поля людей, одягнених у білі сорочки. А над головами в них сяйво, яке символізує душі, що відлітають. Загалом на багатьох картинах автора присутній образ душі. І не дивно, адже це суголосно із творчим кредо художника:

- Я творю для того, щоб люди не забували, що в них є душа. А вона, кажуть, вічна.

На виставці мене просто вразив триптих «Вклонися і пом'яни». Ось як його трактує сам художник:

- У центрі зображено могили, що накладаються одна на одну. Над ними розцвіли маки. Вони символізують душі, що вийшли на новий виток життя. Увінчує триптих покров Пресвятої Богородиці. Вона оберігає спокій мільйонів знищених голодом у 1932-33 роках. А янголи, що стоять за людьми, допомагають їм очиститися і охороняють наше майбуття. У центрі - столи і на них свічки. Ми їх ставимо для того, щоб пом'янути всіх померлих.

Окрім полотен Валерія Франчука, на виставці представлено роботи вихованців державної школи-інтернату «Колегіум мистецтв в Опішні». Його учні просто на виставці проводили майстер-класи із виготовлення глиняного посуду. А ще демонстрували вже готові гончарні вироби. Мою увагу привернула композиція «В стерні торішній житній колосок». У її центрі - колосок, який символізує незламність українського народу в боротьбі за життя.

Валерій Франчук провів і свій майстер-клас, намалювавши чудовий осінній пейзаж.

На виставці кожний охочий міг узяти урок малювання у талановитого митця. Бандуристи з ансамблю «Золоті струни» і учні київського Палацу дітей та юнацтва здійснювали музичний супровід події.

Фото Олександра Литвиненка.